Заступник міністра фінансів Сергій Верланов: Час реформ у форматі PowerPoint закінчився

Такого заступника міністра у Мінфіні не було півтора роки. Заступника, який би відповідав за митний і податковий напрямок.

За часів Олександра Данилюка навколо цієї посади точилася справжня війна, в якій фігурували прізвища "Гройсман" та "Кононенко". У підсумку Данилюк  пішов, а крісло і надалі лишалося вакантним. До недавнього часу.

26 липня на відповідну посаду призначили Сергія Верланова. До цього новоспечений чиновник працював юрисконсультом низки підприємств на Львівщині. З 2008 року займав посаду юриста у PwC, а з липня 2015 року — посаду партнера у юридичній фірмі Sayenko Kharenko.

На питання про пріоритети своєї діяльності він називає плани кількарічної давності — реформа ДФС, реформа податкової міліції, боротьба з контрабандою. Усі ці пункти не нові — їх називали і в команді Наталії Яресько, в команді Данилюка. Минуло кілька років, а ці реформи так і залишаються на етапі намірів та проектів.

Одна з причин — Мінфіну не вдавалось порозумітися з парламентським комітетом з питань податкової та митної політики та забезпечити підтримку своїх ініціатив в Раді.

У розмові з ЕП сам Верланов "дипломатично" говорить про те, що без депутатів Мінфіну провести реформи не вдасться.

Утім йти на поводу у депутатів, схоже, у міністерстві також не збираються. Попри усі "ввічливо-бюрократичні" формулювання, Кабмін і Мінфін, у своєму висновку не погодили принципово важливий для голови парламентського комітету Ніни Южаніної законопроект про "євробляхи".

Про те, чи позначиться ця ситуація на бюджетному процесі, як в уряді збираються боротися з контрабандою та як краще оподатковувати криптовалюти, Верланов розповів детально в інтерв'ю ЕП.

 — Які перед вами стоять завдання та пріоритети?

— Задача номер один — це реформа ДФС, митниці і податкової міліції. Це наші зобов'язання перед МВФ. Цього тижня приїде місія МВФ, де ці питання будуть обговорюватися.

В напрямку реформи ДФС, митниці та податкової міліції є багато напрацювань. Оскільки ці реформи фактично не впроваджувалися з 2016 року, вони теоретизувались. Наразі це реформи у вигляді презентацій PowerPoint.

Що ми зараз робимо? Ми їх фактично "висушуємо", визначаємо конкретні кроки, які можна зробити в двох горизонтах. Перший горизонт — це чотири місяці, до кінця року. Другий — 12 місяців — каденція уряду.

— Чого чекати протягом чотирьох місяців?

—У зв'язку з бюджетним процесом ми входимо в активний сезон роботи з парламентом, під час якого приймаються 90% ключових рішень, в тому числі по реформі ДФС.

За цим напрямком дуже багато речей зупинилися на моменті, де треба міняти законодавство. Те, що можна було зробити без зміни законодавства, відбувалося.

Візьмімо електронний кабінет — він функціонує. Але про його можливості знає обмежене коло користувачів. Його функціонал потрібно роз’яснювати бізнесу. Ця робота не ведеться.

— Отже, зважаючи на ваші слова про необхідність законодавчих змін, в горизонті чотирьох місяців ви плануєте подати у парламент законопроект змін до Податкового кодексу щодо реформи ДФС?

— Це дуже хороше питання, на яке я відповім так: ми активно співпрацюємо з комітетом Верховної Ради над впровадженням цих змін і ми розуміємо, що самостійно ми не зможемо це зробити.

— Про які зміни йдеться?

— В першу чергу, ми зараз активно проговорюємо реформу податкової міліції, питання її правонаступництва. Суть я розкривати не буду, усе на етапі робочих дискусій з комітетом.

— Обидва варіанти реформи податкової міліції  публічні. Мінфін пропонував створити Службу фінансових розслідувань, Ніна Южаніна — Національне бюро фінансової безпеки. Ви готуєте якийсь третій варіант?

— Це має бути спільний варіант, а не третій чи четвертий. Фактично, сьогодні варіантів є не два, а п'ять (разом з депутатськими ініціативами – ЕП). Наше завдання — прийти до спільних знаменників по ключових питаннях.

— Що це за ключові питання?

