Електрокаром по Україні: як і де зарядити авто
Щороку новими власниками електромобілів стають тисячі українців. Проте наскільки зручно користуватися таким видом транспорту в Україні?
Чи реально на електрокарі доїхати з Києва до Одеси, Львова чи Харкова? Скільки часу і грошей знадобиться на таку подорож? Чи багато зарядних пристроїв працюють на дорогах країни? Хто стримує встановлення зарядних станцій? "Економічна правда" знайшла відповіді на ці запитання.
Принциповий власник електрокара
За даними головного сервісного центру МВС, в Україні до 1 березня 2018 року було зареєстровано 6 613 електромобілів. Майже 56% з них зареєстровані у Києві (1 566), Одеській (1 106) і Харківській областях (949). При цьому 81% електрокарів в Україні — це Nissan Leaf і близько 80% електрокарів — уживані.
Тобто типовий електромобіль в Україні — це старий Nissan Leaf із середнім запасом ходу залежно від пори року 90-120 км. Наскільки зручно і дешево на такому авто пересуватися між містами України, ЕП з'ясувала в досвідченого власника Михайла Плужникова. Він — прихильник і популяризатор електричних авто, про що красномовно свідчать регулярні пости на його сторінці у Facebook.
У Михайла лише одна автівка — Nissan Leaf 2013 року, що була привезена із США. Співрозмовник ЕП пересів на електрокар у 2016 році. До цього він пересувався на Volkswagen Passat В7 з турбованим двигуном об'ємом 1,8 л.
Цієї зими Михайло їздив у Карпати. "За температури -22 градуси, повертаючись до Києва, на одному заряді проїхав 104 км. Це при тому, що їхав з обігрівом салону, — автовласник одразу розвіює популярний міф про надзвичайно низький запас ходу електрокара взимку. — Якби була температура -10 або -5, запас ходу перетворився би на 115 і 120 км відповідно".
За два роки Плужников проїхав на Nissan Leaf всі області, крім окупованих. Каже, що на початку 2017 року зручніше було пересуватися в напрямку Львова. Причини — наявність зарядної інфраструктури і якість дорожнього покриття.
Влітку стало комфортніше їздити до Одеси. З'явилася мережа зарядних станцій. Станції розташовані на зручній відстані, кожні 70 км.
Як доїхати до Одеси
На прикладі маршруту "Київ — Одеса" Плужников розповідає, як буде виглядати перша подорож власника електрокара Nissan Leaf. Пора року — літо, і людина повинна доїхати до моря.
По-перше, бажано їхати вночі, щоб не перегрівати акумулятор. По-друге, у непідготовленої людини перша подорож триватиме 10-11 год. Якщо людина буде їхати вдруге, час скоротиться до 8 год. При цьому час подорожі залежить не від швидкості електрокара і не від швидкості зарядної станції.
Nissan Leaf доведеться заряджати чотири-шість разів залежно від маршруту. Чимало часу власник авто буде витрачати на пошук водіїв традиційних авто, які часто паркуються на місцях для зарядки електромобілів.
Знадобиться час і на запуск зарядної станції. Крім того, електрокар може відмовлятися від зарядки, або зарядка буде відмовлятися заряджати авто. "Щоб вивчити ці випадки і підготуватися до них, мені знадобився рік. Уже з досвідом я скоротив час подорожі з 10 год до 8 год", — пояснює Плужников.
Як заряджати Nissan Leaf
Nissan Leaf має два роз'єми: CHAdeMO і J1772 (Тип 1). Перший — для постійного струму, другий — для змінного струму.
Через роз'єм CHAdeMO електрокар заряджається швидше. У цьому разі швидкість процесу обмежується лише можливостями батареї. Nissan Leaf, під'єднаний до станції потужністю 22 кВт постійного струму, зарядиться до 80% за 30 хв. Зарядки з постійним струмом називаються швидкими.
Через роз'єм J1772 електрокар заряджається повільно. У цьому разі швидкість зарядки батареї обмежується потужністю вбудованого в електромобіль перетворювача змінного струму в постійний.
У Nissan Leaf вбудований перетворювач має потужність 6 кВт. Тому авто, під'єднане до зарядної станції змінного струму потужністю 22 кВт, отримає не всі 22 кВт, а лише 6 кВт. До 80% батарея буде заряджатися 3 год.
Наприклад, в американську Tesla вбудований перетворювач потужністю 9 кВт, у європейську нову версію Tesla — 16,5 кВт, у європейську стару версію Tesla — 22 кВт, у Renault Zoe — 22 кВт.
