Загострення немає, але українцям уже треба платити: скільки коштують країні погрози Путіна
Яких втрат зазнає економіка України від погроз з боку Росії, як це може вплинути на особисті фінанси українців та як до найгірших сценаріїв готується бізнес.
Розмови про ймовірне посилення російської агресії завдали болючого удару по економіці. Рік почався з глобального розпродажу на зовнішніх ринках облігацій українського уряду, відпливу портфельних інвестицій та девальвації гривні.
Іноземні інвестори зупиняють проєкти з українським бізнесом. Завмер в очікуванні ринок нерухомості, який показав суттєве зростання у 2021 році.
Проте військово-політична криза завдає клопоту не лише державі чи бізнесу. Вона б’є по гаманцях громадян, знецінюючи їхні гривневі заощадження та "вбиваючи" сподівання на швидке заспокоєння інфляції.
В економічному плані Україна програватиме, навіть якщо Росія не посилить військову експансію.
Опитані ЕП аналітики та економісти не очікують на стабілізацію ринків без суттєвого зниження напруги у відносинах між РФ та цивілізованим світом.
Як загроза посилення військової агресії шкодить українській економіці та впливає на особисті фінанси, що робитимуть бізнес та влада в разі ескалації конфлікту та як буде реагувати валютний ринок на різні сценарії?
Як відреагували ринки
13 січня заступник голови МЗС Росії Сергій Рябков заявив, що "військові спеціалісти пропонують російському президенту варіанти вирішення конфлікту на сході України".
Цю заяву згодом поширило агентство Bloomberg, після чого почався масштабний розпродаж українських єврооблігацій.
У заяві одного з провідних російських урядовців інвестори побачили загрозу початку масштабної військової агресії, тож намагалися за будь-яку ціну позбутися гарантованих урядом України облігацій, продаючи їх навіть у збиток.
Ними керувала проста логіка: краще сьогодні отримати хоча б частину вартості, ніж потім нічого.
"Інвестори продавали українські папери з дисконтом, за 76,5% від номінальної ціни. Корпоративні облігації теж пропонують вищу дохідність.
Пʼятирічні бонди "Укрзалізниці" мають дохідність 12,6% порівняно з 9,6% на початку року, "Нафтогазу" – 13,7% проти 10,6% на початку року", – зауважив голова відділу аналітики Blackshield Capital Ілля Кислицький.
Розпродаж стосувався не лише українських, а й російських активів. Інвестори побоювалися, що в разі масштабної війни на Росію накладуть жорсткі санкції, про які не раз говорили на Заході.
18 січня ключові фондові індекси Росії пережили найбільший обвал з початку коронакризи: рублевий індекс Московської біржі впав на 6,5%, а доларовий індекс РТС – на 7,29%.
Навіть після вихідних інвестори не заспокоювалися, і продажі продовжилися.
На піку дохідність номінованих у доларах євробондів України з погашенням у вересні сягнула 25%, хоча на початку року вона становила 8%. Для порівняння: гривневі ОВДП, які випускає Мінфін, за рік приносять лише 12% доходу.
Під удар потрапили й українські боргові варанти – похідні цінні папери, випущені під час реструктуризації держборгу у 2015 році. Їх вартість опустилася до 72-74% від номіналу. До ескалації придбати варанти можна було з націнкою 15% вище від номіналу.
Паніка на зовнішніх ринках швидко перекинулася на внутрішній. З облігацій внутрішньої державної позики почали масово виходити нерезиденти.
За даними НБУ, з початку 2022 року іноземці скоротили свій портфель ОВДП на 6,2 млрд грн, і це ще пів біди. Отримані від продажу цінних паперів гривні вони направили на купівлю валюти, спричинивши ажіотаж на валютному ринку.
Додатково на валютний ринок тиснули великі витрати на купівлю імпортних товарів: газу, нафти, автомобілів. Водночас українські експортери вирішили притримати свою валютну виручку, поки курс не підросте ще більше.