— По-перше, це підпорядкування цієї служби. По-друге, як я вже казав, це питання правонаступництва податкової міліції. Сьогодні податкова міліція – це фактично підрозділ ДФС. Питання в тому, що буде з працівниками? По-третє — це підслідність. Питання підслідності не обмежується компетенцією Міністерства фінансів.

Міністр Оксана Маркарова з нинішніми і колишніми заступниками (справа Сергій Марченко та Юрій Буца, пішли з посад 26 липня)

— Перерозподіл підслідності стосується в першу чергу правоохоронних органів і профільного парламентського комітету.

— Так. На це не можна закрити очі. Знову ж таки питання процесуального керівництва – це дуже політичне питання. Є і прості моменти, які нас дуже цікавлять. Наприклад, чи буде новий орган займатися адміністративними правопорушеннями? З точки зору заголовків у ЗМІ — це дрібно, але з точки зору цілісності системи — важливо.

Та ж сама контрабанда. Фактично, вона декриміналізована, але законодавство встановлює за неї адміністративну відповідальність.

І таких питань багато.

Важливо розуміти одне — зараз уже 2018 рік, від старту реформ пройшло чотири роки. Час реформ у форматі PowerPoint закінчився.

— Кому, на вашу думку, має підпорядковуватися новий орган?

— Сьогодні це політичне питання. Якщо ми підемо широкоформатним шляхом, тобто цей орган розслідуватиме усі економічні злочини, то його підпорядкування, можливо, має бути вищим, ніж Міністерству фінансів.

— Ніж будь-якому міністерству?

— Так. Ніж будь-якому міністерству. У такому випадку у нового органу буде крос-дисциплінарний функціонал. Не може орган, який займається злочинами від сфери нацбезпеки до адміністративних правопорушень, підпорядковуватись одному міністерству.

Якщо ж ми говоримо про підслідність в межах сьогоднішньої податкової міліції, то тут абсолютно достатньо його підпорядкування Кабінету міністрів з визначенням відповідального міністра. Знову ж таки потенційний претендент —Міністерство фінансів.

Підпорядкування залежить від задач, які ми поставимо перед цим органом, та його функціоналу.

— Служба фінансових розслідувань обмежує кількість старих кадрів податкової міліції, які можуть працювати в новому органі. Це обмеження потрібно змінити чи залишити?

— Фільтри для набору працівників потрібні у будь-якому випадку. Мікс старих і нових кадрів можливий. Ми повинні відкрити двері для адвокатів, науковців, військовослужбовців…

— Тобто тих, хто буде здатний до аналітичної діяльності.

— Аналітична діяльність — це лише вишенька на тортику. Для аналітичної діяльності можна створити декілька підрозділів чисельністю 100-200 осіб. Цей аналітичний департамент готуватиме матеріали, але питання — в реалізації.

Правоохоронний орган повинен не лише аналізувати, але й вирішувати питання, бути спроможним протидіяти злочинам. А це вже завдання оперативно-розшукового блоку, блоку слідчих та блоку взаємодії з прокурорами, які здійснюватимуть процесуальне супроводження.

Якщо працюватимуть тільки аналітики, то ми отримаємо гарні аналітичні матеріали, які ніколи не будуть реалізовані. Вважаю, що чисельність цього нового органу може становити близько 3 тисяч осіб.

— Навіщо у новому органі військовослужбовці?

— Досвід осіб, які пройшли АТО, необхідний для нових правоохоронних органів. Ми можемо передбачити або квоту, або встановити як один з критеріїв, що для певних задач потрібне проходження служби в АТО.

По-перше, ми часткового вирішуємо питання працевлаштування таких осіб. Питання продовження кар'єри військових пенсіонерів сьогодні відкрите. Війною їхня кар'єра не закінчується.

По-друге, ми забезпечуємо прихід нових людей у нові органи, людей з відповідним досвідом, які довели свою патріотичність не на словах, а на ділі. По-третє, ці люди мають уявлення про економічні злочини за лінією розмежування, розуміють як це відбувається. Це те, що потрібно для нових органів.

— Коли ви з комітетом плануєте вийти на спільний законопроект?

— В цьому році.

ПРО БОРОТЬБУ З КОНТРАБАНДОЮ

— За останній місяць прозвучало дві цифри бюджетних втрат від контрабанди. За даними німецького видання Suddeutsche Zeitung — це 5 млрд долл. Арсен Аваков озвучував цифру у 100 млрд грн.

