Молдова проти Фонду держмайна, новий директор "Центренерго", заблокований конкурс на голову Приватбанку: підсумки тижня для держпідприємств

Приватизація

Приватизаційна суперечка між молдавським інвестором та Фондом держмайна України. Молдавська компанія "Zernoff", яка виграла електронний приватизаційний аукціон з продажу спиртового заводу "Марилівське MПД" у складі ДП  "Укрспирт", подала позов проти Фонду державного майна України (ФДМУ), стверджуючи, що частина заявленого майна спиртзаводу виявилася відсутньою.

Згідно з рішенням Господарського суду Києва від 11 січня 2021 року, фактичні активи лікеро-горілчаного заводу не відповідають тому опису, що був зазначений в контракті, розміщеному в електронній системі торгів. Суд задовольнив клопотання інвестора про зупинення платежу, в рамках виконання умов угоди, яка мала принести держбюджету 144 млн грн.

22 лютого ФДУ перевірив Марилівське МПД та підтвердив наявність усіх активів, включаючи ті, про відсутність яких заявляв "Zernoff". За повідомленням Фонду, молдавська компанія повинна була перерахувати кошти за придбаний лот протягом двох місяців.

Наразі кошти за лот не сплачено, тож у Фонді припускають, що позов "Zernoff" можна трактувати як спробу відмовитися від сплати за придбаний завод та повернути заставу, яку було внесено для участі у торгах.

У 2020 році ФДМ продав на електронних аукціонах 17 лікеро-горілчаних заводів "Укрспирту". Із усіх 17 покупців "Zernoff" є єдиним, хто скаржився на якість заявлених активів або відсутність майна.

Корпоративне управління

"Прозорро" та "Прозорро.Продажі" буде перетворено на акціонерні товариства. Державні підприємства "Прозорро" та "Прозорро.Продажі" розпочнуть перетворення на акціонерні товариства, 100% акцій яких належатимуть державі.

За словами заступниці міністра економіки Світлани Панаіотіді, наказ Міністерства економіки щодо запуску корпоратизації набирає чинності з 1 березня 2021 року. Заступниця міністра також здійснюватиме контроль за виконанням відповідного наказу.

Затримано фігурантів справи ПриватБанку. В аеропорті "Бориспіль" було напередодні затримано Володимира Яценка, екс-першого заступника голови правління ПриватБанку. Його підозрюють у розтраті майна у особливо великих розмірах.

Володимир Яценко планував виїхати з України на приватному літаку у напрямку Відня. Він вилетів, однак НАБУ звернулося  до Державіаслужби з проханням посадити літак. 22 лютого НАБУ повідомило, що Генпрокурор підписав підозру Яценкові у скоєнні злочині, передбаченому ч. 5 ст. 191 ККУ (розтрата, привласнення майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою).

Адвокати Яценка стверджують, що їхній клієнт летів із Дніпра до Відня на плановий медичний огляд, а відповідна медична довідка була видана австрійським лікарем ще 2 лютого. Вони також стверджують, що літак було замовлено заздалегідь – і його не можна було замовити відразу після підписання повідомлення про підозру. Усе це, за словами адвокатів, спростовує твердження НАБУ про те, що Яценко намагався втекти з країни.

Окрім того, за даними Офісу Генпрокурора, 23 лютого колишньому голові правління ПриватБанку Олександрові Дубілету було заочно пред'явлено звинувачення у привласненні майна на суму 136 млн грн. Також звинувачення було пред'явлено екс-керівнику департаменту фінансового менеджменту ПриватБанку, яка одночасно займала посаду першого заступника голови правління пов’язаної з банком юридичної особи.

Слідство встановило, що у грудні 2016 року троє колишніх високопосадовців здійснили розтрату коштів банку. Їх було звинувачено у сплаті шахрайської комісії компанії, пов’язаній з банком, попри те, що виплата такої комісії депозитними договорами та додатковими угодами до них не передбачалася.

