Історичні будинки Києва, що перебувають під загрозою знищення. Мапа
Столиця поступово прощається з власною історією. Місця, де розташовані столітні будинки з унікальними архітектурними рішеннями, невдовзі можуть зайняти нові ЖК та ТРЦ. На які історичні об'єкти поклали око забудовники?
Один за одним з мапи Києва зникають історичні будинки. За останні роки побільшало кількість випадків знесення або перебудови споруд, зведених у 19 або на початку 20 століття.
Усі знищені будинки перебували в приватній власності. Мала їх поверховість та невелика площа не дозволяли максимізувати ренту з експлуатації, тому єдиний шлях, який бачать власники таких будинків, – знести та побудувати більші.
Якщо будинок не має статусу пам'ятки, власник може робити з ним усе що заманеться. Якщо ж будівля перебуває в переліку пам'яток архітектури, історії, списках Мінкультури або КМДА, власники доводять її до аварійного стану.
Це легко зробити, якщо будівлю не охороняти та не захищати від впливу атмосферних опадів. Набагато швидше історичний будинок стане непридатним для експлуатації, якщо його "випадково" підпалити.
Активна громада не дає забудовникам вільно розпоряджатися історичною спадщиною киян. Вони картографують історичні будівлі, мобілізують небайдужих, займаються юридичним супроводом.
Разом з громадською організацією "Мапа реновації" та краєзнавцем Антоном Коробом "Економічна правда" склала перелік історичних будинків Києва, які перебувають під особливо великим ризиком бути зруйнованими.
Перелік охоплює лише частину історичних будинків Києва, складений в алфавітному порядку, та є суб'єктивним поглядом її співавторів.
Багговутівська, 16. Садиба Багговута.
Одноповерховий мурований особняк споруджувався кількома етапами в другій половині 19 – на початку 20 століття. Побудований у стилі модернізованого історизму з ознаками неоренесансу та елементами цегляного стилю.
У 2017 році компанія "Київміськбуд" збиралася знести садибу і побудувати 25-поверхівку. Через спротив громади забудовник переглянув проєкт і пообіцяв зберегти будинок, провівши реставрацію.
Згодом "Київміськбуд" передав права на ділянку своєму "концесіонеру" – bUd development. Останній поруч будує ЖК Symbol. Київські активісти вважають, що замість реставрації особняка забудовник може його знести.
Володимирська, 93. Будинок з мухами.
Будівництво садиби, яка належала заможній міщанці Марії Станіславській, завершилося у 1906 році. За зовнішніми ознаками, її зведено як прибутковий будинок. Він відомий своєю ліпниною з гіпертрофованими мухами в головному підʼїзді, яка була знищена незадовго до присвоєння споруді охоронного статусу.
Будинок отримав його як "щойно виявлений об'єкт культурної спадщини". Цей статус в Окружному адміністративному суді Києва оскаржує забудовник сусідньої ділянки компанія Astora. Фірма довела будинок до аварійного стану і викупила всі квартири. Вона хоче знести дім і розширити межі будівництва.
Волоська-Іллінська, 14/5. Садиба.
Будинок купця Івана Шишкіна, побудований у 1874-1875 роках. З 2006 року споруда перебуває на балансі приватної компанії. Вона закинута, не охороняється, усередині живуть бездомні. Наприкінці 2017 року будинок горів.
Нині на будівлі висить плакат з оголошенням про продаж.
Гоголівська, 32. Будинок Міллера.
Садиба 1910-1912 років з флігелем (бічна прибудова до головної споруди) 1893-1894 років. Будинок в аварійному стані з 1991 року.
У 2012 році міська влада позбавила споруду статусу пам'ятки та передала її у власність КП "Спецжилфонд", зобов'язавши виселити решту мешканців та реконструювати об'єкт. Проте з того часу "Спецжитлофонд" не розпочав роботи, натомість він опублікував оголошення про продаж "під знесення".
Державна архітектурно-будівельна інспекція у 2019 році анулювала дозвіл на будівництво, та вже за рік Окружний адміністративний суд Києва поновив його.
Гончара, 71. Будинок Осипа Родіна.
Впритул до садиби Осипа Родіна на вулиці Олеся Гончара, 71 забудовник SAGA Development зводить ЖК Franklin Concept House. Проєкт будівництва охоплює земельну ділянку, на якій розташована історична будівля.
Садиба має історичну й архітектурну цінність, є прикладом дореволюційної фонової забудови та спадком архітектора Володимира Ніколаєва.