На запит депутата Тетяни Острікової Мінфін відповів, що підрахунок бюджетних втрат від контрабанди не проводився, але з огляду на сегмент тіньової економіки цифра у 100 млрд грн може відповідати дійсності.

Чи є у вас взагалі уявлення про обсяги контрабанди? І як ви плануєте їй протидіяти?

— За митними надходженнями липень і серпень якісно відрізняються від інших місяців у цьому році. Митниця, яка недовиконувала розпис, стала на шлях виправлення.

У липні до державного бюджету від митних платежів надійшло 31,9 млрд грн, в тому числі до загального фонду — 29,1 млрд. грн. У серпні, на 30 серпня 2018 — 30,7 млрд грн, в тому числі до загального фонду 28,1 млрд грн.

Що ми робимо для боротьби з контрабандою? По-перше, ви знаєте, що ми закупили на митницю сканери. Процес закупівлі був непростим, але тендери відбулися.

По-друге, створюємо департамент таргетингу та управління митними ризиками. Для ДФС це буде нове утворення, департамент працюватиме цілодобово, у чотири зміни. Зараз ДФС його укомплектовує кадрами.

Боротьба з контрабандою значно ускладнюється тим, що у нас існує цілий пласт суспільних відносин, які ніяк не регулюються. Зокрема, це відсутність фіксації обороту товарів всередині країни. У нас фізичні особи-підприємці фактично не ведуть облік придбаного і проданого. Ніхто цього не бачить.

Що для нас контрабанда у класичному розумінні? Це Остап Бендер, який переносить годинники через кордон. Але проблема в контролі не лише того, що виносять, а й того, що заносять.

Як тільки контрабандист вийшов із зони контролю митниці і проніс через неї контрабанду, він через секунду може абсолютно легально виставити на продаж товар в інтернет-магазині і продати його від імені будь-якого суб'єкта підприємницької діяльності. І це абсолютно легально. Ніхто не може запитати у суб'єкта підприємницької діяльності, де він взяв ці товари.

Це питання має вирішити програма e-Receipt. Вона дозволить контролювати ланцюжки поставок. Я б сказав, що питання обліку на сьогодні є перезрілим.

— Е-Receipt передбачає проведення пілотного експерименту до 31 грудня 2019 року. На якому він зараз етапі?

— Створена робоча група з підготовки архітектури майбутньої електронної системи. Уже було два засідання. Зараз концепція фіналізується. Ключове питання — хто здійснюватиме контроль — ДФС або Мінфін. Мається на увазі, де будуть стояти сервери. Софт доступу буде відкритим.

Ми дамо відкритий протокол, на якому усі провайдери зможуть створювати свій програмний продукт.

— Коли бізнес отримає доступ до цієї системи в тестовому режимі?

— У червні Кабмін затвердив порядок реалізації експериментального проекту. Мінфін також напрацював проект наказу, який звільняє підприємців від щоденного вклеювання фіскальних звітних чеків та спрощує реєстрацію РРО.

В найближчі 2-3 тижні ми затвердимо концепцію. Після цього збиратимемо заявки від  усіх охочих взяти участь в експерименті.  Міжвідомча робоча група їх розгляне і протягом місяця надасть пропозиції Мінфіну щодо переліку новітніх моделей комплексів, які візьмуть участь в експерименті.

Мінфін, в свою чергу, затвердить цей перелік та направить його до ДФС для реєстрації у Державному реєстрі РРО. Але це лише частина справи. Потрібно напрацювати законодавчі зміни, які визначать принципи роботи системи.

— Повернімося до збільшення надходжень у липні та серпні.

Що дає вам підстави вважати, що цей фіскальний ефект саме від контрабанди, а не від падіння гривні, яке почалося у  кінці липня і посилилось в серпні? Або не від вирівнювання надходжень від акцизу з імпорту тютюну, яке також мало місце в останні місяці?

— Ми говоримо про надходження від імпортного ПДВ. Це немає нічого спільного з акцизами.

— Зате має з курсом гривні.

— Ми маємо більший ріст надходжень, аніж ріст курсу. У першому півріччі митні платежі до державного бюджету зростали на 13,9% до відповідного періоду минулого року. У липні 2018 року до липня 2017 зростання становило уже 22,9%, а у серпні — на 24,8%. Тобто з липня динаміка надходжень суттєво покращилася.

