Брудні землі. Як Коломойський бореться з громадою заради нафтових прибутків

Долинське нафтове родовище є одним з найпотужніших в Івано-Франківській області. У 1960-х роках тут видобували найбільшу кількість нафти в СРСР.

Згодом запаси сировини зменшилися, а видобувне підприємство — компанія "Укрнафта" — перейшло в управління приватних структур. Після 2000-х років майже половину акцій компанії викупила група "Приват" Ігоря Коломойського.

В останні роки дочірнє підприємство "Укрнафти" в Долині НГВУ "Долинанафтогаз" плідно співпрацювало з міською владою, сплачуючи земельний податок та утримуючи низку об'єктів міської інфраструктури.

Все змінилося у 2017 році. Громада міста Долини на Івано-Франківщині стала однією з перших в Україні, яка суттєво підвищила земельний податок.

В результаті "Долинанафтогаз" ініціювала передавання у власність міста понад 70 га земель, де десятки років видобувалася нафта.

Однак місто відмовилося приймати ці землі без компенсації чи проведення рекультивації, адже такі землі мають чимало обмежень для використання.

Дорога нафта — дорога земля

Нафтове родовище розташоване на території міста та прилеглих населених пунктів району. "Долинанафтогаз" орендує у громад землі, на яких йде видобуток, у тому числі 273 га земель у Долині. Це десята частина території міста.

Місто отримує значні кошти від орендної плати за землю. У 2017 році ця сума становила майже 20 млн грн, це четверта частина міського бюджету.

"Ми ведемо політику збільшення наших доходів від оренди. Років п'ять тому ми підняли вартість землі та орендні ставки, що суттєво збільшило дохідну базу від усіх підприємств на території міста, в першу чергу — від "Укрнафти". Коли у 2017 році підвищили їм орендну ставку за землю з 7% до 10%, почався конфлікт, бо вони не хочуть її платити", — зазначає міський голова Долини Володимир Гаразд.

Закон надає органам місцевого самоврядування право визначати орендну ставку на землю в межах населених пунктів від 4% до 12%.

"Спочатку ми поставили максимальну ставку, 12%, потім понизили її до 10% з умовою, що вони нам передадуть об'єкти соціальної інфраструктури: будинок культури, дитячий садок, гуртожиток, санаторій-профілакторій", — каже Гаразд.

При ставці 7% "Долинанафтогаз" платила місту 19,7 млн грн орендної плати на рік. При збільшенні ставки до 10% компанії доведеться платити понад 30 млн грн.

Нафтовики вирішили, що сума орендної плати надто велика. Вони відмовилися підписувати договори про оренду земель та звернулися до міської ради з наміром віддати майже третину земель, якими вони користуються.

На думку в. о. начальника НГВУ "Долинанафтогаз" Олега Мальчика, місто встановило одну з найвищих в області ставок на оренду землі.

"Вони розуміють, що ми не перенесемо свердловину в інший район. У нас є з чим порівнювати. На Надвірнянщині ми платимо 6%, є 8%. Тут у нас 10%. Хоча ми провели роботу із селищними та районними радами і домовилися про 8%, дехто за прикладом Долини встановлює вищі ставки", — зазначає Мальчик.

Платити не будемо — забирайте землю

Після збільшення ставки орендної плати нафтовики звернулися до міськради з пропозицією повернути 73,2 га у власність міста та відмовилися підписувати договори про оренду усіх ділянок, 273 га, посилаючись на формальні причини.

"Коли вартість оренди землі і податки на неї були копійчаними, ніхто на це не звертав уваги, але в рамках ринкової економіки кожен рахує свої гроші. На орендованих нами землях є лінії електропередач "Прикарпаттяобленерго", присадибні ділянки, болота. Ми звернулися до міського голови з проханням залишити нам лише те, що нам потрібно", — каже Мальчик.