Двоповерхову будівлю звели у 1882 році на приватне замовлення заможного селянина Осипа Родіна. На початку 20 століття добудували третій поверх. Будинок був зразком "цегляного стилю", характерного для того часу.
Сховані за "фасадом". Хто насправді володіє будівельним бізнесом у Києві
У вересні 2020 року будівлі присвоїли охоронний статус "щойно виявленого обʼєкта культурної спадщини". Згодом цього статусу будівлю позбавив Окружний адміністративний суд Києва. Активісти обурюються, що суд перейняв на себе повноваження інституцій з вирішення долі культурної спадщини.
У серпні 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення на користь забудовника та підтвердив позбавлення будинку Родіна статусу щойно виявленого обʼєкта культурної спадщини. Уже наступного дня після програшу в суді на фасаді будівлі почалися демонтажні роботи.
На останніх візуалізаціях помітно, що від будинку планують залишити тільки фасад. Також планується щонайменше двоповерхова надбудова.
Оскільки будинок Родіна має статус пам’ятки місцевого значення, то будь-які будівельні роботи мають бути погоджені з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА і Міністерством культури та інформаційної політики.
У жовтні Верховний Суд прийняв скаргу "Мапи реновації" та відкрив касаційне провадження проти позбавлення будинку Родіна охоронного статусу.
Грушевского, 4Б. Флігель в садибі Бондарурер.
Колишній флігель у садибі швейцарських підданих Бондарурерів зведений у 1878-1883 роках за проєктом київського архітектора Володимира Ніколаєва.
Охоронного статусу будинок позбавив суд.
У 2021 році Київська міська рада віддала флігель під забудову. На його місці та на сусідній порожній ділянці на Хрещатику бізнесмени Ігор Ніконов, Марк Гінзбург та Офер Керцнер зведуть комплекс з кафе та ресторанами на першому поверсі та готельними апартаментами – на вищих поверхах.
Провулок Руслана Лужевського, 6-8. Пивзавод Шульца та Казенний винний склад.
Пам’ятки промислової архітектури, побудовані у 1865-1881 роках. У радянський час тут працював Київський пивзавод №1. У 2000 році активи заводу викупила компанія "Сармат". Наразі приміщення заводу орендують різні підприємства.
Лютеранська, 32. Будинок Кіргейма-Мозерта.
У 1910-1911 роках купці Мозерт та Кіргейм звели два п’ятиповерхові прибуткові будинки за проєктом архітектора Федора Олтаржевського.
Двадцять років тому з будинку виселили більшість мешканців для проведення капітального ремонту. Деякі жителі відмовилися залишати будинок. Згодом у ньому трапилася серія пожеж і він почав занепадати. За словами представника компанії-власника, будівлю законсервували та вирішують її долю.
Микільський провулок, 7. Будинок Смірнової.
Триповерховий прибутковий будинок зведений на замовлення Ксенії Смірнової за проєктом архітектора Андрія-Фердинанда Краусса в 1911-1912 роках.
Споруда є останнім історичним будинком у Микільському провулку. Пʼять років тому стараннями забудовника його виключили з переліку памʼяток. На сайті архітектурного бюро "Варивода" опублікований проєкт клубного будинку на девʼять поверхів, який планується звести на ділянці за цією адресою.
Обсерваторна, 6. Особняк Барбана-Геращеневського.
Особняк збудований у другій половині 19 століття на північному схилі улоговини, що спадає від Старого Міста до Афанасіївського яру.
Половину будівлі демонтували у 2020 році, іншу половину забудовник почав зносити в серпні 2021 року. На демонтаж відреагували міська влада, Міністерство культури і навіть Рада національної безпеки та оборони.
З 2020 року власник садиби – ТОВ "Інформаційна група "Агентство столичних повідомлень". Компанія планує побудувати нову споруду заввишки 27 метрів.
Олегівська, 37. Садиба.
Садиба кінця 19 століття, у 1915 році належала Тетяні Костенко. Одноповерховий дерев’яний будинок з цегляним вуличним фасадом, більша частина якого пʼять років тому завалилася через коріння дерев.
За інформацією Спілки архітекторів, у 2008 році йшла мова про демонтаж будинку та зведення офісної споруди з підземним паркінгом. Наразі закинутий будинок перебуває в приватній власності. У дворі з боку вулиці Лук'янівської – заморожене будівництво клубного будинку Hill Side.
Пушкінська 35-37. Садиба Міхельсона.