Значні надходження йдуть з імпорту автомобілів, у тому числі від ввезених на пільгових умовах. Пам’ятаєте, два роки тому було прийнято закон про те, що до 2019 року нові автомобілі, які не старші 5 років і працюють на Євро-5, ввозяться за пільговою ставкою мита? Фактично, сплачується лише ПДВ з вартості.

Білий сегмент імпорту авто із США та Європи генерує значні надходження від ПДВ. Пік надходжень від розмитнення і ввезення нових автомобілів в Україну припав на перші 5 місяців, коли ввозилися автомобілі 2017 року виготовлення, які продавалися в Україні дешевше від звичайної ціни в салоні.

— Наприкінці минулого року імпорт електрокарів було звільнено від оподаткування ПДВ. Як це позначилось на доходах бюджету?

— Імпорт електрокарів впирається не в податкові пільги, а в питання інфраструктури. Україна — велика країна. Коли я працював у PwC, у мене шеф був німець. Кожного разу, коли він на вихідні кудись їздив, казав: "У вас дуже велика країна. Куди б я не поїхав, всюди 600 км".

Що я маю на увазі? Що заряд Leaf на 160 км не рятує! Tesla дорога. І знову ж таки, від Києва до Львова їхати на Tesla 10 годин. Деякі люди, які купили Tesla і один раз проїхали зі Львова до Києва, сказали "Ок, повернімося до цієї ідеї через 5 років".

Повертаючись до відповіді на ваше питання: імпорт електрокарів буде, коли з’явиться інфраструктура заправок. Я не маю сумніву, що вона з’явиться — ДТЕК уже зайшов у цей сегмент, поступово підтягнуться інші великі гравці.

— Можливо, тоді доцільно відмінити ці пільги — до появи інфраструктури?

— Податкові пільги на імпорт електрокарів діють  до 31 грудня 2018 року.

За січень-липень 2018 року в Україну було завезено 4,378 тис електрокарів. Їхня загальна митна вартість склала 1 млрд грн. Сума умовно нарахованих платежів з ПДВ склала 208,5 млн грн, акцизного податку — 15,3 млн грн.

Щодо інших податків, то ставки мита у нас регулюються угодою з СОТ. У випадку з митом ми абсолютно негнучкі. Мито на імпорт у нас зараз достатньо низьке. Середня ставка — менше 10%.

Акциз — це непрямий податок. З теорії оподаткування, він регулює або шкідливість, або багатство. Ми маємо визначитися, електромобіль — це розкіш чи шкідлива річ.

Ми думаємо, що електрокар для українця — це не розкіш, а норма. Також ми виходимо з того, що він нешкідливий. Хоча ви бачили картинки в Інтернеті і соціальних мережах: коли їде звичайна машина, то вона димить, а коли їде електромобіль, то він не димить, але в далечині стоїть ТЕЦ, яка димить. Вся планета про це думає.

Але я гадаю, що контролювати екологічні параметри 10 чи 15 виробників електроенергії в країні набагато легше, ніж контролювати мільйони автомобілів. Тому електромобілі кращі. Це інвестиція в майбутнє.

— Мінфін не погодив законопроект Ніни Южаніної про врегулювання питання з "євробляхами". Чим обумовлений ваш висновок на її ініціативу і яку альтернативу пропонуєте?

— В цілому Кабмін і Мінфін підтримали цей законопроект, але до нього є певні зауваження. Їх потрібно врахувати при його прийнятті у другому читанні. Необхідно подякувати Ніні Петрівні за те, що, коли виникла напруга, вона опинилась на форпості законодавчого врегулювання цієї проблеми. Прийняття в першому читанні її законопроекту, до певної міри, зняло напругу. Тепер нам є куди рухатись.

— Зняло напругу, але не вирішило проблему.

— Проблему вирішать 226 депутатів. На сьогодні ми бачимо, що близько 420 тис. "євроблях" пересувається Україною або у митному режимі транзиту або тимчасового ввезення.  З них близько 125 тис. знаходяться на митній території України з порушенням терміну. Ось ці автомобілі — під питанням. Їхні власники чекають закону, щоб просто порахувати на калькуляторі, вигідно чи ні розмитнювати в Україні.

— Які принципові моменти потрібно доопрацювати в законопроектах Южаніної до другого читання?

