"Найкращі "чорні лебеді" прилітають від Малюка і Буданова". Що відбувається з російською економікою на третій рік великої війни?

На третьому році великої війни Росія все ще має великі резерви, проте майже не має шансів виконати обіцянку свого диктатора про подвоєння воєнних видатків. Уже зараз для підтримки темпів війни російській владі доводиться підвищувати податки для великого бізнесу. Наступним кроком може стати грошова емісія, яка загрожує втратою макроекономічної стабільності.

Коли це може статися? Точну відповідь на це питання дати складно, адже більшість своїх економічних даних Росія або приховує, або спотворює. Це прикрашання реалій дозволило підтримувати позитивні споживчі настрої населення, але робить будь-які кроки в напрямку емісії ще більш ризиковими.

Як зрозуміти, у якому стані перебуває російська економіка? Скільки ще вона зможе підтримувати війну проти України та які санкції можуть вдарити по ній найбільше? Про це розповів керівник відділу стратегічного планування компанії Finteum Андрій Нестерук у подкасті "Що з економікою" від Центру економічної стратегії.

ЕП наводить скорочену та відредаговану версію розмови. Повна версія доступна за посиланням.

Про достовірність даних з РФ, залишок коштів на війну та підвищення податків

— На які джерела інформації слід орієнтуватися, аналізуючи стан економіки Росії, особливо зважаючи на те, що тамтешня влада обмежує доступ до статистичних даних?

— Так, це величезна проблема, тому що єдині економічні дані, які доступні – офіційні російські цифри. І, звичайно ж, на них не можна покладатися на 100%. Адже, якщо заглиблюватися навіть у ті обмежені дані, які доступні, то видно певні неспівпадіння. Однак це наш єдиний варіант: дивитися на те, що вони офіційно випускають, і намагатися відбирати те, що може бути правдою.

— І що може бути правдою в економічній статистиці Росії?

— Є дані, якими складно маніпулювати. Наприклад, розмір золотовалютних резервів. Цей показник, швидше за все, реалістичний. З розміром Фонду національного добробуту (ФНД) є можливості для маніпуляцій. Із станом бюджету також можливі маніпуляції, але вони не дуже суттєві. З показником ВВП все значно складніше.

Також можна більш-менш орієнтуватися на експортно-імпортні показники, тому що їх можна звірити із статистикою країн, з якими Росія веде торгівлю.

Андрій Нестерук

фото з facebook Андрія нестерука

— Напевно, у цьому ключі найважливіше для нас питання – це витрати російського бюджету і скільки ще Росія може вести війну. Раніше Путін обіцяв подвоїти видатки військового бюджету у 2024 році. Чи здатна РФ це зробити?

— Я вважаю, що передумов для цього немає. Жодне слово Путіна не є правдивим, адже, за його словами, він подвоїть видатки з 6 трильйонів рублів (75-80 млрд дол), хоча насправді Росія у 2023 році витратила на війну понад 100 мільярдів доларів. Тому тут виникає питання, які саме видатки вони збираються подвоїти: заявлені чи реальні?

На мою думку, Росія не може подвоїти жодну з цих цифр, бо загальні видатки її бюджету у 2023 році падали. Восени минулого року вони були приблизно на 20% меншими, ніж на початку року.

Також незрозуміло, звідки в них візьмуться ресурси. Наприклад, у ФНД залишилося ліквідних активів на максимум рік таких видатків, які були у 2023-му: там 5 трильйонів рублів або 50-60 мільярдів доларів. Однак частина цих активів неліквідна (наприклад, субординований депозит у ВТБ). Тобто реально там близько 4,3 трильйона рублів, з яких Росія направила близько 900 мільярдів на порятунок "Газпрому".

Тому для того, щоб їм подвоїти військові витрати, треба перестати платити всі пенсії та зарплати бюджетникам.

— Що Росія робитиме, коли ФНД вичерпається? У неї ще є золотовалютні резерви. Вона почне шукати ресурс у збільшенні податків і зменшенні невоєнних видатків?

— Золотовалютних резервів у Росії ще багато, адже вони намагалися їх майже не витрачати. За останніми даними, у них офіційно 585 мільярдів доларів золотовалютних резервів, з яких близько 300 мільярдів заморожені.

Тобто залишаються ще близько 280 мільярдів доларів, які, формально, не можна направляти на бюджетні видатки. Однак це можна зробити, коли Міністерство фінансів випустить облігації, які викупить центробанк РФ. А потім з'являється попит на валюту, який задовольняють із золотовалютних резервів. Росія поки що цього не робила.

На мою думку, вони бояться цього, адже золотовалютні резерви для Путіна – це стратегічна річ, як ядерна зброя. Це ознака його могутності та стійкості проти дій Заходу.

Щодо податкового навантаження, то його вже збільшили. Саме тому їм потрібно допомагати "Газпрому" цими 900 мільярдами рублів. На цю компанію наклали спецподатки, завдяки яким з неї "вийняли" 1,2 трильйона рублів.

Поки що вони йдуть шляхом підвищення податків для великого бізнесу. Однак цьому бізнесу треба якось підлаштовуватися до санкцій. Тому ж "Газпрому" треба будувати термінали зрідженого газу, замінювати обладнання, яке вже не надають чотири найбільші виробники.

Що з російською економікою?

— 280 мільярдів доларів достатньо для фінансування ще кількох років інтенсивної війни?

— Так, це наразі єдиний варіант, як можна подвоїти видатки на війну. Однак це дуже інфляційний варіант, адже, по суті, буде відбуватися грошова емісія.

— Чи є якась межа емісійного фінансування, поки воно не запустить інфляційну спіраль і не підірве макроекономічну стабільність Росії?

