Українська правда

Україна втрачає дороги. П'ять причин для занепокоєння

У 2016 році помітно пожвавився ремонт українських доріг. Втім, його темпи ще далеко не ідеальні. Часто зростають терміни завершення робіт і вартість ремонтів. Що не так у вітчизняному дорожньому господарстві?

Після свого призначення прем'єр-міністр Володимир Гройсман наголошував на необхідності швидкого відновлення доріг, 98% яких — у жахливому стані.

У 2016 році на ремонт були виділені рекордні 13 млрд грн і частково відновлені найбільш зруйновані ділянки на зразок траси Одеса — Рені.

Однак заявлені терміни відновлення часто збільшуються удвічі. Відповідно, зростає і бюджет, внаслідок чого початкова вартість не відповідає кінцевій.

ЕП та ініціатива CoST Ukraine, яка контролює будівництво доріг, описали найбільш поширені причини зростання вартості ремонтів і термінів їх виконання.

1. Недосконала проектна документація

Перед початком ремонтних робіт розробляється проектна документація. Спочатку загальна, де вказуються загальні терміни та обсяги робіт, а потім робоча, в якій детально розписуються всі етапи та нюанси будівництва.

За словами представників CoST Ukraine, часто заради економії часу та грошей частиною робочого проекту нехтують. Як наслідок, про необхідність будівництва надземних та підземних пішохідних переходів підрядники дізнаються в останній момент, що автоматично призводить до зростання вартості будівництва.

"Лише за проектом траси Лубни — Полтава довелося укладати понад 50 додаткових угод на проектні роботи. Якщо не передбачити надземні чи підземні пішохідні переходи, це призводить до розриву суспільних комунікацій між частинами населеного пункту, розділеного трасою, та до непоодиноких смертельних випадків", — наголошує верифікатор CoST Ukraine Андрій Вознюк.

До слова, один підземний перехід коштує 2-3 млн грн, надземний — 10 млн грн.

У CoST Ukraine зазначають, що для уникнення змінювання договорів та мінімізації додаткових витрат після укладання контрактів між замовником та підрядником необхідно розробляти робочу проектну документацію, у якій питання безпеки учасників руху та навколишніх жителів будуть досконало опрацьовані.

2. Суцільна бюрократія

Як правило, розробка проектної документації триває рік.

Внаслідок тривалих узгоджень та надмірної бюрократії недеталізована проектна документація з ремонту дороги Київ — Харків — Довжанський на ділянці Лубни — Полтава була підготовлена у 2011 році. Тендер відбувся лише в жовтні 2012 року, а ремонтні роботи почалися у квітні 2013 року.

Оскільки з моменту проведення обстеження дороги, необхідного для розробки проектної документації, до початку ремонту минуло більше двох років, перед підрядником постали суттєві проблеми. Обабіч дороги з'явилися магазини, лінії електропередач, газопроводи та багато інших інфраструктурних споруд.

"Коли був визначений переможець і почалися земляні роботи, виявилося, що заявлена документація "трохи" не відповідає ситуації на дорозі. Довелося узгоджувати з "Укренерго" перенесення ЛЕП, а це щонайменше місяць часу. Як наслідок, дорожня будівельна техніка простоювала", — вказує Вознюк.

Якщо такі нюанси враховані при розробці робочого проекту, то процес узгодження між державними органами та компаніями часто призводить до додаткових витрат. При цьому кожен день простою на майданчику може коштувати 50 тис дол.

3. Відшкодування ПДВ іноземним підрядникам

Якщо тендер виграє іноземна фірма, вона може завозити техніку і персонал. У такому випадку держава бере на себе зобов'язання з відшкодування ПДВ. При цьому затримка з оплатою в середньому може сягати місяця.

"Кожен іноземний підрядник має власну формулу, закладений курс, відсотки, і внаслідок затримки з відшкодуванням щодня нараховується пеня. На дорозі Київ — Харків — Довжанський термін виконання робіт з початкових 540 днів перевалив за 1 тис днів, а вартість зросла на понад 80 млн грн", — зазначає Вознюк.

4. Ігнорування громадських слухань

У CoST Ukraine також зауважують, що на етапі проектування варто виносити окремі рішення на розгляд місцевих громад.

Наприклад, жителі Полтавської області влітку 2016 року протестували через те, що ділянка згаданої дороги буде проходити через їх городи та двори.

"Були звернення і депутатські запити щодо робіт, не передбачених проектом. Якби на етапі проектування відбулися громадські слухання, можливо, вартість робіт була б меншою", — говорить експерт.

5. Витрати на розкопки

Під час будівництва дороги підрядники часто знаходять історичні пам'ятки. Проте, щоб не створювати собі зайвих проблем, знайдені артефакти, які мають неабияку цінність, одразу ж закопуються назад, а роботи тривають відповідно до запланованого графіка.

В 2012 році, під час влаштування місцевого під'їзду до дороги "Київ – Харків – Довжанський" в селі Абазівка Полтавського району, поруч з будівельними роботами велись і археологічні. Там, зокрема, були знайдені залишки Черняхівської культури III-V століття.

У проектній документації передбачаються археологічні розкопки і в бюджет це теж вписується. Замовник зобов'язаний співпрацювати з Інститутом археології НАН України.

Подібних розкопок, до речі, в рамках будівництва доріг було безліч: Київ – Чоп (могильник); Київ – Одеса (Скіфський курган); Київ – Харків – Довжанський (кургани) та багато інших.

Як правило, за розкопки платить забудовник — відповідна обласна САД (замовник робіт). Середня ціна розкопок становить 1 тис. грн за метр діаметру. Тобто: якщо маємо курган діаметром 50 метрів, то заплатимо за нього 50 тис. грн.

дороги уряд Укравтодор