З 1 серпня держава більше не регулює ціни на газ: що змінилося для населення

Розмови про запуск ринку газу для населення тривають останні кілька років. Головним каталізатором тут завжди був Міжнародний валютний фонд, системно підтримував ініціативи кредитора і керівник "Нафтогазу" Андрій Коболєв.

Утім, за часів уряду Володимира Гройсмана повністю лібералізувати газовий ринок не вдалося, не зміг цього зробити і Кабмін Олексія Гончарука.

Окремі учасники ринку не вірили, що влада наважиться скасувати PSO і напередодні опалювального сезону 2020-2021 років, оскільки перед місцевими виборами можливі коливання цін можуть бути використані проти президента та його команди.

Хай там як, а з 1 серпня в Україні запрацював ринок газу для населення, у якому клієнт може обирати постачальника залежно від ціни та сервісу.

Які зміни чекають на споживачів та постачальників, що буде з цінами та які проблеми досі не вирішені?

Чому затягувався старт

Починаючи з 2015 року, коли був ухвалений закон про ринок природного газу, запровадження ринку газу для населення відкладалося п'ять разів.

Попередній міністр енергетики Олексій Оржель наприкінці 2019 року запевняв, що з 1 січня так званий механізм PSO (спеціальні зобов'язання "Нафтогазу" з продажу газу для потреб населення та теплокомуненерго за фіксованою ціною) точно буде скасований.

Утім, після цього спеціальний режим продовжували ще тричі: до 1 травня, до 1 липня і до 1 серпня.

Спочатку запуск ринку відкладався через невизначеність з транзитним контрактом з Росією, підписання якого могло суттєво вплинути на вартість газу, пізніше – через відсутність постачальника останньої надії.

Учасники ринку побоювалися, що через близькість місцевих виборів влада не наважиться пускати ціни у вільне плавання і з 1 серпня. Проте перестороги виявилися марними: відтепер держава більше не регулює ціни на газ.[BANNER1]

Які зміни чекають на споживачів

На споживачів після запуску ринку чекають дві принципові зміни.

Перша – населення може вільно змінювати постачальника. Насправді це можна було робити ще з 2015 року, однак досі в цьому не було сенсу, бо регульована ціна майже завжди була нижчою за ринкову.

Тепер ціни на газ буде формувати ринок, тому теоретично є шанс знайти постачальника, який запропонує найкращу ціну за сервіс. До того ж, напередодні регулятор суттєво спростив процедуру переходу від одного постачальника до іншого, що також повинно спростити життя споживачів.

Друга ключова зміна стосується ціни на газ, яка відтепер буде ринковою.

В Україні в останні роки існували дві ціни. Для промисловості діяла ринкова ціна, яка залежала від котирувань на європейських хабах і встановлювалася щомісяця. Для населення діяв механізм PSO, який в останні роки кілька разів змінювався.

Спочатку ціна фіксувалася на одному рівні на певний період (такий механізм був актуальним, коли ціни на світовому ринку були високими), а згодом вартість почали визначати за формулою (вартість газу на європейському хабі плюс доставка до України). Цим займався "Нафтогаз", який оприлюднював ціну 22 числа кожного місяця.

Тепер ціни на газ і для промисловості, і для населення будуть прирівняні до цін у ЄС, і залежно від ситуації на ринку вартість ресурсу може суттєво зростати чи знижуватися.

Для кращого розуміння суті ринку і пов'язаних з ним цінових ризиків – приклад з 2018 року. У березні кінцева ціна на газ для промисловості становила 8 775 грн за тис куб м, а в жовтні – 15 465 грн за тис куб м. Рахунки з такими цифрами могли б отримати споживачі, якби в Україні не діяв механізм PSO.

Що буде з цінами наступного опалювального сезону? Зробити точний прогноз важко, оскільки це залежить від багатьох факторів.

На думку президента асоціації "Газові трейдери України" Андрія Мизовця, якщо не буде серйозних валютних стрибків, то ціни для кінцевого споживача взимку не будуть перевищувати 6-7 тис грн за тис куб м.

"За нормального розвитку подій ціна може бути і до 5 тис грн, але разом з ризиками може сягати 6-7 тис грн", – каже він.

