Картковий будинок на Інститутській: що відбувається в НБУ та до чого тут справа Приватбанку
Конфлікт нової і старої команд Національного банку триває уже пів року. Якою зброєю ведеться підкилимна війна, що відбувається у головному фінансовому регуляторі та як це пов'язано із справою Приватбанку?
У середині березня фінансовий ринок сколихнула новина: стосовно першої заступниці голови Національного банку Катерини Рожкової ведеться розслідування, яке може закінчитися її звинуваченням у державній зраді.
В Офісі Генпрокурора пізніше уточнили, що відкрили справу не за фактом держзради, а за фактом масштабного розкрадання грошей, але новина все одно набула неабиякого резонансу.
Справа проти Рожкової – верхівка айсберга великого протистояння, що відбувається всередині Національного банку між його новим керівництвом та залишками членів старої команди.
Не помічати цього протистояння стає дедалі складніше не лише українським можновладцям, а й міжнародним кредиторам.
Що відбувається в головному фінансовому регуляторі країни і до чого тут справа Приватбанку?
З перших днів "на ножах"
У 2020 рік українська банківська система увійшла повністю готовою до удару коронакризи. Щодня банки акумулювали на своїх кореспондентських рахунках близько 50 млрд грн.
Ця фінансова подушка не лише допомогла системі вистояти, а й стала в пригоді владі, коли в уряду виникала потреба в коштах для фінансування бюджету.
Очищення системи та жорсткі методи, які використовував Нацбанк у минулому, останні два роки піддавалися жорсткій критиці народними депутатами, учасниками ринку і навіть внутрішнім органом самого регулятора – Радою НБУ.
З приходом нової влади Нацбанк теж час від часу потрапляв під вогонь критики.
То Дмитро Разумков, будучи спікером передвиборчого штабу кандидата в президенти Володимира Зеленського, заявить про необхідність проведення аудиту "того, що називається реформами" банківської сфери, то на нарадах уже з президентом Зеленським НБУ попросять "залити економіку грішми".
Зрештою, напружені стосунки з новою владою вилилися у відставку колишнього голови НБУ Якова Смолія, яку він пояснив "системним політичним тиском". 16 липня 2020 року його замінив Кирило Шевченко, який до цього очолював Укргазбанк.
"У той же день Шевченко приїхав до Національного банку, де відбулася зустріч з правлінням. На цій зустрічі він поводився дуже зухвало та самовпевнено, активно критикував членів правління та політику НБУ, висловлював невдоволення законом про валюту, роботою Нацбанку у банківському регулюванні", – розповів ЕП учасник тієї зустрічі.
Невдовзі після призначення Шевченка в правлінні НБУ почалися кадрові зміни.
Першим з нього пішов Олег Чурій, у якого 23 липня закінчився термін повноважень. Попри попередні домовленості з правліннім Нацбанку про другий термін, Рада НБУ відмовилася призначати його повторно.
У липні та серпні Нацбанк залишили ще два члени правління: Сергій Холод та Роман Борисенко.
Обидва пішли за власним бажанням, хоча наближені до старої команди правління Нацбанку співрозмовники ЕП зазначають, що рішенню Холода та Борисенка передував початок внутрішніх розслідувань проти них.
Розслідування ініціював департамент внутрішньої безпеки НБУ, головою якого став колишній директор департаменту безпеки Укргазбанку Ігор Коновалов. Офіційно на цю посаду його призначили 1 вересня, але фактично він "зайшов" у Нацбанк майже одночасно з Шевченком, обійнявши посаду керівника управління з питань банківської безпеки.
Одночасно з приходом Коновалова колишній директор департаменту безпеки НБУ Олександр Скомаровський написав заяву з дивним проханням "понизити його в посаді".
Аналогічне внутрішнє розслідування в Нацбанку почали і проти Катерини Рожкової, про що вона повідомила 19 березня.
Внутрішнє розслідування стосується можливого порушення при укладанні договорів Нацбанку з юридичними компаніями під час націоналізації Приватбанку, зокрема з компанією Asters. Остання досі супроводжує цю справу.
До початку осені 2020 року в правлінні НБУ залишилося лише двоє з шести членів правління з попередньої команди: Катерина Рожкова та Дмитро Сологуб. На відміну від Смолія, Холода та Борисенка, вони не збиралися добровільно йти з посад, а законних підстав їх звільнити немає.
"Упертість" Рожкової та Сологуба загострювала напругу в правлінні Нацбанку доти, доки вона не виплеснулася назовні.
5 жовтня стало відомо, що Рада НБУ оголосила Рожковій та Сологубу догани. Ініціював їх розгляд Шевченко, направивши 2 жовтня відповідний лист голові Ради НБУ Богдану Данилишину. Голова Нацбанку також входить до складу Ради Нацбанку.
