Україна показала Кремлю золотий стик

Наслідком початку реалізації масштабної програми модернізації газотранспортної системи України може стати реформа газового ринку держави.

Погодившись на підписання меморандуму з ЄБРР та Європейським інвестиційним банком про їх участь у фінансуванні реконструкції ГТС, Україна зробила крок до створення трьох незалежних підприємств з постачання, видобутку і транзиту газу.

Зміна політики

Хід залучення інвесторів для модернізації ГТС може увійти в історію. У цьому питанні Україна демонстративно зближується з ЄС і готова слідувати часто навіть не дуже прийнятним для вітчизняних політичних звичаїв європейським правилам гри.

Уже навіть при офіційному зварюванні "золотого стику" Україна продемонструвала готовність активно співпрацювати з Євросоюзом.

По-перше, урочистості не вдалося провести на високому політичному рівні, хоча Україна сподівалася, що приїде член Єврокомісії з питань енергетики Гунтер Оттінгер. З іншого боку, канцлер ФРН Ангела Меркель жорстко відгукнулася на пропозицію Росії щодо розширення пропускної можливості Північного потоку.

По-друге, ЄС висловив готовність виділити 308 мільйонів доларів. Рішення про надання цієї суми зафіксовано у меморандумі, але відкладено до грудня 2011 року.

По-третє, навіть за умови створення трьох самостійних компаній з постачання, видобутку і транзиту газу європейці не надали гарантій своєї фінансової участі.

Політика Євросоюзу щодо української ГТС стабільна. Україні достатньо утримувати взятий раніше курс задля виходу на домовленості, досягнуті два роки тому. Ще 1 серпня 2009 року Єврокомісія і міжнародні фінансові інститути підписали заяву про готовність надати Україні 1,7 мільярда доларів на закупівлю газу і реформи в галузі.

Головною вимогою стало створення нових компанії з постачання, видобутку і транзиту газу. Тепер усі переговори з європейськими чиновниками починаються з нагадування про підписану заяву дворічної давнини.

Рівно рік Україна активно розігрує карту модернізації ГТС у переговорах з Росією, відкидаючи і навіть відверто ігноруючи пропозиції Москви про створення різноманітних спільних газових проектів.

На цьому фоні світова кон'юнктура виявилося недружньою для України: в 2011 році з кожним кварталом ціна на газ зростає. Одним із стимулів, який змушує українську владу поспішати, є ціна на газ. З 1 липня вона становить 350 доларів за тисячу кубометрів, а в четвертому - зросте до 390-400 доларів.

Отже, чим швидше Київ знайде переконливі аргументи у переговорах з Москвою, тим скоріше можна буде переглянути або формулу ціни на газ, або саму ціну на нього.

Газова розминка

За логікою української влади, гучний початок модернізації ГТС - це газова розминка України перед наступним осіннім етапом у газових переговорах з Росією. Таке собі "гучне мовчання" прямісінько перед носом у "Газпрому".

Москва ж поки зберігає відносний спокій, бо Україна ще не заручилася однозначною підтримкою європейських інституцій. Однак річна витримка ЄС щодо українсько-російських газових відносин явно змінилася активною позицією на користь України.

Для влади було б великою помилкою самовпевнено чекати, що початок модернізації ГТС змусить Росію відмовитися від планів зменшити транзит газу територією України, уповільнити темпи будівництва "Північного потоку", проштовхувати ідею "Південного потоку" чи будувати завод із зрідження газу на узбережжі Чорного моря.

Водночас, саме зараз Україна має всі можливості активізувати європейський напрямок зовнішньополітичних зусиль для зміцнення позицій у переговорах з Росією. Повірити у щирість намірів Росії взяти участь у реконструкції модернізації ГТС України та вкладати в українську "трубу" мільярди доларів доволі складно.

Російський газовий монополіст носить за спиною і так занадто тяжкий кредитний портфель - понад 25 мільярдів доларів. До того ж, "Газпром" реалізовує достатньо власних газових проектів: від будівництва трубопроводів до розробки родовищ, які потребують першочергової уваги і грошей. А своя сорочка, як відомо, ближче до тіла.