Як наслідок, курс долара в обмінних пунктах за кілька днів зріс на 68 коп до 28,41 грн за дол. З початку року гривня девальвувала на 4%.
Щоб стримати паніку, Нацбанк активно продавав валюту з резервів. З початку року він витратив на це 752 млн дол.
Імовірність масштабного вторгнення Росії налякала не лише іноземців. У вівторок Мінфін провів майже провальний аукціон з продажу ОВДП, залучивши лише 4,15 млрд грн, більшість з яких – за валютними паперами.
Це й не дивно: ні банки, ні юридичні чи фізичні особи не поспішають вкладати в держборг на первинному ринку під 11-13% річних. Придбавши ці ж папери на вторинному ринку, можна отримати 16-17% річних.
Хоча 19 січня ситуація на зовнішніх ринках дещо заспокоїлася, дохідності українських єврооблігацій не повернулися на попередні рівні.
"На зовнішніх ринках дохідність українських єврооблігацій досягла стресових рівнів, двозначних. На жаль, Україна тимчасово втратила доступ до зовнішніх ринків капіталу", – констатував директор департаменту відкритих ринків НБУ Олексій Лупін.[BANNER1]
Без надії на запозичення
У 2022 році Україна планувала позичити 420 млрд грн, з яких 151 млрд грн – на зовнішніх ринках. Ці запозичення критично необхідні для фінансування видатків бюджету.
Якщо ситуація на борговому ринку не покращиться, то уряду і парламенту доведеться проводити секвестр бюджету, тобто відмовлятися від фінансування деяких видатків.
Левова частина нових запозичень йде на погашення старих боргів. Зовнішні валютні борги уряд погашає, позичаючи наново. Загалом у 2022 році Україні потрібно виплатити кредиторам понад 550 млрд грн, з яких 126 млрд грн – за зовнішніми боргами.
Пік виплат припадає на лютий – 66,3 млрд грн. У березні заплатити кредиторам доведеться менше, хоча виплати за валютними позиками зростуть.
Без можливості рефінансувати зовнішні виплати новими запозиченнями погашення виплат може стати серйозним викликом для уряду та стабільності курсу валют.
Наразі чи не єдиним джерелом зовнішніх запозичень для України залишаються позики офіційних партнерів: МВФ, ЄС та Світового банку.
Однак влада не поспішає виконувати вимоги кредиторів, а голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев заявив, що Україна може пройти рік без грошей МВФ. Отже, надія на ці кошти стає примарною.
Без доступу до інвестицій
Проблеми держави – лише вершина айсберга економічних наслідків, спричинених військовою напругою. Доступ до зовнішніх ринків капіталу закритий не лише для уряду, а й для великих українських компаній.
Так, євробонди "Метінвесту" Ріната Ахметова подешевшали до 86-87% від номіналу. Обвалилися й акції компаній, які торгуються за кордоном: папери Ferrexpo Костянтина Жеваго за місяць впали на 14%, МХП Юрія Косюка – на 5,3%.
Українським компаніям дедалі складніше залучати зовнішнє фінансування, кажуть представники бізнесу.
"Якщо говорити про інвестиції, фандрейзинг, то виникає питання, що буде з військовою агресією. Для нас важлива підтримка міжнародних фінансових організацій, які можуть доларом показати, що вони вірять в Україну", – зазначив співвласник та СЕО порту TIS, партнер інвестиційної компанії SD Capital Андрій Ставніцер.
Деякі компанії зупиняють великі інвестиційні проєкти, чекаючи на більш стабільні часи.
"Негативний фон, сформований агресією Росії щодо України, не може залишатися поза увагою й однозначно впливає на бізнес. Особливо великі проєкти перенесені, ми обережно ставимося до капітальних інвестицій", – каже засновник DroneUA Валерій Яковенко.
Негативні настрої впливають і на довгострокові інвестиції населення. Один із столичних забудовників повідомив ЕП, що з початку загострення ситуації українці майже припинили купувати квартири. "Ринок просто став", – сказав він.