Формальною підставою для цього стало порушення кодексу етики працівника НБУ – положення про one voice policy. Відповідно до нього, кожен член правління може коментувати публічно лише ті питання, за які він відповідає та які відповідають офіційній позиції регулятора.
Рішенню щодо доган передував коментар Рожкової та Сологуба виданню Kyiv Post стосовно співпраці з МВФ, який суперечив офіційній позиції НБУ. Через це Рада Нацбанку не лише оголосила їм догани, а й висловила недовіру.
Жорсткі комунікаційні правила в Нацбанку можна було б вважати виправданими, якби вони не застосовувалися вибірково.
Наприклад, 17 березня заступник голови НБУ з питань платіжних систем та грошового обігу Олексій Шабан публічно коментував підходи банків до оцінки ризиків, непрацюючих кредитів та розвитку кредитування малого та середнього бізнесу.
Ці питання перебувають у сфері управління іншого члена правління – Ярослава Матузки.
Після оголошення доган у правлінні НБУ відбувся перерозподіл повноважень.
Відповідно до нього, у Рожкової забрали більшість функцій з банківського регулювання та передали їх Шевченку. Через це зменшилася й кількість тем, які Рожковій дозволялося коментувати в межах внутрішніх документів Нацбанку.
У грудні 2020 року відбувся ще один перерозподіл повноважень, за яким Рожковій залишили господарські та адміністративні питання, а банківський нагляд перейшов до Матузки – професійного юриста без досвіду роботи в банківському нагляді.
На поступки голова НБУ пішов через невдоволення МВФ. Після першого перерозподілу Шевченко контролював ледь не половину структурних підрозділів банківського регулятора, що не відповідало напрацьованій з фондом практиці.
Здавалося, після цього конфлікт всередині Нацбанку вщух. Проте тривало це недовго.[BANNER1]
Весняне загострення
Чергове загострення між Рожковою та керівництвом НБУ відбулося в березні 2021 року.
Приводом стало її інтерв'ю. У ньому вона взялася коментувати і банківський нагляд, який більше не був у її компетенції, і ситуацію в правлінні НБУ, і відносини з МВФ, за що вона раніше отримала догану.
Текст інтерв'ю нібито не погодив департамент комунікації НБУ та, за словами Рожкової, заборонив його публікувати. Через це перша заступниця голови банківського регулятора заявила про "цензуру" в Національному банку.
Директорка департаменту комунікацій Нацбанку Галина Калачова ці слова спростувала, звинувативши Рожкову в наклепі.
У якийсь момент у конфлікт втрутився Офіс президента. Він закликав керівництво НБУ "відкинути персональні амбіції та працювати заради спільної мети".
Заяві Офісу президента передувала публікація в Kyiv Post про відкриття правоохоронцями кримінальної справи проти Рожкової та кількох інших співробітників Нацбанку, у межах якої їм загрожує звинувачення в державній зраді.
В Офісі генпрокурора уточнили, що розслідування стосується не державної зради, а можливого розкрадання 900 млн грн під час націоналізації Приватбанку. За інформацією джерел ЕП, 25 березня прокуратура передала цю справу до Національного антикорупційного бюро.
Kyiv Post зазначає, що ініціатором розслідування "міг бути Кирило Шевченко або ж представники Офісу президента", які, мовляв, таким чином намагаються чинити тиск на Рожкову та примусити її добровільно подати у відставку.
Якщо це не допоможе, то приводом для звільнення стане можливе винесення судом обвинувального вироку. Для цього НАБУ повинне довести справу до суду, але це навряд чи станеться.
Як розповів ЕП високопосадовець у правоохоронних органах, передання цих матеріалів до НАБУ означає "втрату справи". Вплив на НАБУ мають представники МВФ, а вони не зацікавлені в тому, щоб Рожкову притягли до відповідальності, переконує співрозмовник ЕП. Принаймні у справі Приватбанку.
А що Шевченко? Голова Нацбанку в розпал скандалу повідомив, що заразився коронавірусом та перебуватиме на самоізоляції.
Хоча джерела ЕП в Офісі президента та НБУ зазначають, що здоров'я Шевченка похитнулося ще до його повідомлення про інфікування коронавірусом, під час однієї з нарад в ОП.
На ній, за інформацією джерел видання, крім Шевченка, були заступники керівника Офісу президента Юлія Свириденко та Андрій Смірнов, а також міністр фінансів Сергій Марченко.
Під час цієї наради серед іншого обговорювали питання співпраці з МВФ. 12 лютого двомісячна місія фонду завершилася, але грошей Україна не отримала.
Також, за інформацією джерел ЕП, учасники обговорювали питання збільшення видатків "Укравтодору" на 170 млрд грн, що теж навряд чи сподобалося б МВФ.
За словами джерел, під час наради в Шевченка трапилася гіпертонічна криза. До виконання своїх обов'язків голова Національного банку повернувся лише 29 березня.
