Домінування Ріната Ахметова: металургія

"Економічна правда" продовжує розглядати домінуюче становище власника СКМ Ріната Ахметова в українській економіці. В попередній публікації ми писали про "монополію" холдингу ДТЕК у видобутку вугілля та теплогенерації.

Другою "вертикаллю" Ахметова є металургійний холдинг "Метінвест". Цей напрямок бізнесу мільярдера починається видобутком залізної руди та коксівного вугілля і закінчується виробництвом сортового прокату та його експортом. Як відомо, гірничо-металургійний комплекс України становить основу товарної структури українського експорту і є одним з основних джерел надходження валюти в країну.

Наприклад, в січні-листопаді 2011 року (дані за грудень відсутні) українські металурги та гірняки експортували 30 млн тонн залізної руди на 3,37 млрд доларів, 9,723 млн тонн сталевих напівфабрикатів на 5,916 млрд доларів, 12,152 млн тонн прокату на 8,862 млрд доларів та 1,516 труб на 1,883 млрд доларів.

Якщо в ДТЕКу Ахметов - одноосібний господар, то у "Метінвесті" їх троє. Цю імперію олігарх ділить з власником "Смарт-холдинга" Вадимом Новинським, якому належить 23,75%, та гендиректором ММК ім. Ілліча Володимиром Бойком (5%). Останній отримав частку в "Метінвесті" після поглинання комбінату Ілліча Ахметовим та Новинським (кажуть, не зовсім дружнього).

За підрахунками видання "Метінвест" посідає домінуюче становище серед металургійних компаній в Україні.

При цьому варто нагадати слова заступника голови АМКУ Рафаеля Кузьміна: "Металургійні комбінати виробляють продукцію різних видів. Припустимо,"Азовсталь" виробляє один вид сталі, є ГОСТи, номенклатура. Завод Ілліча виробляє інший вид продукції в чорній металургії. Ці види не взаємозамінні. Різнітоварні ринки. Ми не можемо вважати, що Р.Л. Ахметов вже зайняв монопольне становище. На ринку чого? Виробництва всієї чорної металургії? Ні, такого не відбувається".

Нижче ми наводимо наші розрахунки на прикладі обсягів виробництва залізорудного концентрату, агломерату, окатишів, коксу, чавуну, сталі та прокату. Підкреслимо, ми орієнтувалися на фактичні обсяги виробництва сировини та готової продукції в 2011 році.

Ринок залізорудного концентрату

Ми з'ясували, що частка холдингу Ахметова у виробництві залізорудного концентрату (сировина, отримана шляхом збагачення залізної руди) становить 52,68%.

Новинський, Ахметов та Бойко

Зокрема, в цілому в 2011 році українські підприємства виробили 65,812 млн тонн залізорудного концентрату (без грудневих показників "Арселор Міттал Кривий Ріг"). В Україні найбільшими виробниками залізорудного концентрату є три підприємства Ахметова: Центральний, Північний та Інгулецький ГЗК, одне підприємство Костянтина Жеваго - Полтавський ГЗК, Південний ГЗК, та "Арселор Мітал Кривий Ріг" (колишня "Криворіжсталь").

В минулому році підприємство Жеваго виробило 11,442 млн тонн даної сировини, Південний ГЗК - 10,144 млн тонн, "Арселор Міттал Кривий Ріг" в січні-листопаді (дані за грудень відсутні) 2011 року - 9,553 млн тонн, а ГЗК Ахметова - 34,673 млн тонн, тобто 52,68% від загального виробництва.

Ринок агломерату

Частка підприємств “Метінвеста” у виробництві агломерату (шматки спеченої дрібної руди розмірами 5-100 мм) в 2011 році становила 37,61%.

Зокрема, підприємства мільярдера виробили 15,8 млн тонн агломерату при загальних обсягах виробництва в 42 млн тонн. В той же час, з урахуванням обсягів виробництва “Запоріжсталі” - 5,477 млн тонн, частка “Метінвеста” становитиме 21,377 млн тонн, або 50,89%.

Як відомо, “Метінвесту” спільно з іншими невідомими інвесторами належить 50% групи “Індустріал”, яка володіє більше 50% акцій меткомбінату “Запоріжсталь”. Окрім того, “Метінвест” спільно з тими ж інвесторами придбав за 30 млн доларів опціон на покупку решти 50% "Індустріалу" за 416 млн доларів. Опціон дійсний до 4 серпня 2012 року. Інші 50% комбінату контролюють росіяни.

Ринок окатишів

А от на ринку окатишів (рудний матеріал, який отримують з дрібної руди у вигляді міцних гранул кулястої форми) Ахметов ділить домінуюче становище з опозиційним олігархом Жеваго. В 2011 році окатиші в Україні виробляли Полтавський, Північний та Центральний ГЗК. Загальний обсяг виробництва становив 22,354 млн тонн.

