Сонце світить та не гріє. Чому держава майже не платить "зелений" тариф домашнім СЕС?

Під час свого останнього послання до Верховної Ради у грудні 2022 року президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має стати лідером у побудові сучасної "зеленої" енергетики.

"Це буде історичне посилення ролі України в Європі. Ми можемо, а отже, повинні стати одним з гарантів європейської енергобезпеки. І це – завдання, завдання на завтра", – наголосив президент.

Згодом представники влади та бізнесу неодноразово будуть наголошувати на підтримці цієї тези: про нові можливості України, про її перетворення на "зелену наддержаву" і про щорічні доходи у 2-3 млрд євро від експорту електроенергії з відновлюваних джерел (ВДЕ). Це все на словах.На ділі ж ситуація в секторі ВДЕ з кожним днем буде лише ускладнюватись.

Найкращим маркером, який це демонструє, є рівень розрахунків з тими, хто виробляє "зелену" електроенергію для країни. 

З одного боку, держава майже ніколи вчасно не платила власникам "зелених" електростанцій, але після початку великої війни, окупації росіянами левової частини генерації та початку енергетичного терору ситуація в енергетиці суттєво погіршилась. А з іншого боку, цього літа в енергосекторі відбулись унікальні події – в певний момент держава стала платити домашнім сонячним станціям менше, ніж промисловим виробникам. А то й взагалі припинила виплати.

Як держава створила десятки мільярдів боргів перед інвесторами з ВДЕ? Чому сонячним електростанціям (СЕС) простих українців платять менше, ніж великому бізнесу? Та чи зміниться ситуація?

Розрахунки із "зеленими"

Проблема вчасних виплат за електроенергію, яку виробляють з відновлювальних джерел, для України не нова. Проте з початком великої війни вона суттєво погіршилась.

Це добре простежується на графіку розрахунків ДП "Гарантований покупець", державної компанії, яка є посередником між великими виробниками "зеленої" електроенергії та її покупцями.

Дані розрахунків з виробниками за "зеленим" тарифом свідчить про те, що у березні минулого року виплати "Гарантованого покупця" впали до 20% від необхідних. Тобто, віддаючи в мережу електроенергії на 5 гривень в якості оплати, вони отримували лише 1 гривню. У травні цей показник впав ще більше.

Під кінець 2022 року ситуація дещо виправилась, але з травня цього року розрахунки із "зеленими" виробниками електроенергії, за виключенням одного місяця, триматимуться позначки нижче 50%.

Загальний же рівень розрахунків державного підприємства із "зеленими" за минулий рік становив 55,3% від необхідного. За підсумками неповних дев'яти місяців 2023 року і того менше – 52,3%. Скільки це в грошах?

За даними ЕП, на кінець минулого вересня загальний борг ДП "Гарантований покупець" перед виробниками з ВДЕ перевищував 35 млрд грн.

Якщо придивитись детальніше, то виявиться, що ситуація з боргами перед домашніми електростанціями або так званими просьюмерами, яких на початку 2022 року налічувалось близько 45 тисяч, набагато гірша ніж в середньому по галузі.

Просьюмери – це звичайні домогосподарства, які виробляють електроенергію на невеликих СЕС для власних потреб, а надлишок продають в мережу. І хоча сума боргу в абсолютних цифрах перед ними значно менша (за минулий рік 1,7 млрд грн, а станом на 1 вересня 2023 року – 3,96 млрд грн), але у відсотках від боргу виплати домашнім станціям значно поступаються промисловим.

За даними ЕП, з початку року малим СЕС сплатили лише близько 36% від необхідної суми, тоді як великим компаніям з виробництва сонячної електроенергії – понад 50%. Але головна проблема в тому, що з певного періоду часу держава перестала платити взагалі так званим "даховим СЕС" – їх так називають через встановлення сонячних панелей здебільшого на дахах будинків.

Під час засідання парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг 17 серпня представники постачальників універсальних послуг Київської, Львівської та Закарпатської областей повідомили, що з травня цього року взагалі перестали платили за електроенергію, яку в мережу відправляють домашні СЕС. Чому так відбувається?

Багатомільярдні борги

Коротка відповідь на це питання – відсутність платіжної дисципліни на ринку електроенергії та десятки мільярдів боргів між його учасниками. Але для початку слід розібратися, як взагалі відбуваються розрахунки за "зелену" електроенергію. Для цього на ринку є два ключові гравці – вже згаданий ДП "Гарантований покупець" та постачальники універсальних послуг (ПУПи).

"Гарантований покупець" – це посередник між великими виробниками "зеленої" електроенергії та її покупцями. Частину грошей для проведення розрахунків підприємство заробляє від продажу електрики в ринок, а решту йому має компенсувати "Укренерго" з тарифу на передачу електричної енергії.

Роль ПУПів в тому, що вони мають платити "зелений" тариф домашнім СЕС. Також вони відповідають за постачання електрики населенню за фіксованим тарифом у 2,64 грн за кВт-год. Компенсувати ПУПам різницю між пільговим та ринковим тарифом повинен "Енергоатом", а кошти на виплату малим сонячним станціям – той самий "Укренерго". Однак, в останнього грошей немає.

