40 гривень за долар і дефолт. Яким НБУ бачив найгірший сценарій для України

Такі прогнозні сценарії містяться у робочих матеріалах на тему "сценарії без МВФ", які Національний банк підготував на вимогу Ради НБУ і які були презентовані ще навесні.

Напередодні окремі фрагменти відповідних матеріалів з прогнозом курсу були опубліковані у ЗМІ і викликали певну стурбованість.

Насправді, сценарії були підготовлені ще до того, як Верховна Рада проголосувала за створення Антикорупційного суду. А вирішення цього питання, як відомо, було одним з ключових для продовження співпраці України з МВФ.

Тож песимістичні сценарії НБУ з курсом 40 грн за долар відображали занепокоєність регулятора щодо можливого зриву співпраці з міжнародним кредитором. Хоча, як писала раніше ЕП, Антикорупційний суд не єдина вимога МВФ: подальша співпраця з Фондом залежить також від того, чи будуть підвищені тарифи на газ для населення.

Що прогнозував НБУ

Курс гривні

Відповідно до презентації, базовий сценарій, за якого Україна і надалі співпрацюватиме з МВФ, а ціни на метали на світовому ринку не будуть падати, передбачає, що середній курс гривні до долару у 2018 році буде на рівні 26,5, а у 2019 році — 27 грн за долар.

У разі припинення співпраці з МВФ національна валюта в кінці 2018 році опуститься до позначки 31,8 грн за долар, а в кінці 2019 — до 33,7.

Ще більш складна ситуація очікується у випадку, якщо припинення співпраці з Фондом буде супроводжуватися одночасним падіння цін на метали. У такому разі у 2018 році гривня може впасти до рівня 40,8 грн за долар, а на кінець 2019 року зміцниться до рівня 39,4 грн за долар.

Індекс споживчих цін, за базовим сценарієм НБУ, має зрости на 8,9% у річному вираженні за підсумками 2018 року. Без співпраці з МВФ він сягне 13,1%, а якщо це доповниться падінням цін на метали, то інфляція становитиме 17,5%.

Ціни

У 2019 році, за базовим сценарієм, інфляція повинна становити 5,8%. Без МВФ вона може сягнути 13,2%, а у разі відсутності співпраці з МВФ та падіння цін на метали, ціни виростуть на 17,6%.

Запаси валюти

Міжнародні золотовалютні резерви (ЗВР) за відсутності співпраці з МВФ вже у 2018 році можуть впасти до 15,4 млрд доларів, а у 2019 вони становитимуть 9 млрд доларів.

Якщо відсутність співпраці з МВФ доповниться падінням цін на метали, то в 2019 році ЗВР опустяться до 7,4 млрд доларів.

Бюджет

У презентації також зазначається, що відсутність програми з МВФ робить неможливим залучення коштів у ЄС та Світового банку, а з урахуванням зниження апетиту міжнародних інвесторів до боргів країн, що розвиваються, випуск Україною єврооблігацій у сценарії без МВФ у 2018-2019 роках є малоймовірним.

НБУ також зазначав, що в результаті уряд може зіткнутись з бюджетними проблемами вже в другому кварталі цього року.

Так, за умови відсутності розміщення єврооблігацій, валютний рахунок уряду знизиться до нуля вже в червні і для виконання зовнішніх зобов’язань до кінця року не вистачатиме 2 млрд доларів.

Девальвація

На тлі бюджетних проблем та припинення програми МВФ можуть суттєво посилитись панічні настрої населення, що призведе до стрімкої девальвації гривні (в умовах, коли НБУ буде змушений економити валютні резерви, зважаючи на значні виплати за зовнішнім боргом у 2019 році).

На думку НБУ, девальвація посилить боргове навантаження на уряд і приватний сектор.

Борги

Нова реструктуризація зовнішнього державного боргу (дефолт) — майже невідворотна. З високою ймовірністю можуть виникнути проблеми у банківській системі.

В умовах посиленого тиску на обмінний курс та зростання інфляції, НБУ буде вимушений проводити жорстку монетарну політику, що негативно вплине на економічне зростання і може привести до рецесії.

Утім, ЕП наголошує, що це лише прогнозні сценарії, які готувалися ще навесні.

Що каже НБУ

На запит Економічної правди НБУ офіційно не підтвердив, і не спростував наявність таких сценаріїв.

"Національний банк як регулятор, що відповідає за забезпечення цінової та фінансової стабільності, на системній основі та в робочому порядку розглядає різноманітні сценарії розвитку ситуації в економіці та фінансовому секторі, щоб приймати найбільш ефективні рішення", — повідомили в НБУ.

"Як правило, ми визначаємо базовий сценарій, який має найбільш високу імовірність реалізації, та альтернативні сценарії, реалізація яких менш імовірна і пов'язана з різними форс-мажорними обставинами", — зазначається у відповіді.

У регуляторі зазначили, що у "Підсумках дискусії членів комітету монетарної політики щодо рівня облікової ставки", опублікованих за результатами засідання комітету 23 травня 2018 року було зазначено, що Національний банк розглядає два різні сценарії, які залежать від проведення структурних реформ і подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Один з них — базовий та найбільш імовірний — передбачає, що реформи будуть здійснені і співпраця з Фондом продовжиться.[L]

Також Національний банк вивчає і потенційні, але менш імовірні альтернативні прогнозні сценарії, в основу яких закладено припущення про відсутність реформ і фінансової підтримки офіційних кредиторів в комбінації з різними іншими факторами, у тому числі змінами ситуації на зовнішніх ринках.

"З урахуванням цих сценаріїв Національний банк наголошував і продовжує наголошувати на важливості проведення структурних реформ, необхідних для подальшої співпраці з МВФ, з метою забезпечення макрофінансової стабільності і стійкого економічного зростання", — наголосили в НБУ.

Що каже не НБУ

"При будь-якому прогнозуванні є стандартна процедура, при якій є кілька варіантів розвитку подій. Так, якщо ціни на сировину впадуть, а кредит ми не отримаємо, при цьому ціни на нафту продовжать навіть слабке зростання, курс може вийти далеко за 30", — пояснює член українського фінансового товариства Віталій Шапран.

Однак зараз цієї тенденції ми не бачимо, на сировинних ринках поки повний штиль, і не факт що вони будуть розвиватися далі по негативному для нас сценарію", — додає він.

На його думку, до подальшої співпраці з МВФ також потрібно підходити виважено.

"Навколо НБУ дуже багато бажаючих, щоб МВФ залишився за будь-яку ціну — ті, хто отримує непрямі вигоди від присутності Фонду. Саме вони можуть перегинати палицю з прогнозами, і фактично промоутити Фонд", — зазначає Шапран.

"Моя позиція така: робота України з Фондом – це дуже важлива річ, але при сприятливій кон'юнктурі нам всім краще 100 раз подумати, перш ніж підписуватися на підвищення цін на газ", — додає він.

На питання, чому Шапран виступає проти підвищення цін на газ, аналітик відповідає так:

"Тому що це інфляція, бюджетний дефіцит і незадоволене населення перед виборами. Тим паче немає чіткого розуміння, чому при низькій собівартості видобутку власного газу, населення за газ з держкомпаній має платити в 10-15 разів більше собівартості".