Частково Україні "підклав свиню" ЄС, коли переніс початок модернізації ГТС на липень. Якби "золотий стик" зварили у червні, то "Газпром" не випередив би Київ із своїм зверненням до ЄС взяти участь у модернізації ГТС України.

Насправді, попри те, що Олексій Міллер оперативно зіграв на випередження, Україна лише виграла від такого розвитку подій. Тепер ЄС та Росія повинні між собою з'ясовувати, хто більш достойний модернізувати українську ГТС.

Здобувши стратегічну перемогу над Росією, Україна ввійшла у смак і хоче отримати ще одну перевагу - цього разу над "Газпромом". Мова йде про вимогу Євросоюзу створити три незалежні компанії з постачання, видобутку і транзиту газу.

Це дозволить відмовитися від виконання газових угод Юлії Тимошенко і укласти нові контракти на поставку і транзит газу. Питання, безумовно, спірне і породжує більше юридичних питань, ніж відповідей, але, як кажуть, головне - почати. Задіявши всі важелі, Київ сподівається на успіх у газових переговорах.

Паперова модернізація

Інше важливе внутрішнє питання початку модернізації ГТС звучить так: що насправді треба робити - реконструювати чи ремонтувати? Реконструкція - це суттєве покращення якісних показників. Зростання пропускної потужності "труби" і заміна відрізків магістральних газопроводів - таким повинен бути результат модернізації.

А як можна розширювати ГТС без отримання гарантій від Росії щодо збільшення транзиту? Схоже, влада розуміє: йдеться не про модернізацію, а про ремонт ГТС. Отже, в рамках представленого поблизу Богуслава проекту реконструкції української "труби" будуть проводитися звичайні поточні ремонтні роботи.

В результаті, сказав прем'єр Микола Азаров, зростуть надійність транспортування газу і коефіцієнт корисної дії перекачувальних агрегатів з 25% до 36%, зменшаться витрати газу на 600 мільйонів кубометрів. Про яку реконструкцію тоді йдеться?

Навіть передбачені Україною кошти на "модернізацію" - 230 мільйонів доларів - вписуються у рамки середньорічної суми, яку витрачає "Укртрансгаз" на ремонт. Решта 308 мільйонів доларів - це ще не отримані кошти ЄБРР і ЄІБ. Якщо навіть коштів не виділять, то Україна самотужки справиться з поставленим завданням.

Звичайно, кажуть урядовці, доведеться "втиснутися", "обрізатися" і "вкоротитися", але ГТС встоїть і на зло всім недоброзичливцям функціонуватиме й надалі.

Не зайвим буде зауважити, що "Укртрансгаз" уже десять років "кружляє" навколо реальної, а не паперової модернізації. П'ять років тому, у 2006 році, також було оголошено про масштабну реконструкцію "труби". Тоді програма коштувала 4,6 мільярда доларів, зараз - 6,5 мільярда доларів.

До речі, частина проголошених у 2011 році завдань з модернізації ГТС повторюють цілі п'ятирічної давнини. Зокрема, пункт заміни перекачувальних агрегатів "кочує" з програми у програму протягом останніх десяти років, адже це звичайна поточна технічна вимога - заміна зношеного обладнання.

Найцікавіше, що з року в рік "Укртрансгаз" виконує всі роботи для підтримки ГТС та оновлює обладнання, запевняють у компанії. Безумно, залучення масштабних інвестицій суттєво підтримало б "Укртрансгаз" і державу загалом.

Зважаючи на тривалі газові переговори з "Газпромом" та розігрування Україною карти модернізації ГТС між ЄС і Росією, влада сформувала доволі своєрідне бачення майбутнього газового сектора України.

Побажання ЄС щодо створення незалежних підприємств з постачання, видобутку і транзиту газу, схоже, таки буде реалізоване У будь-якому випадку це влаштує ЄС або допоможе натиснути на "Газпром" під час перемовин.