Чи зменшиться чорна діра "Нафтогазу"

За останні місяці уряд вжив низку заходів для на усунення цінових диспропорцій на внутрішньому ринку газу.

Можна очікувати поступового поліпшення ситуації, але вади залишаються.

Після довгих років панування популізму в енергетичній сфері уряд вдався до кроків, які відкладали кілька президентів.

Зокрема, НКРЕ підвищила вартість газу для населення у 3,3 разу.

Оскільки на потреби громадян йде газ українського видобутку, то нові тарифи здаються зависокими.

"Ціни на газ для населення - 3600-7188 грн за тис куб м - в рази вищі, ніж ціна, яку отримує видобувна компанія "Укргазвидобування" - 1 590 грн за тис куб м. Ціни не ринкові. Для промисловості газ з 1 березня коштує 8 900 грн за тис куб м", - каже аналітик консалтингової компанії Newfolk Геннадій Кобаль.

Головним вигодонабувачем нових тарифів стане не "Укргазвидобування", а "Нафтогаз". Через його жахливий фінансовий стан уряд знехтував принципом, що потреби населення повинні покриватися за рахунок внутрішнього видобутку.

Звісно, газопостачальні компанії використовували цей принцип на свою користь: частину газу "для населення" продавали підприємствам.

Збитки від такого "бізнесу" залишалися державі. Знищити це джерело корупції можна за рахунок приведення усіх тарифів на газ до єдиного рівня. Якою повинна бути ціна на газ у такому разі - велике питання. Однак поки що мова про це не йде.

Також за рік уряд не вирішив проблему неефективності підприємств теплокомуненерго - ТКЕ, які продовжують споживати забагато газу або вугілля. За рахунок підвищення цін на газ для населення уряд намагається закрити головну "чорну діру", в якій зникають десятки мільярдів державних гривень.

"Левова частка коштів від реалізації газу за новими тарифами піде не видобувній компанії, а залишиться в "Нафтогазу". Виходить, що за рахунок населення вирішуються проблеми теплової генерації", - говорить директор енергетичних програм Інституту суспільних досліджень Віталій Дем'янюк.

Він підкреслює, що уряд відмовився змінювати ситуацію щодо неефективного ТКЕ. Отже, додаткові надходження від населення підуть і на старі схеми.

Тимчасом зараз є всі шанси поступово збалансувати бюджет НАК. "Якщо існує дві ціни на газ - автоматично будуть зловживання. Це і є головна "чорна діра", - вважає директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар.

За оцінками Кобаля, дефіцит "Нафтогазу" вдасться зменшити до 60 млрд грн. Він все ще буде покриватися через збільшення статутного капіталу компанії. У 2015 році його збільшили на 31,5 млрд грн, а в 2014 році - на 96,6 млрд грн.

Одночасно НАК почав стягувати борги за поставлений газ.

1 січня 2015 року "портфель" боргів компанії становив 29,6 млрд грн. З суттєвим відривом лідирували підприємства ТКЕ - 16,1 млрд грн. Далі йшли промислові підприємства та енергетика, 11,2 млрд грн, і населення, 2,1 млрд грн. На останньому місці були бюджетні установи та організації - 160 млн грн.

У Верховній Раді пройшов перше читання проект, що пропонує шляхи стабілізації фінансового стану НАК. Вони нагадують поєднання повноважень податківців з методами часів 1990-х: першочергове право вимоги продажу боргів з дисконтом.

Державний монополіст матиме право вимагати повернення боргів навіть у разі, якщо термін вимоги вже сплив, або вимоги не були заявлені взагалі. Щоправда, ця норма стосується лише тих боргів, що утворилися до 1 липня 2014 року.

"Порушуючи загальні принципи права, "Нафтогаз" і його дочірні компанії будуть у привілейованому становищі порівняно з іншими суб'єктами щодо стягнення боргів. Утім, враховуючи значення НАК для економічної безпеки країни, це адекватний крок", - говорить партнер юридичної компанії FCLEX В'ячеслав Краглевич.

Головне, вважає він, щоби НАК використовував ці юридичні важелі ефективно.

Одна з дискусійних новацій - чи надавати НАК можливість продавати право вимоги боргів на користь третіх осіб. Законопроект передбачає, що їх вартість може знижуватися у разі відсутності попиту. Напевно, ця можливість буде використана.

Так, на кожному наступному раунді торгів ціна на борг буде знижуватися на 10%, 30%, 50% і 70%. Розмір дисконту не може перевищувати 70%, але і це багато. Той, хто купить борг з дисконтом, все одно отримає 100% суми з держбюджету. Дохідність цієї операції - 233%, це добрі умови для появи нових мільйонерів.