Хоча в НБУ вважають, що криза не впливає на потік прямих іноземних інвестицій, там розуміють: через зменшення обсягу інвестицій та зупинку проєктів зростання ВВП у 2022 році буде суттєво меншим, ніж очікувалося.
За підсумками 2022 року НБУ очікує ріст ВВП на 3,4% проти 3,8% у попередніх прогнозах. На темпи економічного зростання, крім військової загрози, впливатимуть високі ціни на енергоресурси та дефіцит сировини у світі.[BANNER2]
Як загроза впливає на гаманці українців
Про ймовірність атаки Росії "будь-якої миті" говорять керівники НАТО і США, але українці, схоже, на ці заяви не реагують. У Нацбанку не бачать ажіотажного попиту на валюту в обмінних пунктах чи відпливу депозитів з банків.
Про відсутність ажіотажу ЕП повідомили також у двох національних мережах супермаркетів.
Однак платоспроможність українців страждає від самих лише розмов про російське вторгнення. Девальвація гривні знецінює доходи та заощадження громадян у національній валюті і впливає на інфляцію.
За підсумками 2021 року ціни в Україні виросли на 10%. Більшого зростання вдалося уникнути завдяки посиленню позицій гривні на 3,5% за рік.
Послаблення гривні, безумовно, вдарить по гаманцях українців. Нацбанк, який планував знизити інфляцію у 2022 році до 5%, погіршив прогноз до 7,7%.
Щоб боротися із зростанням цін, НБУ різко підвищив облікову ставку. 20 січня вона зросла на 1 пункт до 10%. Слідом за нею зростатимуть ставки за депозитами та кредитами населенню.
Позичати в банку гроші на купівлю чи ремонт житла стане дорожче, що ще більше охолоджуватиме ринок нерухомості та споживчі витрати, а разом з ними – темпи зростання економіки.
Що буде далі
21 січня в Женеві відбудеться чергова спроба Заходу змусити Росію поводитися цивілізовано. Передбачити, що вона робитиме, не може ніхто. Тоді як від її дій та коментарів залежатиме доля дохідностей українських активів та гривні.
"Досвід 2014-2015 років показав, що у відриві від політичних ризиків нормалізація цін на боргові інструменти може бути швидкою. Проте постає питання, як далеко ми від "пікового моменту". Відповідь на це питання лежить більше в політико-економічній площині, ніж в інвестиційній", – вважає фінансовий аналітик Blackshield Capital Юлія Пекар.
ЕП опитала інвестиційних банкірів щодо того, як будуть поводитися ринки та куди прямуватиме курс долара за різних сценаріїв розвитку подій. Більшість опитаних переконані, що без суттєвої деескалації ринки залишатимуться непривітними для України значну частину року.
"Якщо така напруга стане новою реальністю, то для України це погана новина. Під постійним ризиком нападу приватні інвестиції в Україну не прийдуть, неможливо буде фінансувати дефіцит бюджету через приватні запозичення.
Натомість доведеться розраховувати на більш активну офіційну фінансову та військову підтримку і вимагати її", – переконаний керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.
Ринкам ще є куди падати в разі подальшої ескалації на східних кордонах, вважає головний менеджер з макроекономічного аналізу "Райффайзен банку" Сергій Колодій.
"У середу відбулося певне покращення ситуації. Разом з тим, ризик дефолту ринок поки що оцінює нижче за лютий 2016 року та березень 2020 року", – наголошує банкір.
У Dragon Capital переконані, що Україна готова до економічних наслідків ескалації набагато краще, ніж у 2014 році.
"Резерви НБУ сягають 30 мільярдів доларів (у 2013 році було 20 млрд дол), банківська система стійка, маємо низький дефіцит поточного рахунку, близько 2% ВВП (у 2013 році – 9%), невеликий дефіцит бюджету – близько 3% ВВП (у 2014 році – 10%). Тому втрати для економіки та валютного ринку будуть набагато меншими, ніж у 2014-15 роках", – зазначає головний економіст Dragon Capital Олена Білан.