На вже згаданому засіданні парламентського комітету 17 серпня голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький розповів, що борги перед очолюваною ним компанією становлять близько 59 млрд грн. Борги "Укренерго перед іншими учасниками ринку – 50 млрд грн.

"Нам винні 28 мільярдів гривень на балансуючому ринку і ця заборгованість продовжує зростати. Також нам винні 21 мільярд гривень за передачу електрики та майже 10 мільярдів за диспетчеризацію", – казав Кудрицький.

Таким чином, учасники ринку накопичують борги перед "Укренерго", а той, в свою чергу, не може в повному обсязі виконати зобов’язання перед "Гарантованим покупцем" та ПУПами, а останні не платять виробникам "зеленої" електрики.

А оскільки "Гарантований покупець" все-таки заробляє частину грошей, продаючи електроенергію, а ПУПи повинні сподіватися лише на виплати "Укренерго", на ринку виникла ситуація, коли великим виробникам "зеленої" електрики в певний час почали платити більше, ніж малим.

Проблема заборгованості на ринку є системною та виникла не лише з вини згаданих вище компаній. У цьому величезному ланцюжку, крім "Укренерго", ГарПока та ПУПів також є державна та приватна генерація (Енергоатом, Укргідроенерго, ДТЕК, Центренерго тощо), постачальники, споживачі, експортери тощо. І якщо хтось з цього величезного переліку перестає платити, то борги утворюються по всьому ланцюжку енергоринку.

Сьогодні проблема набула дійсно величезного масштабу і взаємні борги між учасниками ринку налічують десятків мільярди гривень. Чому виникли ці борги – це інше цікаве питання та тема для окремого матеріалу.

Коли і для кого ситуація може покращитись

5 жовтня енергетичний Комітет парламенту провів ще одне засідання, присвячене темі боргів на енергоринку, зокрема і перед виробниками з ВДЕ. Присутні на засіданні представники Ради, Укренерго, Енергоатома, ГарПока, ПУПів браво звітували про покращення дисципліни на ринку за останні 1,5 місяця.

"Загалом є позитивні рухи, головне завдання – зупинити збільшення боргів, а далі можемо зустрітись, щоб вирішити, що робити зі старими боргами. Давайте ще подивимось жовтень місяць", – заявив голова комітету Андрій Герус.

"Рівень розрахунків за диспетчеризацію та передачу електрики у вересні суттєво покращився. Бачимо позитивну динаміку по всіх учасниках ринку. До кінця року плануємо вийти в нуль по заборгованості перед ПУПами за дахові СЕС", – пообіцяв Кудрицький. Що буде на практиці – зможемо побачити вже найближчим часом. Тим більше, що ПУПи за законом зобов’язані публікувати дані щодо розрахунків з малими СЕС.

Що стосується боргів перед великими гравцями, то тут позитиву не очікується.

"По ВДЕ динаміка погана, за січень-вересень ми фіксуємо зростання боргу на 16,1 млрд грн. У вересні зламу ситуації не сталось і борги зросли на 2 млрд грн", – повідомив очільник "Гарантованого покупця" Артем Некрасов.

У перспективу 100% розрахунків за "зелену" електроенергію найближчим часом не вірять і учасники ринку.

За словами ексголови "Української асоціації відновлюваної енергетики", а нині керівника українського Офісу Energy Community Олексія Оржеля, всі розуміють, що борги нікуди не дінуться. "Це проблема. По-перше, борги збільшуються, але головний момент, що за великим рахунком перспектив для покращення ситуації немає", – пояснив він.

"У мене немає рішення сьогодні". Це відповідь на питання Forbes, що робити з боргами від заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми, якому приписують кураторство за всією енергетичною галуззю.

"Системне рішення може передбачати лише певне джерело коштів для погашення цих заборгованостей. Чи потрібно їх погасити? 100% потрібно. Чи є це в умовах війни пріоритетом №1? Ні, не є. Тому що в умовах війни пріоритет №1 – це фінансування оборони нашої держави", – заявив Шурма.

З останньою тезою погоджується член правління однієї з профільних асоціацій, яка захищає інтереси інвесторів у сектор ВДЕ. "З одного боку всі розуміють, що в країні війна, знищується енергетика, вмирають люди… Тому учасники ринку не дуже активно просувають проблему боргів в інформаційному просторі, бо розуміють, що є більш нагальні проблеми. Однак 45-50% – це не той рівень розрахунків, який дозволяє працювати в поточних умовах. Всі пропонують надати якийсь план виходу із кризової ситуації, але навіть цього нема", – каже співрозмовник ЕП.

За його словами компанії сподівались, що після підвищення тарифів на електроенергію та перегляду прайс кепів ситуація дещо зміниться, проте їхні очікування виявились марними.

Шурма каже, що поки надати конкретний графік реструктуризації боргів неможливо, оскільки триває війна і є дуже багато не передбачуваних факторів. "Коли будемо ближче до закінчення війни і стабілізації фінансів, тоді запропонуємо чіткий графік реструктуризації виплати боргів по існуючих "зелених" заборгованостях. Але точно держава буде виконувати зобов’язання перед виробниками", – запевнив заступник Єрмака.