Команда Зеленського і ринок електроенергії: п'ять головних викликів

1 липня в Україні запрацювала нова модель ринку електроенергії. Перед її запуском Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий банк і представництво ЄС радили владі не поспішати, вказуючи на проблеми. Утім, уряд Володимира Гройсмана вирішив поквапитися.

За новими правилами енергоринок працює лише місяць. Остаточні висновки робити ще рано, однак основні больові точки вже вийшли на поверхню.

Оскільки Гройсман активно готується до "цивілізованого передавання влади" наступникам, очевидно, що їм дістануться й основні проблеми енергоринку. ЕП виділила п'ять викликів, на яких команда нового президента та профільні відомства повинні зосередитися найближчим часом.

Новий закон про НКРЕКП

У червні 2019 року Конституційний суд (КС) вирішив, що регулятор ринку, НКРЕКП, був створений неконституційним способом.

Комісія була утворена указом президента Петра Порошенка у серпні 2014 року.

Пізніше, 22 вересня 2016 року, Верховна Рада ухвалила закон "Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг". Він передбачав, що НКРЕКП є постійним незалежним державним колегіальним органом, членів якого призначає і звільняє президент.

КС визнав, що, утворивши Нацкомісію указом, президент вийшов за межі своїх повноважень. Визначені Конституцією повноваження глави держави не передбачають його права утворювати такі органи. Так само Конституція не наділяє президента правом призначати та звільняти членів НКРЕКП.

Конституційний суд також визнав, що, згідно з Конституцією, НКРЕКП не може бути повністю самостійним та незалежним органом, а повинен належати до системи органів виконавчої влади та підпорядковуватися Кабінету міністрів.

Рішення суду поки не впливає на правовий статус складу комісії, ні на її рішення. Неконституційні положення закону втратять чинність 31 грудня 2019 року.Правова невизначеність статусу комісії та відсутність чітких правил її взаємодії з органами влади з 1 січня можуть дестабілізувати роботу ринку.

У команді президента розуміють, що ситуацію треба виправляти. У Зеленського заявили, що новий законопроект може бути ухвалений у вересні."Буде новий закон про НКРЕКП", — сказав представник президента в Кабміні Андрій Герус.Він також анонсував перезавантаження НКРЕКП і нові призначення.[BANNER1]

Проблеми комунальних підприємств

Новий ринок разом з історичною неефективністю підприємств комунального сектору створив велику кількість ризиків і проблем для галузі ЖКГ. Це стосується як водопостачання і водовідведення (35% в тарифах становить електроенергія), так і теплопостачання (електроенергія — близько 6%).

Ключові проблеми сектору у липні озвучив віце-прем'єр Геннадій Зубко. Він акцентував увагу на зростанні цін, що є суттєвою проблемою для галузі, враховуючи необхідність постійного коригування тарифів та історичні проблеми з браком фінансових ресурсів, та на процедурних моментах.

По-перше, наявність значних боргів у підприємств галузі унеможлює укладання угод. Правда, віце-прем'єр наголосив, що з 1 січня 2019 року підприємства почали розраховуватися "практично вчасно". "Вони розраховувалися за поточний період і віддавали борги, які накопичилися раніше", — сказав Зубко.

По-друге, в договорах передбачена попередня оплата за електроенергію. "Зараз підприємства отримують плату за свої послуги через 1,5 місяця. При таких зростаннях цін на струм у підприємств ЖКГ на початку опалювального сезону виникнуть проблеми з оплатою за електроенергію", — наголосив Зубко.

Старший юрист юридичної компанії ILF Іван Бондарчук бачить два шляхи.

Перший — внесення змін до закону про ринок електроенергії або до положення про PSO (покладення суспільних обов'язків), які передбачатимуть, що постачальник може надавати електроенергію без передоплати.

Другий — надати право підприємствам комунального сектору брати передоплату від споживачів. "Це могло б вирішити цю проблему, тому що постачальників комунальних послуг теж можна зрозуміти", — сказав Бондарчук.

Не менш важливе питання зміни ціни постачальника електроенергії для підприємств водопостачання. "Через 20 днів компанія може отримати повідомлення про зміну ціни. Коригування тарифу відбувається протягом 45-72 днів. Це головне питання, яке треба врегульовувати", — заявив віце-прем'єр.

Борги перед "зеленими"

Наприкінці червня скандальний Окружний адміністративний суд Києва заблокував виплати виробникам "зеленої" енергії, у тому числі власникам домашніх сонячних електростанцій.

Суд ухвалив рішення за позовом Нікопольського заводу феросплавів Ігоря Коломойського, який системно виступав проти запровадження нового ринку електроенергії у запропонованому урядом Гройсмана варіанті.

Тільки за останні п'ять років у відновлювану енергетику країни було інвестовано 2,5 млрд євро. Зупинка виплат порушить зобов'язання перед міжнародними фінансовими установами і може призвести до колапсу на ринку ВДЕ.

Задля уникнення такого сценарію Нацкомісія з регулювання енергетики 12 липня ухвалила рішення, яке розблокувало виплати "зеленим" з 1 серпня. Однак наразі борг погашений тільки частково.

Так, 1 серпня "Укренерго" виплатила ДП "Гарантований покупець" 454 млн грн компенсації витрат на купівлю електроенергії, виробленої відновлюваними джерелами енергії за "зеленим" тарифом.Ця сума становить близько 30% від загального прогнозованого боргу за липень 2019 року — 1,58 млрд грн.