Тож подорожувати Україною на Renault Zoe чи Tesla можна і на зарядках із змінним струмом. Однак власники Nissan Leaf вимушені шукати зарядні пристрої постійного струму. За 30 хв вони заряджають 80% батареї. Цього вистачає, щоб доїхати до наступного зарядного пристрою.
Заряджати батарею понад 80% нема сенсу, оскільки 20%, що залишаються, треба заряджати ще 1 год. Це особливість технології сучасних акумуляторів: чим більше заряджена батарея, тим повільніше йде процес зарядки.
Скільки коштує зарядити Nissan Leaf
"Якщо порівнювати ціни на зарядку електромобілів з європейськими, то у нас вони майже безкоштовні, — каже Плужников. — Зарядити Nissan Leaf на швидкій зарядці до 80-90% коштує не дорожче 100 грн.
Якщо взяти мою подорож Карпати — Київ, то вийшло 654 грн на вісьмох зарядних станціях. Це в один бік за відрізок майже 800 км. Середня вартість виходить 0,6-0,8 грн за км. Це якщо ми заряджаємо на швидких станціях.
Однак можна використовувати і повільні зарядки, наприклад, від клубу "Електроавтосам". У них промислові розетки. Кожною з них володіє не клуб, а власник готелю чи АЗС. Деякі з них безкоштовні, а в деяких випадках необхідно просто компенсувати власнику витрати на електроенергію".
Як виглядає зарядна інфраструктура України
Швидких зарядних станцій в Україні удесятеро менше, ніж звичайних. Так, найбільша українська мережа "Автоентерпрайз" оперує 1 417 станціями. З них лише 161 швидка — порт CHAdeMO — потужністю 20-40 кВт. Ще є 1 256 звичайних зарядних станцій — порт SAE J1772 — потужністю 10-30 кВт.
Ще одна українська мережа звичайних зарядних станцій "Тока" налічує 62 звичайні зарядні станції. Майже всі вони розташовані у Києві та Одесі. Є також мережа зарядних станцій Go To-U. Вона складається з 80 станцій, більшість з них розташовані на АЗС "ОККО". Проте все це повільні зарядні станції.
Фірмових зарядних станцій Tesla в Україні поки нема. Будівництво двох зарядних станцій в Україні компанія лише планує.
Найзручніше аналізувати зарядну інфраструктуру України і держав Європи за допомогою сайту plugshare.com.
П'ять проблем розвитку
Інфраструктура зарядних станцій, особливо на міжміських дорогах, розвивається повільно через низку причин.
1. Відсутнє законодавство. Для продажу електроенергії необхідно мати ліцензію. Отримати її можуть компанії рівня обленерго чи ДТЕК, тому в очах Державної фіскальної служби власники зарядних станцій майже поза законом.
2. Мала кількість електрокарів. До 1 березня 2018 року в Україні було 6 613 електромобілів. На кінець 2016 року у Франції було зареєстровано 67 тис електрокарів, у Німеччині — 41 тис, у Норвегії — 99 тис.
3. Запас ходу найпоширенішого в Україні електрокара Nissan Leaf — 90-120 км. Тобто електрокар — це засіб пересування в межах міста і приміській зоні.
4. Складна і коштовна процедура приєднання до електромереж.
5. Відсутні стимули для інвестицій в ринок.
Хто створить зарядну інфраструктуру
На березневій виставці Plug-In Ukraine заступник директора із стратегії ДТЕК Олекандр Онищенко повідомив про наміри компанії почати пілотний проект з розбудови мережі швидкісних зарядних станцій.
Перші десять станцій будуть відкриті в Києві у 2018 році.[L]
Наступним кроком стане поєднання міст-мільйонників швидкими зарядними станціями — Києва, Одеси, Львова, Дніпра.
Онищенко також висловив думку, хто може створити інфраструктуру зарядних станцій в Україні.
"Це може бути цілий спектр гравців. Держава, яка зацікавлена в покращені екології. Автовиробники, які повинні бути зацікавлені в продажу електромобілів. Енергетичні компанії, які зацікавлені в продажу електроенергії. АЗС, ТРЦ, ресторани, які хочуть залучити клієнтів, мати додаткову інфраструктуру.
У всіх цих учасників є питання з приводу зарядних станцій. Які зарядки можуть бути швидкі, скільки вони коштують, яке буде їх завантаження, як їх тарифікувати, як купити електроенергію для зарядних станцій, як підключитися. Врешті, багато хто ставить питання, чи воно того варте", — каже менеджер.
За словами Онищенка, якщо у кожного з перерахованих учасників ринку буде бажання, розуміння і можливість встановлювати зарядні станції, тоді Україна зробить ривок у розвитку зарядної інфраструктури.