24 лютого, рішенням Вищого антикорупційного суду Яценкові було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 квітня 2021 року, з можливістю внесення застави ​​у розмірі 52 млн грн. 25 лютого Яценка було випущено під заставу у 52 млн грн, що внесла компанія, назву якої суд не розголошує.

Незалежний аудит (форензік) НАК "Нафтогаз" 2019 року. Раніше, SOE Weekly повідомляв, що Офіс Генпрокурора розслідує продаж газу між

"Нафтогазом" та компанією ТОВ "ЕРУ Трейдінг", яка на момент продажу нібито була пов'язана з Андрієм Фаворовим.

"Нафтогаз" звернув увагу SOE Weekly на позицію компанії, висловлену у квітні 2019 року. Тоді Нафтогаз повідомив, що KPMG Advisory GmbH провела незалежний аудит (форензік), метою якого була перевірка угод з продажу газу "Нафтогазом" компанії "ЕРУ Трейдинг" у 4 кварталі 2018 року у зв‘язку з підозрою щодо конфлікту інтересів у діях директора з інтегрованого газового бізнесу Нафтогазу Андрія Фаворова.

Розслідування було ініційоване керівництвом Нафтогазу та підтримане наглядовою радою у лютому 2019 року після звернення іншого топ-менеджера Нафтогазу до служби комплаєнсу.

KPMG дійшов висновку, Фаворов не мав офіційних повноважень, щоб давати вказівки "Нафтогаз Трейдінг"  або "Укртрансгазу" торгувати чи не торгувати з будь-якою з компаній, що брали участь в операціях у листопаді-грудні 2018 року, а також не встановлював ціну чи об’єми поставок для жодної з цих компаній. Аудитор не виявив преференцій для жодного з покупців/постачальників у цих операціях.

KPMG встановив, що на своїй новій посаді у "Нафтогазі" Фаворов мав конфлікт інтересів. Однак, аудитор не виявив жодної інформації, яка б вказувала на те, що Фаворов діяв незаконно або проти інтересів компанії в питаннях, які аналізувалися у звіті KMPG. Аудитор також дійшов висновку, що політики та процедури "Нафтогазу" щодо конфлікту інтересів були дотримані щодо цих операцій.

KPMG також виявив, що "Нафтогаз Трейдинг" створено без процесів та процедур контролю, які є загальноприйнятим галузевим стандартом для компаній, які займаються торгівлею на товарно-сировинних ринках. Крім того, деякі із стандартів контролю групи "Нафтогаз" не були впроваджені на цьому підприємстві з часу його заснування у вересні 2018 року.

KMPG рекомендував провести більш докладний аналіз системи врядування  "Нафтогаз Трейдинг", внести ряд вдосконалень до процедур контролю за торговими операціями, а також до політик та процедур групи "Нафтогаз" щодо конфлікту інтересів.

Наглядова рада "Нафтогазу" доручила менеджменту компанії у найкоротші терміни впровадити докладні рекомендації незалежного аудитора в усіх підприємствах групи та доповісти про виконання цієї роботи.

Господарський суд заблокував конкурсний відбір голови правління ПриватБанку. Господарський суд Києва зупинив конкурс на посаду голови правління ПриватБанку, задовольнивши клопотання про забезпечення позову профспілки банку, яка вимагає скасувати конкурс в цілому.

Суд аргументував своє рішення тим, що якщо результати конкурсного відбору зрештою буде визнано незаконними, це може призвести до інших позовів про визнання конкурсу недійсним та скасування його результатів. ПриватБанк заявив, що подаватиме апеляцію на рішення Госпсуду Києва та розглядає його рішення як чергову спробу дестабілізувати роботу банку.

Раніше, 18 лютого, Госпсуд Києва відмовив у задоволенні позову профспілки, яка вимагала заборонити посадовим особам банку та Кабміну вживати будь-які дії для проведення закритого конкурсу на посаду голови правління банку.

