"З початком війни наш бізнес наче вимкнули". Як підприємниця релокувала дитсадок із Донеччини до Коломиї
Війна змусила власницю приватних дитячих центрів перевезти бізнес на Прикарпаття. Як їй вдалося відновити бізнес з нуля в новому місті і допомогти преселенцям.
Коли починається війна, з-під обстрілів вивозять передусім дітей. У таких умовах будь-який бізнес, пов’язаний з дітьми, перестає працювати.
До великої війни Ганна Ощепкова мала в Краматорську на Донеччині чотири приватні дитячі центри "Планета знань" та дитсадок. У березні планувала відкрити ще один заклад – придбала меблі і знайшла приміщення. Однак 24 лютого її бізнес зупинився. Згодом один із центрів знищила російська ракета.
За кілька місяців підприємниця почала бізнес з нуля в Коломиї на Івано-Франківщині. У новому приватному дитячому садку вже понад 20 дітей.
Успішний бізнес
Перший заклад Ганна Ощепкова та її колега відкрили в серпні 2014 року. Краматорськ тоді тільки заліковував рани від боїв та кількамісячної окупації.
"Попри обстріли, ми робили ремонт і готувалися до відкриття. Приміщення взяли в оренду в січні, а відкрилися наприкінці серпня. Відчували, що все буде Україна. У вересні мали повне завантаження – 150 дітей", – пригадує Ганна.
Приватних закладів для дітей у місті було небагато, а в районі, де підприємниця облаштувала центр, їх не було взагалі. Мотивацією для відкриття дитячого центру стало бажання Ганни забезпечити місцем для навчання власних дітей.
Для центру орендували комунальне приміщення. Найдорожчою інвестицією став його ремонт – витратили пів мільйона гривень. Спорудою дванадцять років ніхто не користувався, тому вона перебувала у вкрай занедбаному стані.
"У нас на початку було два-три комп’ютери, проєктор, меблі, посібники. Початкові інвестиції становили 600-700 тисяч гривень", – згадує Ощепкова.
Якісне дерев’яне розвивальне приладдя коштувало дорого, тому чоловік Ганни створив майстерню, де виготовляв меблі та дерев’яні іграшки.
Місячний абонемент для дитини на один курс (вісім занять) коштував 500-800 грн. "Оскільки ми вже у вересні завантажили першу філію майже на сто відсотків, то в мінус ніколи не працювали", – підкреслює підприємниця.
Заклад працював з дітьми віком понад рік, також були курси для підлітків. Більшість навчальних програм методисти центру розробили або вдосконалили самостійно. Діти займалися за методикою японського професора Шічіди.
Заклад розвивав у малят мислення, уяву, пам'ять, мовлення, діти також вивчали англійську мову. "У нас були авторські курси швидкого читання, ментальна арифметика, курси для розвитку інтелекту", – розповідає Ганна.
Після кількох років роботи підприємниця відкрила філію в селищі Шабельківка неподалік Краматорська. У самому місті відкрили дві філії. На базі однієї з них у листопаді 2021 року почав діяти дитячий садок на 25 місць.
"Це був запит від батьків дітей, які відвідували курси. До цього в нас можна було залишити дитину на кілька годин до обіду або привести на заняття після обіду. Батькам, які працювали, це було незручно, тож ми відвели дві кімнати для садка. Діти займалися за нашими програмами", – розповідає Ощепкова.
Садочок відрізнявся від дитячих центрів тим, що діти приходили сюди щодня, а не два рази на тиждень, та проводили з вихователями весь день.
Завантаження було повне, тож підприємці планували розширюватися. Напередодні великої війни орендували будинок на 500 квадратних метрів, купили меблі і в березні планували відкривати другий дитячий садок.
Війна
"Коли почалися вибухи, дітей ніхто не привів. Їх перших евакуювали з міста. 24 лютого наш бізнес наче вимкнули. Ми закрили садочок і відправили працівників у неоплачувані відпустки", – каже засновниця мережі закладів для дітей.