— По-перше, для нас принципово вирішити питання охорони довкілля, який стандарт ми беремо — Євро-3, Євро-4 чи Євро-5. Євро-5 не підходить. Фактично — це семирічні автомобілі. Ми маємо відкотитися до певного стандарту, як мінімум, Євро-4. Але дискусія йде і про Євро-3.

По-друге, ставка. Ми маємо вийти на певний компромісний варіант з комітетом та вже сформованою ініціативною групою "Євросила". Потрібно знайти таке рішення, щоб ці автомобілі були все ж таки розмитнені і введені в легальний обіг.

— Який ваш варіант ставок?

— Це питання опрацьовується. За моєю інформацією, запропонований Ніною Южаніною і прийнятий у першому читанні варіант зараз вже не в повній мірі задовольняє активістів. Для того, щоб підготувати законопроект до другого читання, нам потрібен ще один чи декілька раундів переговорів, за результатами яких ми приймемо рішення.

 ПРО ПОДАТОК НА ВИВЕДЕНИЙ КАПІТАЛ

— Відповідно до рекомендованого Мінекономрозвитку макросценарію на наступний рік, Мінфін готує бюджет на наступний рік без врахування податку на виведений капітал. Чому, попри підтримку президента, ПнВК так і не буде введено?

— Ми розраховуємо бюджет-2019 на базі чинного законодавства. Так, сьогодні існує законопроект про податок на виведений капітал, поданий президентом в парламент. Але ми не знаємо — буде він прийнятий чи ні, і якщо буде, то у якому вигляді.

Однак у нас є план А і план Б. Ми прораховуємо альтернативний проект бюджету, який включатиме прийняття закону про податок на виведений капітал. Якщо законопроект буде прийнято у вересні — ми перерахуємо бюджет між першим і другим читанням.

Знову ж таки, ключове питання з ПнВК — це формування видаткової частини бюджету та пошук компенсаторів. Ми не розглядаємо компенсаторами скорочення видатків на оборону, Пенсійний фонд, освітню та медичну реформи. Ми не можемо також скоротити видатки судової сфери або правоохоронних органів. У нас дуже невеликий простір для маневру.

— Зекономити можна на капітальних видатках або передати частину повноважень на рівень місцевих бюджетів.

— Повноважень на місцевий рівень ми передали майже під зав'язок. Залишилося трішки. Це невеликий компенсатор. Фактично, ми можемо говорити лише про капітальні видатки. Ми зараз шукаємо компенсатори в дохідній частині — розглядаємо варіанти розширення бази застосування ПнВК.

— За рахунок чого?

— Разом з авторами законопроекту ми проаналізували платіжний баланс України. Уважно подивилися на усі можливі види виплат як всередині країни, так і за її межі. Важливо, щоб не було шпарин для мінімізації податкових зобов’язань.

Що ми знайшли? Сьогодні досить поширеною є практика виплати штрафів і пеней за господарськими договорами із нерезидентами, однак такі платежі не входять в базу оподаткування.

Наприклад, іноземна компанія позичила кошти українській. За прострочення платежу українська має заплатити штраф 1 тис. доларів. Цей штраф не обкладається жодним видом податку. Але у подібних компенсаторах немає магії великих цифр. Якщо порахувати ефект, то це 100 млн грн. Це не мільярди.

Або, приміром, випадки, коли іноземна компанія відкриває в Україні своє комерційне представництво. Воно перераховує головному офісу свій прибуток, але це не вважається дивідендами, тому що операція відбувається в рамках однієї юридичної особи. Згідно угод про уникнення подвійного оподаткування, такі операції не обкладаються податком з доходів нерезидентів. Це світова практика, це нормально.

— При податку на виведений капітал такі платежі мали б оподатковуватися.

— Так. Спершу ми думали, що це дасть 2-3 млрд грн додаткових доходів. Потім, коли поглянули детальніше, відсіяли сервісні платежі, роялті, то отримали не 2-3 млрд грн, а 1 млрд. За різними оцінками втрати від введення ПНвК у перший рік — від 25-30 до 42-46 млрд грн. Через відсутність компенсаторів для нас зараз будь-який варіант — це багато.

Втім, є друга частина цього рівняння. Для публічних фінансів і видаткової частини бюджету вона критично важлива. Запропонована модель податку на виведений капітал передбачає величезний тектонічний та ідеологічний зсув. Бізнес платитиме податок тоді, коли він захоче, а не станом на конкретну дату.