Пам'ятка архітектури та історії місцевого значення 1896 року будівництва. З 2010 року власником є фірма "Дім на Пушкінській". Разом з девелоперською компанією "Нест" вони планували реалізувати проєкт елітного житла.
"Нест" – у минулому один із найбільших гравців на ринку житлової нерухомості – зараз займається перевежно будівництвом бізнес-центрів. Власники компанії – брати Вадим та Володимир Трофименки.
Будинок перебуває в аварійному стані. Інспектори зафіксували порушення правил володіння пам’яткою та оштрафували власників. Замість сплати штрафу власники почали судову тяганину.
Рейтарська, 22. Будівля станції швидкої допомоги.
Одна з перших у Європі станцій швидкої допомоги. Будинок зведений у 1914-1915 роках за проєктом архітектора Йосипа Зекцера в стилі флорентійського ренесансу. Зараз тут – Київський міський клінічний ендокринологічний центр. Основна будівля та флігелі перебувають в аварійному стані.
Тургенєвська, 22. Будинок Малина.
Остання дерев’яна споруда на вулиці Тургенєвській. Будинок обкладений білою "царською" цеглою. Впритул до памʼятки у 2017 році компанія "Сервіт" збудувала 11-поверховий "клубний будинок".
У серпні 2021 року забудовник почав зносити садибу попри припис департаменту міського благоустрою КМДА. Уціліли бічні стіни та головний фасад. У жовтні "Київблагоустрій" демонтував будівельний паркан біля будинку.
Хорива, 2. Садиба Дмитрієва.
Один з найстаріших комплексів Подолу, який будували у 1830-1910 роках. У різні часи до проєктування будівель на Хорива, 2 долучалися видатні київські зодчі Олександр Кривошеєв та Володимир Ніколаєв.
Комплекс складається з пʼяти будівель. Нинішній їх власник ПП "Конвалія-нерухомість" планує звести там ТРЦ. У 2019 році Окружний адмінсуд Києва скасував пункт додатку до наказу Мінкультури від 2014 року, яким садибу внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Нові "сірі кардинали". Хто із забудовників впливає на київську владу
У квітні 2021 року Міністерство культури надало трьом будівлям комплексу статус пам’ятки архітектури та історії місцевого значення.
У травні 2021 року комплекс втратив охоронний статус комплексної памʼятки за рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду. Згодом Верховний Суд відкрив провадження про визнання статусу памʼятки історії та культури для всього комплексу будівель, а не лише для його окремих частин, як є нині.
Бульвар Шевченка, 34. Будинок Терещенків.
Будинок Терещенків зводили архітектори Крауз та Якунін у 1874 році.
Власником садиби внаслідок інвестиційного конкурсу стала компанія Тимура Міндіча, бізнес-партнера Ігоря Коломойського. Директор фірми-власника не говорить про майбутнє пам’ятки. Власники отримали припис про "неукладання обов’язкового охоронного договору" та "незадовільний стан будинку".
Щекавицька, 19/33. Будинок Вертипороха.
Побудований у кінці 19 століття. Пам’ятка архітектури місцевого значення. З 2001 року будинок орендує компанія "Українські сателітарні системи". Бізнесмени зобов’язалися відселити мешканців та реконструювати споруду.
Будівля постраждала від численних пожеж, її конструкції пошкоджені. Власник хотів знести будинок, а потім намагався його продати за 4 млн дол.
Ярославів Вал, 15Б. Будинок Сікорського.
У будинку мешкав видатний авіаконструктор Ігор Сікорський. Побудований у 1904 році в стилі неоренесанс. Пам'ятка історії національного значення.
У 2000 році садибу орендував міжнародний благодійний фонд "Музей повітроплавання та авіації ім. Сікорського", який належав ексрегіоналу Нестору Шуфричу. Фонд зобов'язався відновити пам'ятку, проте не зробив цього.
Наразі будівля перебуває у власності Міністерства оборони, потребує термінової консервації, оскільки атмосферні опади руйнують її конструкції.
Ярославська, 8. Будинок Луніна.
Будинок Продаєвича-Лунєва зведений у стилі неоренесанс у 1880 році. Рідкісний зразок забудови Подолу заможним купецтвом. У 1890-х роках там був єврейський молитовний дім. Фасад зберіг автентичні орнаменти.
Будинок перебуває в приватній власності. Зараз він закинутий та аварійний, залишився лише фасад. У вересні 2020 року на сесії Київської міської ради споруду намагалися передати під забудову. Спроба була невдалою.