Як ми повідомляли в SOE Weekly раніше, контракт з екс-головою правління ПриватБанку Петром Крумпханзлом закінчився 23 січня. До призначення нового голови правління його обов’язки виконує Анна Самаріна – заступник голови правління, відповідальна за фінансовий блок ПриватБанку.

Ощадбанк призначив заступника голови правління на іншу керівну посаду. 24 лютого наглядова рада Ощадбанку призначила Антона Тютюна, який був заступником голови правління банку, на посаду члена правління, відповідального за роздрібний бізнес.

Банк зазначив, що це рішення базувалося на результатах конкурсу, в якому переміг Антон Тютюн. Тютюна призначено на нову посаду строком на 5 років. Він приступає до виконання своїх обов’язків на новій посаді з 15 березня.

Тютюн обіймав посаду заступника голови правління Ощадбанку, згідно з контрактом від 14 квітня 2014 року.

Банки

У 2020 році обсяги вкладень держбанками у держоблігації зросли більше, ніж на 50%. За оцінками експертів, протягом 2020 року обсяг держоблігацій (ОВДП) у портфелях державних банків збільшився більше, ніж на 50%. В абсолютних цифрах приріст ОВДП у портфелі держбанків за 2020 рік сягнув майже 120 млрд грн.

В середньому у 2020 році обсяг чистих кредитів, виданих держбанками, зменшився на 8,1% (на 17,5 млрд грн). [Це означає, що частка держоблігацій у їхніх портфелях зросла навіть ще більше, ніж на 50%. – SOE Weekly.].

Ощадбанк відкриває мережу іпотечних центрів. З метою спрощення реєстрації позик на придбання житла, "Ощадбанк" відкрив 12 іпотечних центрів Oschad Home у десяти містах України. Такі центри відкриються майже в усіх обласних центрах та великих містах, а всього банк планує розширити мережу до 35 іпотечних центрів.

Іпотечні центри надаватимуть повний спектр послуг, необхідних для більш зручного укладення договорів купівлі-продажу нерухомості, а всі етапи укладення угоди відбуватимуться в одному місці.

Енергетичний сектор

Верховна Рада прийняла проект закону про сертифікацію "Укренерго". Парламент прийняв у першому читанні законопроект № 3364-1-д, який дозволить "Укренерго" отримати сертифікацію як оператора системи передачі, що відповідає європейському стандарту моделі незалежного системного оператора (ISO).

Сертифікація є однією з головних передумов підключення української електромережі до європейської. Відповідно до чинного законодавства, оператор може отримати сертифікацію лише, якщо він буде власником магістральної електромережі.

Однак в Україні мережа безпосередньо належить державі і не може належати юридичній особі, навіть якщо така юридична особа на 100% перебуває у держвласності (як "Укренерго").

Зміни, запропоновані законопроектом № 3364-1-д, дадуть "Укренерго" змогу отримати сертифікацію на відповідність євростандартам та збережуть право власності безпосередньо держави на мережу.

Регулятор може збільшити кошторис витрат "ГарПоку" на судові спори на 3 млн грн. Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) розгляне зміни до кошторису ДП "Гарантований покупець" ("ГарПок"), що збільшать бюджет його витрат на судові процеси на 2,7 млн грн.

У провадженні господарських судів перебуває 130 справ за позовами виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом про стягнення заборгованості та штрафних санкції до "ГарПоку". На даний час, видатки за відповідною статтею бюджету в лютому оцінюються у 4,7 млн грн, а у 2021 році загалом – 8,7 млн грн.

"ГарПок" повідомив, що з 1 січня по 15 лютого 2021 року він заплатив за "зелену" електроенергію, вироблену у 2020 році, 7 млрд грн. У той же час, Українська асоціація відновлюваних джерел енергії повідомила, що не всі виробники "зеленої" електроенергії отримали гроші за поставлену ними енергію.