Місто відмовилося прийняти ці землі без їх оцінки та врахування наслідків видобування нафти. Міськрада ухвалила за основу положення про створення комісії для вивчення стану земель, які хоче передати компанія "Долинанафтогаз".

Акт поки не набув чинності. Його планують затвердити після громадських слухань. Комісія також визначить розмір компенсацій для ділянок, забруднених нафтопродуктами, і ділянок, де розміщені комунікації та нафтові об'єкти.

"Ми не можемо просто так прийняти ці землі. Ми вимагаємо проведення оцінки екологічних наслідків. Якщо там є забруднення, то компанія повинна зробили проект рекультивації. Якщо там є споруди і підвідні мережі, а там, як правило, у землі залишаються труби, то це все потрібно очистити.

ЛЕП також накладають обтяження на використання землі. Серед депутатів міськради є кілька представників "Укрнафти". Вони вже були спікерами цього невдоволення. Вони опираються, бо бояться, що Долина створить прецедент. Це буде для компанії великим фінансовим тягарем, адже інші міста і села досі приймали землі без додаткових умов", — зазначає Гаразд.[L]

За його словами, чисті ділянки без об'єктів інфраструктури поза межами охоронних зон міська рада готова прийняти без компенсацій. Формат повернення інших ділянок буде визначати спеціальна комісія.

Оскільки компанія не підписала договори оренди, але продовжує користуватися землями, місто подало до суду. За словами начальника юридичного відділу Долинської міськради Мар'яни Федор, подано одинадцять позовів, які розглядає Господарський суд Івано-Франківської області.

"Укрнафта" згодна підписати угоду. Розбіжності є лише щодо грошової оцінки землі, з якої вираховується орендна плата, і дати набуття чинності договору.

"Не може суд зобов'язати взяти те, що нам не потрібно. Він може зобов'язати повернути з умовами. Ми прийшли до міського голови, щоб вирішити це питання, а не зайти в судові процеси. Можливо, за якимись ділянками ми б не дійшли згоди. Для цього суди і створені, щоб шукати золоту середину", — каже Мальчик.

Невидима небезпека

Навіть після припинення видобутку нафти у землі залишаються свердловини. Міський голова побоюється ситуації, яка склалася у Бориславі на Львівщині. Там із свердловин виділяється газ, що може призвести до вибухів.

Схожа ситуація трапилася у Надвірнянському районі. У 2015 році там зупинили видобуток нафти через завершення дії ліцензії. Газ почав підійматися на поверхню. "Це буде жахливо. Нас чекає така ж перспектива, тому ми так просто не будемо приймати ці землі", — наголошує він.

Вартість компенсації та рекультивації земель поки не підраховували ні в міськраді, ні в "Долинанафтогазі". На думку міського голови, йдеться про десятки мільйонів.

"Усе залежить від площі та ступеня забруднення, бо ділянки різні. Є майже чисті, де роботи не велися десятки років. Потрібно також сформувати методику компенсаційного пакета щодо земель, на яких є свердловини. Це накладає обмеження на використання земель. Будуватися там не можна через охоронні зони. Ми зможемо хіба що траву косити на цих землях", — підкреслює Гаразд.

Кампанія проти міського голови

Стосунки з "Долинанафтогазом" могли стати однією з причин кампанії проти міського голови. У лютому на каналі "1+1", який теж входить до групи "Приват", вийшло шоу"Інспектор міста". Автори програми виявили у місцевій лікарні італійські ліки, які нібито продає фонд, котрий десять років тому заснував Гаразд.

Міський голова відкидаєзвинувачення і називає програму замовною. Її вихід він пов'язує з економічними причинами — збільшенням податкового навантаження на підрозділ "Укрнафти" в Долині. На думку Гаразда, це була спроба зіпсувати його рейтинг, щоб привести до влади політичну силу, близьку до Коломойського.

Володимир Рихліцький, журналіст руху "Сильні громади"