У центрах Ощепкової працювали 30 вихователів. Більшість із них виїхали. "Зупинилося все. Бізнес чоловіка теж перестав працювати, бо основними споживачами були діти та дитячі заклади", – додає Ганна. Подружжя відправило дітей з Краматорська і зайнялося волонтерством.
У березні російська ракета влучила в п’ятиповерховий будинок, де працювали дитячий садок та найбільша філія дитячого центру, і зруйнувала його на 90%. Пожежа знищила все, що було в приміщенні. Тоді подружжя забрало майно з решти філій та перевезло до приватного будинку, де воно мешкало.
У квітні в Краматорську оголосили евакуацію, і сім’я покинула місто. Спочатку зупинилися в Дніпрі, а потім поїхали на захід України. Виїжджали з мінімальним запасом речей, сподіваючись повернутися через два-три тижні.
"У Коломию ми потрапили на запрошення моєї колеги з асоціації дитячих центрів. У травні почало приходити розуміння, що війна швидко не закінчиться. Невелика фінансова подушка закінчувалася, тож ми почали думати про відновлення діяльності", – пригадує Ощепкова.
Сім'я дізналася про державну програму релокації підприємств і подала заявку.
"Через годину мені подзвонили з Івано-Франківської ВЦА і запитали, чи потрібні житло і приміщення. У той же день подзвонили з "Укрзалізниці" і запропонували вантажний вагон з Покровська на наступний день", – зазначає Ганна.
Так підприємцям вдалося вивезти дитячі меблі, вуличні ігрові майданчики, посібники, обладнання з цеху для виробництва іграшок.
З нуля
За тиждень, поки вагон їхав з Донеччини до Коломиї, сім'я підшукала приміщення для дитячого садка та майстерні. "Приміщення не потребувало ремонту, тож ми одразу почали працювати", – розповідає Ощепкова.
В оренду взяли приміщення площею понад 100 квадратних метрів з власним закритим подвір’ям майже в центрі міста. Вартість оренди, зізнається підприємниця, навіть нижча, ніж була в Краматорську.
Ще до відкриття закладу запустили рекламу. Виявилося, що в Коломиї теж є попит на приватні дитсадки, хоча паралельно в місті працюють державні заклади. Частину учнів допомогла знайти колега Ганни, яка запросила її до Коломиї. Одразу набрали 12 дітей. Зараз її заклад відвідують понад 20 малюків.
"Приватні заклади відрізняються від державних програмами та кількістю дітей у групах. У нас – до десяти дітей, тож діти мають більше уваги", – пояснює Ганна.
Вартість відвідування дитячого садка в Коломиї – 5 800 грн на місяць. Це на 30% більше, ніж було в Краматорську. Вищу ціну власниця пояснює більшим комфортом та наявністю власного закритого подвір’я.
Майже половина вихованців закладу – діти переселенців. Зараз у дитсадку, крім Ганни, є ще троє найманих працівників, один з яких – переселенець. Вона додає, що на перших етапах роботи, доки не набрали постійний штат, допомогло те, що в Коломиї було багато педагогів, які приїхали з інших міст.
Бізнес не перереєстровували, тож підприємниця продовжує платити податки в бюджет Краматорська. Каже, що таким чином підтримує свій регіон. З часом дитсадок у Коломиї планують розширити і набрати більше вихователів та дітей.
"Сподіваюся, що після перемоги мережа дитячих центрів "Планета знань" у Краматорську відновить роботу, а садок у Коломиї залишиться", – каже Ганна.
Для відновлення роботи в Краматорську у вцілілі приміщення достатньо завезти меблі і техніку. Але спочатку в місто мають повернулися діти і їх батьки.
Cтаття підготовлена в рамках проєкту "Реформи для свободи українського бізнесу" в партнерстві з Atlas Network