Як повідомлялося раніше, у разі, якщо спори щодо договорів купівлі-продажу "зеленої" електроенергії за березень-липень 2020 року розглядатиметься Паризьким міжнародний арбітражним судом (Міжнародної торгової палати), вартість судових процесів із виробниками зеленої енергії для "ГарПоку" може сягнути 2,6 млн доларів.

Станом на 8 грудня у Паризькому арбітражі не було відкритих проваджень. Станом на цю ж дату "ГарПок" погасив 45% свого боргу перед виробниками "зеленої" електроенергії з початку 2020 року, а залишок боргу становив 25,5 млрд грн.

"Енергоатом" виграв у ДП "ГарПоку" суд на 4,1 млрд грн. Господарський суд Києва постановив, що "Енергоатом" має право стягнути з ДП "Гарантований Покупець" ("ГарПок") 4,1 млрд грн за електроенергію, поставлену на початку 2020 року.

Згідно з рішенням суду від 23 лютого, у лютому 2020 року "ГарПоком" було порушено свої зобов'язання за двома договорами. Суд встановив, що "ГарПок" має сплатити "Енергоатому" 3,7 млрд грн, а також пеню у 79 млн грн, 270 млн грн штрафу та 27 млн грн інфляційних витрат.

"Укртранснафта" прийняла на утримання санкційний "нафтопровід Медведчука". Згідно з рішенням Вищого антикорупційного суду "Укртранснафта" повинна забезпечити охорону та утримання в належному стані трубопроводу Самара-Захід. При цьому компанія не здійснюватиме управління трубопроводом.

На засіданні 19 лютого Рада національної безпеки та оборони (РНБО) ухвалила рішення вжити невідкладних заходів для повернення нафтопродуктопроводів "Самара – Західний напрямок" та "Грозний-Армавір-Трудова" у державну власність України.

22 лютого "Нафтогаз" надав "Укртранснафті" згоду прийняти арештоване майно "Прикарпатзахідтрансу", пов'язаного з Медведчуком, на тимчасове зберігання. Витрати на утримання цього майна компенсуватиме держава, а повернення газопроводу у державну власність України у майбутньому відбуватиметься за окремим рішенням РНБО.

НКРЕКП наклала на "Центренерго" штраф через низькі запаси вугілля. 24 лютого Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) оголосила, що має намір оштрафувати "Центренерго" на 850 тис. грн за порушення ліцензійних умов щодо забезпечення необхідних резервів палива для виробництва електроенергії.

У проекті рішення зазначалося, що ліцензіати, які виробляють електроенергію з вуглеводнів, повинні мати необхідні запаси палива для забезпечення надійного постачання електроенергії.

За результатами перевірки "Центренерго" було отримано висновок, що фактичні залишки вугілля на складах ліцензіата не відповідають гарантованим запасам, затвердженим Міненерго на грудень 2020 - січень 2021 року. При цьому фактичний обсяг поставок вугілля у грудні-січні становив лише половину від контрактного обсягу: 0,94 млн тонн проти 1,85 млн тонн.

НКРЕКП повідомила, що найбільшими постачальниками, які не виконали контрактні поставки палива у грудні 2020 року - січні 2021 року були ПАТ "Львівська вугільна компанія", ДП "Шахта імені М. Сургая", ДП "Первомайсквугілля", ДП "В. К. Краснолиманська", "Web Boks Solutions" та ТОВ "Д. Трейдінг".

НКРЕКП також розглянула інформацію "Центренерго" про збільшення виробництва електроенергії на своїх теплових станціях. Виробництво у грудні на 29% перевищило прогнозний баланс, у той час як виробництво січня було вищим на 56%. Це призвело до того, що запаси вугілля впали у дев'ять разів між 1 листопада 2020 року та 15 січня 2021 року, і за цей час було спожито до 40 тис тонн.