До чого тут справа Приватбанку
Справа щодо націоналізації Приватбанку стала ще одним полем протистояння між Шевченком та старою командою НБУ. Дехто вважає, що це зовсім не випадковість.
"Що ми бачимо? Монетарна політика Нацбанку начебто не змінилася – облікова ставка зростає у відповідь на ріст інфляції.
Валютна політика також начебто залишається старою. Неплатоспроможні банки виводяться з ринку (у 2020 році НБУ визнав неплатоспроможними Містобанк та банк "Аркада". – ЕП).
Для чого ж тоді влада змінила голову НБУ? Мабуть, перед ним ставили зовсім інші цілі", – зазначає в розмові з ЕП колишній високопосадовець Нацбанку.
Рожкова свого часу брала активну участь у націоналізації Приватбанку. Через це вона стала персональним ворогом колишнього власника банку Ігоря Коломойського, який активно виступав за її відсторонення.
Наприкінці 2019 року протестувальники, яких у Нацбанку пов'язали з олігархом, пікетували її будинок та зламали ворота. За кілька місяців до цього колишній голові НБУ Валерії Гонтаревій спалили будинок під Києвом.
Імовірна помста власників Приватбанку старому керівництву НБУ не повинна нікого дивувати.
Попередня команда НБУ не лише забрала в олігарха банк, а й здійснила його аудит та почала низку міжнародних судових процесів, наслідком яких стало накладання на активи Коломойського та його бізнес-партнера Геннадія Боголюбова всесвітнього арешту.
Судові справи проти колишніх власників Приватбанку були б неможливими без висновків аудиторської компанії Kroll, яка виявила схему, що дозволила Коломойському та Боголюбову вивести з банку 5,5 млрд дол.
Юридичну допомогу в розслідувані цих справ Нацбанку, а згодом і юристам націоналізованого Приватбанку, надавали консультанти з компаній AlixPartners, Hogan Lovells та згаданої Asters.
І звіти Kroll, і співпрацю з юридичними радниками Коломойський не раз намагався оскаржити в судах. На початку 2021 року олігарх через суд вчергове витребував звіт Kroll від НАБУ та Служби безпеки України.
Внутрішнє розслідування НБУ і нове розслідування правоохоронців, у яких фігурує Рожкова, також стосується залучення юридичних радників та фірми Kroll до націоналізації Приватбанку.
Внутрішнє розслідування НБУ, у якому фігурує Рожкова, стартувало на початку 2021 року. Воно стосується можливих зловживань при закупівлі послуг у юридичної компанії Asters.
"На даному етапі службового розслідування проводиться оцінка дотримання всіх належних внутрішніх процедур та законодавства України всіма працівниками Національного банку, відповідальними за закупівлю послуги, підписання договору з надавачем послуги та за контроль виконання укладеного договору", – йдеться в офіційному коментарі НБУ.
У той же час щодо залучення фірми Kroll у Нацбанку питань немає. Про це, зокрема, повідомив Матузка.
"Ми твердо стоїмо на позиції, що винні в зловживаннях особи мають бути притягнуті до відповідальності за доведення до банкрутства найбільшого банку в Україні.
Значну роль у тому, щоб з'ясувати всі обставини та факти масштабних та скоординованих шахрайських дій, що відбувалися у Приватбанку, відіграли наші міжнародні консультанти з компанії Kroll.
На початку 2018 року вони надали результати всебічного розслідування, яке підтвердило, що банку були завдані збитки щонайменше в розмірі 5,5 мільярда доларів", – зазначив Матузка в коментарі ЕП.
Існує й альтернативна версія подій.
Співрозмовники ЕП з команди Шевченка вважають, що скандали ініціює сама Рожкова, оскільки правоохоронці активізували роботу за іншими справами, у яких вона фігурує. Зокрема, мова йде про скандальну справу Платинумбанку.
Мовляв, заступниця голови НБУ намагається показати, що будь-які розслідування всередині регулятора і поза ним – це тиск на неї, метою якого є примус до відставки.
Чи є ці розслідування продовженням політичного та адміністративного тиску на Рожкову, достеменно невідомо. Однак активний розгляд цього питання в публічному полі загрожує Україні.
Щонайменше це може викликати нові непорозуміння в співпраці з МВФ.
Свого часу залучення аудиторів Kroll до справи Приватбанку було однією з вимог фонду, тому публічні дії навколо цього процесу можуть сприйматися як "відкат" виконаних вимог і додати "питання Приватбанку" до великого переліку проблемних питань у співпраці з МВФ.
Крім того, розслідування стосовно залучення Kroll та юридичних радників може нашкодити позиції Приватбанку в судах проти його колишніх власників, особливо якщо договори з цими компаніями будуть розірвані.
Тоді шанси повернути виведені з банку кошти знизяться до нуля, а колишні власники нарешті зможуть видихнути з полегшенням.