Невирішені проблеми

Опитані ЕП учасники ринку висловили одностайну позицію: населення і постачальники готові, але існує низка невирішених проблем. За словами голови енергетичного комітету парламенту Андрія Геруса, більшість споживачів не знає, що скасовується якесь PSO, їх цікавить стабільність цін.

"Щодо постачальників, то тут краща ситуація у тих, хто має свій ресурс, перш за все, у "Нафтогазу". Іншим доведеться домовлятися з НАК, оскільки він вже не зобов’язаний продавати газ для потреб населення", – заявив Герус.

Директор ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" Максим Рабінович вважає, що база для відкриття ринку є, але при цьому є завдання, які можна вирішувати, перебуваючи в ринку.

"База – це спрощена процедура зміни постачальника, постачальник "останньої надії" та монетизація субсидій. Це вже зроблено. Далі для розвитку конкуренції потрібно створити DataHub, де будуть дані про всіх споживачів, до яких матимуть доступ ліцензовані постачальники. Також потрібен ресурс, де клієнти зможуть порівняти цінові пропозиції постачальників", – повідомив ЕП Рабінович.

За його словами, ще одним важливим питанням мусить стати зміна підходів до роботи із заборгованістю клієнтів.

"Зараз найпоширеніша практика боротьби з неплатниками – відключення від послуги. Це неправильно. Є більш дієві та цивілізовані інструменти: судова практика, збільшення розміру пені та штрафів, відмова у деяких держпослугах, обмеження в питаннях перетину кордону", – додав Рабінович.

"Невирішеними залишаються питання, як бути із споживачами-боржниками, і як працюватиме постачальник "останньої надії". Також варто розвивати конкуренцію на ринку та біржовий сегмент продажу газу, у тому числі для потреб населення", – заявив Герус.[BANNER2]

Серед проблем заступник міністра енергетики Максим Немчинов називає недостатнє інформування клієнтів з боку газопостачальних компаній. Погоджується з ним голова асоціації "Газові трейдери України".

"Ще одна проблема – незрозумілий механізм формування ціни постачальником "останньої надії". Замість того, щоб бути механізмом страхування, ПОН пропонує ціну на 20% нижчу від ринкової. Це абсурд", – вважає Мизовець.

"Так "Нафтогаз" хоче забрати клієнтів у конкурентів, але звідки у НАК дешевший ресурс? Це газ "Укргазвидобування", який буде продаватися за заниженими цінами. Так ми просто вб'ємо видобуток, буквально за кілька років.

Весь ресурс УГВ – у "Нафтогазу". Тут питання до ринкової стратегії компанії та енергетичної стратегії держави", – сказав він.

Як зміниться ринок

У "Нафтогазі" налаштовані оптимістично: "У деяких європейських країнах щорічно змінюють постачальника до 20% клієнтів. Український ринок має свої відмінності", – заявив Рабінович.

"Українці більш активні, тому можу припустити, що з часом постачальників змінюватимуть до 30% споживачів. До кінця 2020 року ринок буде адаптуватися до нових реалій. Не думаю, що в цей час суттєво зросте кількість нових постачальників", – сказав він.

Немчинов теж не очікує суттєвої зміни структури ринку в частині постачальників газу. З ним погоджується Мизовець.

"На початковому етапі це будуть якісь частки відсотка, але з часом ці відсотки будуть збільшуватися. Чіткий прогноз дати доволі важко", – повідомив він.

"Гадаю, перші пів року – рік це будуть якісь мізерні відсотки, але це нормально. Суть не в тому, що після першого року мають змінити постачальника 5% населення, після другого – 20%, після третього – 40%. Суть не в зміні постачальника, а в тому, щоб споживач мав вибір, якої досі не було", – вважає представник асоціації.

Герус теж обережний в прогнозах. "Менше 1%. Навіть у країнах ЄС постачальників змінюють менше 20% домогосподарств. У найближчі шість місяців найважливішими будуть цінові тренди", – заявив він.

"Якщо ціни будуть більш-менш стабільні, то все буде добре. Якщо будуть різкі стрибки цін, то це може дискредитувати ринок і створити негативний фон", – підсумував голова комітету.

Фото на головній: ua.depositphotos.com