Як реагуватимуть гривня та українські активи в разі масштабного вторгнення, аналітики прогнозувати не беруться. Та й навряд чи цифри на табло обмінних пунктів цікавитимуть українців в умовах війни в їхніх містах.
Натомість прогнози, які економісти дають на випадок деескалації, доволі схожі: незначне зміцнення гривні та повернення дохідностей українських активів на "традиційні" рівні.
"Якщо дипломатичним шляхом вдасться досягти деескалації, причому швидко і на тривалий період, то курс може повернутися до 27-27,5 гривні за долар, але не надовго, адже дія деяких фундаментальних чинників вичерпається у другому і третьому кварталах", – вважає Білан.
Якщо суттєвої деескалації на переговорах у Женеві досягти не вдасться, проте не буде й масштабного вторгнення Росії, то курс валют коливатиметься на вищих рівнях, переконані в ICU.
"Зараз можемо заглядати тільки в короткострокову перспективу. Протягом найближчого тижня курс коливатиметься в коридорі 28-28,5 гривні за долар.
За такого курсу може зрости пропозиція валюти від експортерів аграрної продукції, що сприятиме поступовому збалансуванню валютного ринку в цьому коридорі", – зазначив старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.[BANNER3]
Що планує бізнес на випадок війни
ЕП звернулася до власників найбільших компаній у сферах енергетики, будівництва, ритейлу. Більшість з них ввічливо відмовилися відповідати на запитання. Погодилися тільки троє.
Андрій Ставніцер, співвласник та СЕО порту TIS, партнер інвестиційної компанії SD Capital
— Ми можемо перетворити наші об’єкти інфраструктури на груди металобрухту. Такий план розроблений. Доволі складно буде потім оживити це підприємство. Дуже не хотілося б це робити.
Щодо співробітників, то план – роздати всім зброю та оборонятися з кожного вікна.
Валерій Яковенко, засновник DroneUA
— Наше основне завдання – ні на секунду не зупиняти поточну діяльність. Зараз триває активна підготовка до сільськогосподарського сезону і від правильної підготовки залежить ефективність бізнесу кожного українського аграрія.
Ми опрацьовуємо різні ланцюжки поставок, логістики, комунікацій, щоб визначити найслабші ланки. Намагаємося знизити ризики і збільшивши обсяги закупівель.
Водночас ми оновлюємо комунікацію з нашими колегами із силових відомств, щоб за необхідності надати максимальний рівень технічної підтримки.
Наше основне завдання – забезпечити безпеку кожного спеціаліста, переконатися, що персональних ризиків для колег немає, але одночасно ми бачимо необхідність злагодженої роботи для підтримки України.
Як і в 2014 році, ми докладатимемо максимум зусиль, щоб технології, які надає наше підприємство, були спрямовані на усунення загроз, а наше технічне обладнання на балансі волонтерів, силових відомств та Міністерства оборони обслуговувалося і максимально швидко поверталося до ладу.
Ярослав Ажнюк, CEO Petcube
— План нашої компанії – бути міцним тилом. Дбати про безпеку колег і їхніх сімей, продовжувати працювати, створювати економічну цінність для світу і для всіх нас. Думаю, це найбільша користь для України, яку ми можемо принести за цих обставин.
Я прошу всіх співробітників подумати про особисті плани: що вони будуть робити у випадку проблем з водопостачанням, опаленням, електрикою, мобільним зв’язком, домашнім інтернетом або у випадку початку військових дій у їх місті.
Хтось має машину, зібраний рюкзак, знає, кого з рідних має забрати, у кого може зупинитися в Києві чи на заході України. Хтось, можливо, ще не думав про це. Можливо, хтось має вміння та намір захищати країну зі зброєю в руках.
Фото на головній ua.depositphotos.com