Чим Україні загрожують нові атаки на енергосистему. Топменеджер ДТЕК Дмитро Сахарук
Якими є наслідки останньої атаки для енергосистеми, які об'єкти ДТЕК постраждали найбільше та чим можуть обернутися для України нові ракетні обстріли, розповів виконавчий директор енергокомпанії.
22 березня українська енергосистема пережила найбільш руйнівну за два роки великої війни атаку. Десятки ракет та дронів уразили об’єкти розподілу та генерації електроенергії по всій країні, у тому числі постраждали електростанції групи ДТЕК Ріната Ахметова. Через масштабні пошкодження досі без світла лишаються сотні тисяч українців, найгірша ситуація – у Харкові та Одесі.
Як енергосистема пережила останню атаку росіян та чи здатна витримати наступні? Про це ЕП розповів виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.
— Які наслідки останньої атаки для енергосистеми загалом і теплової генерації зокрема?
— 22 березня відбувся найбільший обстріл з початку війни. Дуже багато руйнувань в енергетиці, перш за все, постраждала генерація. Ми втратили 50% встановленої потужності. Постраждали дві наші станції: "Бурштинська" і "Ладижинська".
— Скільки блоків постраждало?
— У нас постраждали всі блоки на Бурштинській ТЕС і всі – на Ладижинській ТЕС. Енергоблоки в різному ступені руйнації: від повної до понад 50%.
— Скільки часу знадобиться на ремонт? На відновлення Дніпровської ГЕС та Харківської ТЕЦ-5 піде не один рік.
— Загалом по країні дуже серйозна руйнація, яка буде вимагати навіть не місяців на відновлення. Можливо, один-два блоки почнуть працювати раніше, але загалом це 6, 12, 24 місяці або навіть більше. Поступово будемо відновлювати. Після дефектації стане зрозуміло, якого обладнання не вистачає. Зараз критично необхідні трансформатори. Нам потрібно близько десяти одиниць.
Путін знову хоче занурити Україну в темряву. Яких втрат зазнала енергетика через найбільшу за весь час атаку?
— Ви не запасалися обладнанням під час підготовки до цього опалювального сезону?
— Запасалися, але ми його вже використали. Це ж не перша атака. Ми замінювали трансформатори, вимикачі. Зараз є запаси певного обладнання, але його нема куди ставити через дуже великі руйнації. У деяких випадках потрібно будувати блоки майже з нуля.
— У 2023 році розконсервували кілька непрацюючих блоків, також з них знімалося обладнання та встановлювалося на пошкоджених.
— Так, з непрацюючих блоків уже давно все познімали, тому зараз треба шукати вживані блоки десь в Європі (ЄС – ЕП) або купувати нові. Якщо говорити про основний перелік обладнання, яке нам необхідне після первинної дефектації, то це генератори, парові турбіни, системи регулювання, трансформатори. Частину цього обладнання можна замовити в Україні, решту треба шукати за кордоном.
— Яка сума необхідна для закупівлі обладнання?
— Дефектування ще не завершене. За попередньою оцінкою, великого обладнання зруйновано на близько 200 мільйонів доларів. Це лише обладнання. Плюс роботи – ще 40-50%.
— Де братимете кошти?
— Частково це будуть наші кошти. Масштаб руйнувань колосальний, тому без підтримки міжнародних донорів компаніям не відновитися. Міністерство енергетики консолідує потребу за всіма компаніями. Міністерство має надіслати донорам запит і вони будуть дивитися, як це можна профінансувати. Без донорських грошей ми не зможемо це зробити, тому що не буде обладнання. Роботи будемо фінансувати за власний кошт.
Під час підготовки до минулого ОЗП ми вклали близько 4 мільярди гривень, відновили десять блоків. По суті, дві третини з відновлених зараз знову зруйновані. Тому тут питання не лише про обладнання, а й про ППО. Питання не просто в тому, щоб відремонтувати, це треба ще зберегти.
— Чим остання масована атака відрізнялася від минулорічних?
— Дуже велика кількість ракет, різних, сконцентрованих, дуже точні влучання.
— Чи збільшилася кількість ракет?
— Ні, понад 100 ракет були і в минулому ОЗП. Було менше балістики, це правда, але 100, 120, 140 ракет летіли на нас і раніше. Їх збивали або вони просто не влучали.
— Скільки потужностей втрачено?
— Загалом у системі втрачено близько 2 ГВт доступної потужності. Про це вже писали в ЗМІ.
— Чому всю зиму не було таких масштабних обстрілів енергетики?
— Може бути багато версій. Я не військовий експерт, тому мені складно оцінити. Вибори пройшли, відповідь на удари по НПЗ, по суті, "енергетика на енергетику". Це може бути намагання зупинити українську промисловість або просто терор, щоб українці сиділи без світла. Уся палітра опцій може бути, навіть комбінація, тому я не можу виділити щось одне. Скоріш за все, це комплексна історія.
"Бавовна палала і буде палати". Що стоїть за атаками по НПЗ Росії та як вони шкодять Кремлю
— Якщо подібні атаки повторяться ще двічі і вони будуть такими ж влучними, то які будуть наслідки?
— Буде доступна лише базова генерація, тобто атомні електростанції. У нас мінімально працюватимуть "сонце", "вітер", частково – "гідро". У системі буде близько 10 ГВт. Це базова генерація, яка покриває мінімальне споживання. Частину покриємо імпортом.
— Ми не вводимо графіки відключень по всій країні лише через те, що знеструмлена велика кількість споживачів у Харкові та Одесі? Якщо їх заживити, то ситуація може бути іншою?
— Частково так. У нас є імпорт на понад 1 ГВт і зараз не сильно холодно та не сильно спекотно.
— Скільки знадобиться часу на відновлення світла в регіонах, які найбільше постраждали від атаки?
— Десь два-три місяці.
— Тобто в Харкові й Одесі будуть проблеми з електрикою ще два-три місяці?
— Може, й більше.
— Хтось з ваших співробітників постраждав під час останньої атаки?
— Двоє працівників поранені, зараз у лікарні.
— У якому стані зараз Курахівська ТЕС?
— Сильно пошкоджена КАБами. Не працює.