Зокрема, виробництво Полтавського ГЗК Жеваго становило 9,834 млн тонн, а виробництво Північного і Центрального ГЗК Ахметова - 12,52 млн тонн. Таким чином, Ахметов на ринку виробництва окатишів контролює 56%, а Жеваго 44%.

Ринок коксу

У виробництві коксу (продукт коксування вугілля, використовують як паливо в доменних печах) частка підприємств Ахметова коливається в межах 39,2-47,7%.

Підприємства України в 2011 році збільшили виробництво коксу на 6,3% до 19,142 млн тонн. В тому числі підприємства, що входять в “Метінвест” (Авдіївський КХЗ, "Азовсталь", Єнакієвський КХЗ) виробили 7,5 млн тонн коксу, що становить 39,2% від загального обсягу.

Підприємства, в яких "Метінвест" має частки ("Запоріжкокс", "Донецькокс") виробили в 2011 році 1,627 млн тонн коксу. Об'єднавши ці дві позиції, отримуємо 9,127 млн тонн, що становить 47,7% від обсягів виробництва 2011 року.

Згодом колекція коксохімів у Ахметова може поповнитися. Нагадаємо, в кінці грудня 2011 року профспілка металургів та гірняків повідомила, що холдинг "Метінвест" купив у російського Evraz Group Дніпродзержинський коксохімічний завод і коксохімічний завод "Баглійкокс". У Ахметова цю інформацію не коментують.

Підкреслимо, що майже всі обсяги українського коксу споживаються на внутрішньому ринку, лише деяка частина йде на експорт - в січні-листопаді 2011 року експорт коксу становив 1,9 млн тонн. Імпортувалися досить мізерні обсяги - в січні-листопаді 2011 року імпорт становив 134,9 тис тонн.

Ринок чавуну та сталі

У виробництві чавуну підприємства Ахметова займають 42,87% без урахування обсягів "Запоріжсталі" і 53,4% з її часткою.

Зокрема, при загальному обсязі виробництва чавуну в 2011 році в 28,88 млн тонн (приріст до 2010 року - 5,6%), підприємства "Метінвеста" без урахування обсягів "Запоріжсталі" в минулому році виплавили 12,382 млн тонн чавуну, що становить 42,87% від загального виробництва. З урахуванням обсягів виплавки "Запоріжсталі" - 15,421 млн тонн - частка Ахметова у виплавці чавуну становитиме 53,4%.

У виплавці сталі частка "Метінвеста" без обсягів "Запоріжсталі" становить 41,62%, із "Запоріжсталлю" – 52,64%.

Зокрема, українська металургія в 2011 році збільшила виробництво сталі на 6,2% до 34,579 млн тонн порівняно з 2010 роком. В тому числі, підприємства, що входять в "Метінвест", в 2011 році виплавили 14,391 млн тонн, що становить 41,62% від загального виробництва. Обсяги виплавки сталі "Метінвестом" та "Запоріжсталю" в 2011 році становили 18,204 млн – 52,64%.

Ринок прокату

А от частка підприємств Ахметова від загального виробництва прокату становить 39,2%.

В 2011 році підприємства “Метінвесту” виробили 11,27 млн тонн прокату при загальному обсязі виробництва 28,73 млн тонн, що становить 39,2%. Частка “Метінвест” + “Запоріжсталь” становила 50,26% при обсязі виробництва 14,44 млн тонн прокату.

Частки компаній Ахметова у виробництві металургійної продукції

*З урахуванням обсягів виробництва “Запоріжсталі”.

**З урахуванням обсягів виробництва підприємств, в яких “Метінвест” має частки.

Менший відсоток у виробництві прокату порівняно з вище перерахованим видами продукції можна пояснити, по-перше, несприятливою кон'юнктурою на світових ринках сталі в 2011 році, а по-друге, Ахметову вигідніше експортувати сталеві напівфабрикати, оскільки в цьому сегменті і конкуренція нижча, і в той же час деякі обсяги напівфабрикатів можна загнати на свої ж закордонні підприємства і переробити на прокат.

Зокрема, українському олігарху належить британське підприємство Spartan UK, італійські Ferriera Valsider і Trametal та болгарський комбінат PrometSteel.

За повідомленнями українських ЗМІ, ці підприємства працюють на 90% за рахунок заготовки, яку виробляють українські активи “Метнівесту”. Окрім того, дана схема обумовлена високими експортними митами в ЄС на готову продукцію.

Отже, підсумуємо. Компанії Ахметова домінують у видобутку вугілля - 34,9% - 51,8%, у теплогенерації - 63,9% потужностей ТЕС, у виробництві залізорудного концентрату - 52,7%, агломерату - 37,6%, окатишів - 56%, у виробництві коксу - 39,2-47,7%, у виплавці чавуну та сталі - 53,4% і 52,6% відповідно та виробництві металопрокату - 50,26%.