Порядок продажу прав вимоги щодо заборгованості споживачів повинен встановити Кабмін. Однак ця норма потенційно корупційна. Вона не закриє боргову "дірку" НАК і не попередить появу нових боргів. Експерти це розуміють.

Прем'єр Словаччини Роберт Фіцо та прем'єр Арсеній Яценюк під час відкриття газопроводу "Вояни-Ужгород", серпень 2014 року. Фото unian.net

"Якби "Нафтогаз" сам займався стягненням, то підприємства ТЕК могли б перейти під його контроль. В реальності замість стягнення "Нафтогаз" продасть борги зі знижкою до 70% третім особам. Як це допоможе НАК наповнити бюджет, незрозуміло", - каже юрист ЮФ "Ілляшев та партнери" Дмитро Шемєлін.

Ці норми можуть зачепити і населення. "На ринку теплової генерації нема належної конкуренції, тому за відключеними компаніями не буде стояти черга з тих, хто змагатиметься за кошти споживачів і підхопить генерацію. Отже, в кінцевому підсумку постраждати можуть споживачі", - вважає Павленко.

"Приймаючи такий законопроект, уряду доцільно запропонувати механізм захисту споживачів у період "з'ясування стосунків" між генерацією та НАК", - каже вона.

Крім підвищення тарифів і наміру стягнути борги, уряд переглянув ставки ренти для приватних компаній з серпня 2014 року, і для держкомпаній - з березня 2015 року. На переконання Кобаля, цей крок різко знизив привабливість інвестицій у видобуток газу. За його оцінками, у 2015 році цей показник впаде на 1 млрд куб м.

"Є небезпека, що надходження від ренти підуть на соціальні компенсації. Сценарій падіння - запрограмований. Ми десять років балансували на інвестиціях 2000-х, які дозволяли тримати видобуток в діапазоні 20-21 млрд куб м. Ситуацію треба коригувати, інакше ми отримаємо системну деградацію галузі", - каже Гончар.

Уряд мусить активізувати роботу щодо заміщення газу іншими видами палива, в тому числі на підприємствах ТКЕ, вважає Дем'янюк.

"Часто цей процес саботують міста, яким вигідніше отримувати компенсації з бюджету. Тому тепер за рахунок населення ми залишаємо велику частку цих коштів у "Нафтогазі", щоб компенсувати збитки теплокомуненерго. Це різні категорії споживачів з точки зору ефективності", - каже експерт.

Фото unian.net

У 2015 році різкого збільшення імпорту газу очікувати не варто. Проте необхідно нарощувати закачування газу в підземні сховища, щоб уникнути ризиків збоїв постачань узимку, переконаний Кобаль. Схоже, основною стане модель 2015 року: максимальний реверс з Європи, а з Росії - обсяг, якого не вистачає.

За оцінками голови "Нафтогазу" Андрія Коболєва, частка імпортованого з Росії до України газу за 2015 рік не перевищить 40% від загального обсягу імпорту.

"У 2015 році буде вигідно брати газ за реверсом з Європи з точки зору і технічних можливостей, і ціни. У третьому кварталі 2015 року ціна на європейському ринку буде нижчою на 100-120 дол порівняно з ціною "Газпрому", - говорить Гончар.

Хоча у певному розумінні це штучна заміна. Україна все одно отримує російський газ, просто на ньому "висить" цінник іншої країни.

Можна стверджувати, що український уряд консервує багаторічні проблеми у нафтогазовій сфері. Так, на внутрішній ринок блакитне паливо постачатиме лише "Нафтогаз". Говорити про появу нових гравців передчасно через низку бар'єрів.

"Лише НАК звільнений від сплати ПДВ. Всі інші будуть платити 20%. Західні компанії опиняються у невигідному становищі", - пояснює Дем'янюк.

Інша проблема - валютне регулювання. Поставляти в Україну газ і продавати його за гривню невигідно через великі розбіжності між офіційним і фактичним курсами.

Нарешті, залишаються непрозорими умови зберігання газу у сховищах та система відповідних тарифів. "Ці речі досі не врегульовані і не дозволяють говорити про повноцінну інтеграцію нашого газового ринку в європейський", - каже експерт.

Експерти також не радять приватизувати нафтогазові активи - навіть під тиском Мінфіну. "Компанії на зразок "Укргазвидобування" в умовах зовнішньої агресії слід тримати під держконтролем. Краще підготувати її до ІРО", - вважає Дем'янюк.