За словами генерального директора Нікопольського заводу феросплавів Володимира Куцина, підприємство планує повторно звернутися до суду, що може знову призвести до блокування виплат."Ми подавали до суду і він став на наш бік. Однозначно будемо це робити знову", — пообіцяв гендиректор.

З вимогою вирішити проблему "зелених" виплат до Зеленського звернувся ЄБРР, який з 1992 року вклав в українські проекти близько 13,5 млрд євро.

Сам Зеленський, який під час зустрічі з представниками канадського бізнесу говорив, що в Україні одні з найкращих умов для інвестування в "зелену" енергетику, особисто це питання не коментував.[BANNER2]

Найбільше зростання за 25 років

Перед запровадженням нової моделі ринку оцінки представників НКРЕКП та Кабміну щодо зростання цін на електроенергію суттєво різнилися.

Регулятор наголошував, що ухвалений урядом документ містить критичні недоліки, і ціни для непобутових споживачів підвищаться на 40-50%. При цьому Гройсман стверджував, що ціни для промисловості зростуть максимум на 6%.

Більш близьким до правди виявився регулятор.За даними "Укренерго", з 1 липня кінцевий тариф для промисловості виріс в середньому на 28%.

За словами Геруса, через відсутність класичної конкуренції та фактичне регулювання на ринку ціни в Україні на початку липня були вищими, ніж в сусідніх країнах. За його даними, таке зростання становило 25%.

"На ринку на добу наперед з 1 по 10 липня ціна на електроенергію в Україні була іноді нижчою, іноді вищою, ніж в Угорщині, яка є нетто-імпортером електроенергії, але постійно вищою ніж в Словаччині, яка є нетто-експортером (Україна також є нетто-експортером. — ЕП)", — пояснив чиновник.

"Такі цінові тенденції, коли у нас ціна вища, хоча екологічні податки та зарплати нижчі, ставлять певні запитання", — додав він. Одноразове зростання ціни на 25%, стверджує представник президента, є найбільшим за останні 25 років.

"У січні в рамках першого етапу було зростання на 10%. Таким чином, за сім місяців ми отримали зростання на 35%, тоді як у світі вартість енергоресурсів — нафти, газу, мазуту та вугілля — знижується", — сказав він.

Що робити? З точки зору законодавства, є кілька опцій. Представник президента озвучив три варіанти: повернутися до попередньої моделі, залишити все як є, внести зміни до закону, щоб пом'якшити ситуацію.

"Думаю, останній варіант — найбільш обґрунтований. Треба переглядати прас-кепи (Price Cap — обмежувачі, які не дозволяють виробникам продавати електроенергію дорожче за визначену НКРЕКП ціну), особливо вдень, враховуючи ціни в інших країнах — нетто-експортерах", — зазначив Герус.

За його словами, також слід переглянути ціну на ринку балансування (ринок з найбільшою ціною на електроенергію. — ЕП). Деякі виробники чекають на споживачів саме на цьому ринку, щоб продавати ресурс дорожче.

Металурги б'ють на сполох

Подорожчання струму — найбільш критичне питання для металургії. Представники найбільших підприємств галузі підтримують реформу ринку електроенергії, однак звертають увагу на низку критичних моментів.

Основна проблема — кінцевий тариф для металургів перевищив очікуваний ними рівень. Серед причин — суттєве зростання тарифу "Укренерго" і відсутність доступу "Енергоатома" до аукціонів з продажу електроенергії.

"Зростання тарифу на 25% на місяць дає подорожчання для нас на 122 млн грн. Тобто 75 дол на тонну продукції. Ми не витримаємо таку конкуренцію. Якщо ці тарифи збережуться, нам доведеться зупиняти підприємство", — сказав Куцина.[L]

За словами керівника Запорізького заводу феросплавів Павла Кравченка, для його підприємства зростання тарифів на електроенергію означає 70 млн грн збитків на місяць.

"Для нас електроенергія — це сировина. У структурі затрат певні сплави мають 60% електроенергії. Бездумний підхід до таких питань може призвести до колосальних проблем", — відзначив Кравченко.

У складній ситуації і Запорізький титаномагнієвий комбінат.

"У кожній тонні нашої експортної продукції є 35-40% електроенергії. Ми балансуємо між собівартістю і ринковою ціною. Якщо нічого не зміниться, будемо продавати продукцію тільки у збиток", — заявив представник підприємства.

"У нас ті ж проблеми, що й у колег. Потрібно це обговорювати, ми налаштовані конструктивно", — сказав представник компанії "Інтерпайп".

Один з варіантів, який може частково вирішити проблеми металургів, — вихід "Енергоатома" на ринок двосторонніх договорів. Наразі АЕС продають 90% ресурсу для PSO і 10% — на ринку на добу наперед.

"Якщо ми обговорюємо вихід "Енергоатома" на ринок двосторонніх договорів, то в першу чергу цю електрику треба віддавати тим, хто виробляє великий обсяг важливої експортної продукції. Це дасть їм можливість мінімізувати вартість струму і дозволить "Енергоатому" стабільно працювати", — зауважив голова комітету з ПЕК Олександр Домровський.

Герус з ним згоден: "Можливо, треба виробити якісь критерії, наприклад, якщо у компанії-експортера електроенергія становить близько 30% собівартості.Але ще раз наголошую: коли ціна на електроенергію в Україні в аналогічні години та дні на 30% дорожча, ніж у Словаччині, це ненормальна ситуація. Це не є справедливим конкурентним ринком", — підсумував він.