— Цю межу складно знайти навіть у нормальних економіках з нормальними даними, адже зараз немає гарних моделей, які б дуже точно прораховували і передбачали інфляцію. Тут варто враховувати і економічний, і психологічний чинники.

Щодо останнього, то більшість економістів помилилися, адже споживчі настрої в Росії позитивні, а отже, і ринок там досить перегрітий. Тобто вже зараз у Росії досить складно стримати інфляцію, тому будь-яка емісія ризикована.

— Фактично в Росії відбувається потужне фіскальне стимулювання через видатки на війну, замовлення військової техніки та зарплати. Воно може перезапустити російську економіку?

— Коли людина захворіла, вона може випити знеболювальне і їй на певний час стане легше, але загалом вона не виліковується. Так само і в російській економіці. Через те, що у 2022 році в них були високі доходи від нафти і газу, вони мали великі бюджетні ресурси і вони дійсно з бюджету стимулювали економіку. На додачу до цього були низькі відсоткові ставки та пропаганда, завдяки якій підтримуються позитивні споживчі настрої.

Тобто вони витиснули всі можливості з економіки. Однак там не відбувається ніяких адекватних інвестицій у зміну структури цієї економіки. Приклад – "Газпром", якому треба замінити втрачений ринок збуту Європи на 140 мільярдів кубометрів. Для цього йому потрібно будувати термінал зрідженого газу, а замість цього він свої кошти витратив на фінансування війни та соціальні видатки.

Те саме з іншими великими підприємствами, у яких нема інвестицій у структурну зміну економіки та перелаштування на торгівлю з Азією, а не Європою. Така торгівля стає менш ефективною.

— Що означає менша ефективність торгівлі?

— Наприклад, замість того, щоб експортувати нафту в Нідерланди, її можна експортувати в Індію. Однак витрати на експорт зростають у чотири рази, тому ти отримуєш менше грошей. Набагато ефективніше, коли Саудівська Аравія експортує в Індію, а Росія експортує в Нідерланди. Будь-яка переорієнтація через політичні обмеження зменшує ефективність цієї економіки. Крім того, починають діяти санкції.

Про вплив санкцій, ударів по нафтопереробних заводах і "чорних лебедях"

— Наскільки санкції болісні для Росії і що Україні та партнерам потрібно зробити на цьому напрямку, аби максимально обмежити здатність російської економіки підтримувати війну?

— Санкції, які вводилися з початку 2022 року, не були слабкими, проте в них було кілька проблем.

Перша – неправильний дизайн: обмежували російський імпорт, але майже не обмежили експорт. У результаті Росія мала той шалений профіцит торговельного балансу, який дозволив перекрити великий відплив капіталу. Захід думав натиснути на Росію, зробивши боляче населенню і бізнесу, але ця ставка не спрацювала. Це навпаки допомогло Росії абсорбувати шок початку війни, коли був відплив капіталу.

Друга стандартна проблема для санкцій – можливість їх обходити. Розвинені країни завжди намагалися робити в санкціях якісь винятки і Росія ефективно користується цими винятками.

Крім того, набагато раніше потрібно було робити акцент на вторинних санкціях. Наприклад, стеля цін для нафти чудово спрацювала, але вона з часом втрачала ефективність. Її можна було запровадити набагато раніше. Як на мене, вона виявилася дуже гарною санкцією.

Треба і далі працювати над стелею для нафти. Можливо, думати про стелю цін для зрідженого газу. Зараз ринок насичений, стабільний і Європа, США чи Японія могли б зменшити ціни для себе і зменшити російські доходи.

— А як щодо імпорту технологічного обладнання в Росію? Чи можна щось зробити в умовах сучасної глобалізованої економіки, коли Грузія, Азербайджан та Казахстан суттєво збільшили імпорт європейських товарів? Далі ці товари потрапляють у Росію.

— Можна легко відстежувати технологічні товари не подвійного призначення, наприклад, обладнання для нафтогазової галузі. Те саме з військовими технологіями, наприклад, станками, адже вони всі з GPS-трекерами. Однак коли ми кажемо про пральні машинки, з яких росіяни виймають чипи, то тут я не бачу ефективних методів боротьби.

Повернуся до дизайну санкцій. Можливо, нам було легше від того, що росіяни не могли купувати західні віскі, хамон та інші дорогі товари. Але якщо відійти від емоцій, то для нас набагато краще, якби росіяни витрачали на це гроші, аби в них залишалося менше резервів, менше грошей у бюджеті. Нехай російські олігархи витрачають, як в останній день.

Хто допомагає Росії робити зброю

— Отже, очікувати на колапс російської економіки в найближчі рік-два не варто, якщо не прилетить якийсь зовсім-зовсім "чорний лебідь".

— Я згоден. На мою думку, колапсу не станеться. Для колапсу потрібні очікування колапсу, а в Росії пропаганда працює гарно. Хоча поступове погіршення ситуації в них все ж буде. А стосовно "чорного лебедя", то я думаю, що найкращі "чорні лебеді" прилітають від (Василя) Малюка (голова СБУ – ЕП) і (Кирила) Буданова (голова ГУР Міноборони – ЕП) по російських нафтопереробних заводах.

— До речі, наскільки суттєвої шкоди російській економіці можуть завдати удари по нафтовій галузі? Таких активів у них багато і вони розкидані по всій країні.

— Тих, з яких зручно експортувати, не так багато і, на щастя, вони недалеко від нас. Це питання варто поставити людям, які займаються військовою справою. Такі удари можуть змусити росіян краще захищати свої нафтогазові об’єкти і переставити туди системи ППО та РЕБ. Це може трохи покращити ситуацію на лінії фронту.