"Коли захоче" — це коли буде розподіл. Бізнес вирішуватиме, розподіляти чи не розподіляти прибуток. Бізнес взагалі може рік спокійно не виплачувати дивіденди. Або він може розподілити стільки, скільки йому потрібно для нормальної роботи. І все.

— За такого підходу доходи від податку на виведений капітал взагалі можна спрогнозувати?

— Можна до певної міри. За рахунок великих компаній. Але в нас немає абсолютно ніякої впевненості, що вони відповідатимуть прогнозу. Ми можемо точно запланувати отримання податку на виведений капітал від обслуговування міжнародного приватного боргу. Але його не так вже й багато і ставка 5%.

У питанні з ПнВК ми постійно апелюємо до досвіду Естонії та Грузії. Але Естонія пройшла через непрості  обговорення із зацікавленими сторонами всередині країни і ззовні. Як держава-відповідач Естонія відстоювала своє рішення у Європейському суді справедливості. Як результат, декілька років поспіль уряд Естонії ініціює зміни та уточнення моделі з огляду на суспільно-економічні відносини саме в Естонії.

Грузія адаптувала новітню версію цього податку і встановила дуже серйозний контроль за транзакціями всередині країни. Мова про транзакції, які можуть бути розтлумачені як розподіл. У нас такого контролю немає. З 1 січня 2015 року ми перейшли на ліберальну модель обрахунку податку на прибуток — він обчислюється за правилами бухгалтерського обліку з мінімальною кількістю податкових різниць, які виникають.

У випадку з ПнВК ми хочемо зберегти чинну лібералізацію і додатково відмінити контрольні дати при розподілі прибутку і сплати податку.

— Екс-міністр фінансів Олександр Данилюк і, за моє інформацією, Оксана Маркарова, бачили проблему з введенням ПнВК для банківського сектору. У чому проблема і коли можливий перехід банків на ПнВК?

— Це не найбільш критична проблема. Згідно із законопроектом, банки мають три роки для переходу на ПнВК. Це пов'язано з їх капіталізацією і збитками минулих періодів.

Справа в тому, що банки у обов’язковому порядку формують резерви згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності, що є специфікою їх діяльності. В банківському обліку резерви зараховуються у податкові витрати. Крім того, є ще податкові витрати від курсових різниць. У разі перевищення витрат над доходами відповідного періоду виникають податкові збитки, тобто відстрочений податковий актив.

А у випадку з податком на виведений капітал ми говоримо, що з 1 січня 2019 року ні в кого немає збитків для цілей оподаткування. Якщо ми банкам так скажемо, то фактично списуємо цей податковий актив і у такий спосіб одномоментно суттєво вплинемо на вартість їхніх чистих активів у поточному періоді. В перспективі це може негативно вплинути на стабільність окремих фінустанов, ставлення інвесторів та вкладників до них.

Ми зробили моделювання. Не важливо, залишаться банки на податку на прибуток ще на три роки чи одразу перейдуть на податок на виведений капітал — з точки зору доходів у держбюджет фіскальний ефект однаковий.

— В альтернативній версії бюджету, яка передбачає введення ПнВК, ви за рахунок чого скорочуєте видатки?

— Давайте обговоримо скорочення, коли матимемо фінальну версію закону про ПнВК. До слова, доходи від податку на прибуток на 2019 рік заплановані на рівні 102 млрд грн.

ПРО АКЦИЗНУ ПОЛІТИКУ

— Які ваші плани щодо акцизної політики на 2019 рік?

— Ми маємо три групи акцизів — на паливо, тютюнові вироби та алкоголь. Перша складова зростання акцизів — це індексація на інфляцію. З нею всі погоджуються. Індексація акцизів на алкогольні та тютюнові вироби запланована у розмірі 9%.

Окрім цього, підвищення ставок акцизу на тютюнові вироби у 2019 складе 20%, як і передбачає Податковий кодекс. На паливо ставки акцизу не індексуються, оскільки вони встановлені у євро.

У випадку з акцизами на тютюн нам представники ринку зараз знову цитують теорію про криву Лаффера (показує залежність бюджетних доходів від оподаткування, дозволяє визначити за якого податкового навантаження доходи бюджету будуть максимальними — ЕП) і розповідають, що ми свого часу дуже сильно їх підвищили.

— Минулого року її цитували і представники алкогольного сегменту. У 2017 році акцизи на алкоголь не були підвищені. Це допомогло вирівняти ситуацію зі спадом виробництва і доходами бюджету?