Член НКРЕКП Ольга Бабій заявила, що перевірки електростанцій ДТЕК, Дніпроенерго, Західенерго, Східенерго та Донбасенерго також виявили недостатні запаси вугілля. Також вона зазначила, що Нацкомісія вимагає пояснень у цих компаній. Очікується, що ці питання буде розглянуто 10 березня.

26 лютого, коли цей SOE Weekly готувався до випуску, НКРЕКП оштрафувала "Центренерго" на 170 тис грн, що в 4,7 рази менше, ніж передбачалося проектом рішення НКРЕКП на початку.

За словами представників Нацкомісії, суму штрафу було зменшено з урахуванням того, що низка обставин знаходиться поза контролем компанії. Такі обставини включають зупинку поставок вугілля державними вугільними компаніями у грудні 2020 року, а також той факт, що в критичний зимовий період  "Центренерго" не виводило енергоблоки в аварійні ремонти і підтримувало енергосистему з використанням дорогого газу в рахунок власних збитків.

"Центренерго" просить реструктуризувати його борг. Гендиректор "Центренерго" Олександр Корчинський звернувся до уряду із проханням провести нараду під головуванням Міненерго та за участю самої компанії, "Нафтогазу", "Укренерго" та "Енергоринку" з метою вироблення механізму реструктуризації газових боргів компанії.

"Центренерго" має розрахуватись з "ГК "Нафтогаз Трейдінг" вже 2 березня. Однак "Енергоринок" заборгував "Центренерго" майже 1,5 млрд грн. Борг утворився ще за старої моделі ринку. Крім того, "Центренерго" також має борг від "Укренерго", але цей борг неможливо повернути через значну дебіторську заборгованість самої "Укренерго".

Враховуючи ці обставини, "Центренерго" заявило, що не має грошей на незаплановані витрати, і що багатомільйонні штрафи за контрактом з "Нафтогаз Трейдинг" зруйнують економіку "Центренерго".

Переговори про реструктуризацію з "Нафтогаз Трейдинг" тривають.

За словами Корчинського, борг перед держпідприємствами в енергетичному секторі є системним питанням, і перспективи постачання вітчизняного вугілля теплогенеруючим компаніям у наступному опалювальному сезоні слід обговорити на черговій нараді.

Оновлення: 26 лютого, коли готувався цей випуск SOE Weekly, Корчинського було звільнено з посади гендиректора "Центренерго".

Новий гендиректор "Центренерго". 26 лютого своїм розпорядженням № 150-р Кабмін за пропозицією Фонду держмайна призначив новим виконуючим обов'язки генерального директора "Центренерго" Юрія Власенка.

Раніше Власенко працював в.о. голови правління "Черкасиобленерго", голови правління "Черкасиобленерго" та уповноваженим НКРЕКП (2011–2014 роки).

У січні заборгованість учасників газового ринку перед Оператором ГТС зросла на 20%. У січні 2021 року заборгованість учасників ринку перед "Оператором газотранспортної системи України" становила 2 млрд грн.

Збільшення боргу у січні сягнуло 431 млн грн, або близько 20%, а загальний борг перед компанією через утворені негативні небаланси становить 1,983 млрд грн. Частка операторів газорозподільних мереж (регіональних та міських газових компаній) у цій сумі становить 1,701 млрд грн (86%).

Інфраструктура

"Укрзалізниця" виділить 14 млрд грн на виробництво та модернізацію.  Гендиректор "Укрзалізниці" Володимир Жмак повідомив, що "Укрзалізниця" інвестує понад 14 млрд грн у 2021 році. З цієї суми 10 млрд грн буде використано на модернізацію рухомого складу, а ще 4 млрд грн - на модернізацію інфраструктури.

Оборона

"Укроборонпром" підписав контракт із Пакистаном на 85,6 млн доларів. Під час міжнародної виставки озброєнь IDEX-2021 в Об'єднаних Арабських Еміратах "Укроборонпром" підписав контракт з Пакистаном на ремонт парку танків Т-80UD на загальну суму 85,6 млн дол.