— Добре запитання. Бізнес говорить, що ні. Більших надходжень в бюджет ми теж не бачимо.

Щодо сегменту тютюну — у нас є зобов'язання згідно з Угодою про асоціацію. Протягом 10 років — до 2025 року — ставка акцизів має підвищитись до 90 євро/1000 штук, і складати не менше 60% від вартості. Це маяк.

Для того, щоб його досягти ми заклали щорічне збільшення акцизів у гривні на 20%. Ідей на кшталт "А давайте підвищимо на 50%" зараз немає. Інша справа, як прямувати до маяка у 90 євро, коли у вас акцизи в гривні, зважаючи на девальвацію?

— Ідея встановити акцизи у євро обговорювалась минулого року і викликала шалений опір з боку тютюнових компаній.

— У нас є Угода з ЄС. В цьому питанні ми будемо консультуватися з європейськими експертами. У деяких країнах, таких як Румунія, Хорватія, вже помітна тенденція до збільшення ставок — там акцизи уже 94-95 євро/1000 сигарет.

— Тобто варіант встановити акцизи на тютюн у євро актуальний? Ви розраховуєте бюджет на ньому?

— Ні, бюджет ми розраховуємо на чинному законодавстві. Наступного року ставка акцизів на тютюн зросте на 33%, в яких 20% — це передбачене законом зростання, решта — індексація.

Окрім того, з акцизами є проблема відкладеного вирівнювання. Ситуація, коли виробники авансом закуповують акцизні марки і формують наперед запаси, дуже сильно впливає на надходження. Цей рік — не виняток.

— А Львівська тютюнова фабрика на надходження не впливає? У ЗМІ було чимало інформації про те, що вони підмінюють акцизні марки і мінімізують акцизні зобов'язання.

— Контроль за використанням акцизних марок має бути системним. Проблему можна вирішити, обмеживши термін дії акцизної марки одним кварталом і створити ситуацію "купуйте скільки хочете, але 1 березня карета перетвориться на гарбуз" — термін дії марки закінчиться.

А можна попрацювати системно над запровадженням електронної акцизної марки і повним контролем від виробника до кінцевого споживача. Це ми і плануємо робити.

— Яких  надходжень ви очікуєте від акцизів у 2019 році?

— З урахуванням підвищення ставок на тютюн на 20% та індексації ставок на тютюн та алкоголь на 9% — 60 млрд грн з тютюнових виробів та 15 млрд грн з алкогольних напоїв.

 ПРО КОНТРОЛЬ ЗА СТАТКАМИ БАГАТИХ ГРОМАДЯН

— Міністр соціальної політики Андрій Рева ініціював введення регресивної ставки ЄСВ і розширення бази оподаткування високих зарплат. Як ви ставитеся до цієї ідеї?

— Мінфін офіційно ніяких пропозицій з цього приводу не отримував, але загалом ми ставимося до ідеї регресивних ставок як до кроку назад в реформуванні системи оплати праці в Україні і її детінізації. Ми повинні зменшувати тиск на фонд оплати праці, а регресивна ставка — це збільшення.

Cьогодні заборгованість зі сплати ЄСВ складає 23 млрд грн, з них 9,6 млрд.грн зі сплати єдиного внеску, а 13,4 млрд грн — з платежів, які адмініструє Пенсійний фонд. Вирішити питання за рахунок законослухняної категорії осіб —неправильно. Ми тільки підштовхнемо їх до переходу на ФОПи, в тінь.

Два роки тому Мінфін пішов на зменшення ставки ЄСВ. Не варто перекреслювати ці здобутки, особливо такими точковими підходами.

— Мінфін ініціював посилення контролю за статками багатих українців. На якому етапі ця ідея? За моєю інформацію, була низка неузгоджених моментів.

— Зробімо крок назад. У нас прийнято закон "Про валюту та валютні операції". В ньому  сказано, що Нацбанк разом з урядом мають впровадити "нульове декларування". Зараз ми на цьому шляху. Ми хочемо, що воно було автоматичним.

Якщо повертатися до багатих громадян, то у мене є дуже багато запитань до прописаних у тому проекті постанови критеріїв. Чому вони такі? Хто ці люди? Як ми будемо рахувати бенефіціарів?

У Великобританії, приміром, є спеціальний департамент в податковій службі по роботі з high-net-worth individuals. Там налагоджений інтернаціональний обмін інформацією, відпрацьований цілий спектр аналітичних методів. В Україні зараз дуже багато невідомих у впровадженні цього типу контролю.

— У розмовах зі ЗМІ бізнес жаліється на невирішену проблему з відшкодуванням старих сум ПДВ. Що ви плануєте робити в цьому напрямку?

— Це не питання одного дня. На сьогодні робота ведеться у двох напрямках.

Перше — це інвентаризація заборгованості. Тому що є п'ять цифр заявлених до відшкодування — від 200 млн грн до 1 млрд грн станом на січень 2018 року, коли у парламент подавався законопроект №7518.

Наступні цифри — це 2, 4,5 і 6 млрд. Близько 2 млрд — це суми невідшкодованого ПДВ, які знаходяться в процесі оскарження. Близько 4,5 млрд — це загальна сума заяв, подана до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року ПДВ не відшкодований з бюджету. Якщо ми запустимо цей старий ПДВ в нову систему, то ризики включення ПДВ за рішеннями суду складають 6 млрд. грн.

Старий реєстр охоплює декларації до 2005 року. Декларації з окупованих територій ми не можемо перевірити. А недобросовісна компанія може прийти з цим пакетом документів в суд, витримати всі юридичні тонкощі і відсудити відшкодування. Необхідно оцінити масштаб проблеми, не заперечуючи право хороших платників на відшкодування.

Друге — ми не можемо забезпечити відшкодування ПДВ без внесення змін в законодавство. Ми працюємо за цими двома напрямками. Коли визначимося з усіма складовими, вийдемо на рішення.

— Коли це може відбутися?

— В межах місяця маємо вирішити чи можна це зробити і як саме.

 ПРО КРИПТОВАЛЮТИ

— Різні країни світу поступово легалізовують та оподатковують операції з криптовалютами. Для України це реально?

— У нас всі дуже полюбляють конкретні чіткі практичні рішення. Чи є конкретне і практичне рішення того, як полетіти на Марс? Немає. Важко описати законом і криптовалютний світ. Однак в частині оподаткування проблема точно перебільшена. Все значно простіше, ніж може здатися на перший погляд.

З криптовалютами можливі два типи операцій: майнінг та операція купівлі-продажу. Отже, ми купили біткоїн за 1 тис. грн. Потім, припустимо, нам пощастило, і він подорожчав до 2 тис. грн. Ми вийшли з біткоїну і зарахували кошти на  банківську картку. Дельта - 1 тис. грн.

— Обкладаємо податком на прибуток?

— ПДФО. Ставка у 19,5% — це багато чи мало для таких операцій? Це питання риторичне. Поки у криптовалют немає правового статусу — це звичайний предмет обігу. За Цивільним кодексом України — це річ нематеріального світу. Моє улюблене порівняння — це як танк у World of Tanks. Ми купили танк за 100 грн, розкачали його і продали за 2 тис. грн. Це аналогічна історія.

Яким шляхом пішла Швейцарія? Вона визнала криптовалюту рухомим майном для цілей швейцарського оподаткування. В їхньому розумінні це майно, тому що його можна продати на біржі і отримати гроші. У Швейцарії існують офіційні агенти продажу криптовалют.

Швейцарія адаптувала свої податкові правила до операцій з криптовалютами. У них закон такий: якщо все твоє рухоме майно — автомобілі, яхти — коштує менше 1 млн франків, то ти не платиш податок на багатство, якщо більше — платиш. Так само з криптовалютою — якщо ти володієш нею більше, ніж на 1 млн франків, то потрібно сплатити 0,3% в рік.

Податкова служба Швейцарії публікує курс біткоіна і ефіру кожен день на своєму сайті, щоб можна було перерахувати свої доходи для цілей оподаткування.

— І що робити Україні?

— У першу чергу — визначити правовий статус. По-хорошому, біржі треба робити податковими агентами. Якщо криптовалюта куплена на біржі, то закон зобов’язує задекларувати дохід і вказати його джерело.

У нас є народні депутати, які подають електронні декларації і вказують там криптоактиви. Хтось з них задекларував їх в розділі майно, хтось — в розділі грошові кошти. Мали право на обидві трактовки, оскільки правовий статус криптовалюти у нас невизначений. Без нього перейти до оподаткування та контролю криптовалютних операцій неможливо.

— Хто може бути регулятором цих операцій?

— Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку або Нацбанк.