Газові угоди: погляд з Оксфорда

"Економічна правда" продовжує публікувати роботу співробітників Оксфордського інституту енергетичних досліджень Сімона Пірані, Джонатана Стерна і Каті Яфімової щодо фінансових проблем "Нафтогазу України".

Відсторонений аналіз оксфордських експертів дозволив виявити низку обставин, на які українські експерти не звертали уваги, а деякі російські, очевидно, свідомо замовчували.

Як "відмити" десятки мільярдів

Виявилося, що цьогорічні газові угоди між "Нафтогазом" та "Газпромом", які начебто настільки вигідні, що за них довелося віддати російському флотові право оренди Севастополя, насправді страшенно вигідні російській газовій монополії.

Як відомо, знижка на газ для України сформована так, щоб "Газпром" її не відчув. Просто уряд Росії вирішив не стягувати з українських поставок експортне мито. А та частина платежів, яка відходить "Газпрому", залишилася незмінною.

Такий механізм застосовується до 30 мільярдів кубометрів газу 2010 року і до 40 мільярдів кубометрів - згодом. Але ж "Газпром" і так не платив з цього обсягу мито!

Саме стільки блакитного палива він щороку купує у країнах Середньої Азії, і потім перепродає іншим країнам. Експортне мито з такого газу, звісно, стягуватися не може, адже він вироблений не на території Росії.

"Незрозуміло, чи буде вважатися газ, який безмитно експортується в Україну, "середньо-азійським", чи він буде продаватися на інших, неукраїнських експортних ринках на додаток до безмитного експорту в Україну. В останньому випадку річні доходи РФ від експортного мита можуть бути скорочені ще на 3 мільярди доларів. Можливо, цей розподіл визначать "Газпром" і мінфін Росії", - пишуть експерти.

Тепер зрозуміло, чому російські можновладці так гостро відреагували на пропозицію українських бізнесменів відновити прямі закупівлі Україною середньо-азійського газу.

Це позбавило б "Газпром" не лише геополітичних переваг, які дає статус монопольного постачальника палива, але й можливості вільно перетасовувати 3-4 мільярди доларів із своєї кишені до державної і назад.

Українцям дорожче, ніж європейцям

Представники влади неодноразово хвалилися, що після квітневих домовленостей з Росією ціни на газ для України стали нижчими, ніж у Європі. Це справді так: експерти доводять це шляхом порівняння з "середньою ціною імпорту до Німеччини".

Однак уже в найближчі роки ця перевага може бути втрачена, оскільки вітчизняні газові контракти, на відміну від європейських, не можна буде переглянути без нової газової війни або нових значних поступок для Росії.

Європейські та українські ціни на газ, доларів за тисячу кубометрів

* - прогноз

Як відомо, у першому кварталі 2010 року "Газпром" змінив формули довгострокових контрактів з багатьма європейськими партнерами, прив'язавши вартість 15% свого газу до його спотової ціни у найбільших газотранспортних вузлах - так званих хабах.

Більшість угод передбачає: щойно в енергобалансі якоїсь країни змінюється частка певного палива, треба одразу враховувати ці зміни у довгостроковому контракті.

Українсько-російські договори прив'язані до європейських цін на мазут і газойль, тому не можуть коригуватися залежно від енергобалансу. Хоча в Україні газойль для виробництва тепла і струму ніхто ніколи не використовував.

Європейці довели "Газпрому": якщо біржова ціна на нафту зростає вище 80 доларів за барель, вона вже не може бути адекватним показником вартості енергоресурсів.

"Європа почала переходити до ціноутворення на основі цін у хабах, але як швидко відбуватиметься цей рух, незрозуміло. "Газпром" переконаний, що нинішня ситуація з цінами є тимчасовою, викликаною економічним спадом у Європі, який зникне до 2012 року. Тоді, мовляв, відновиться попит і повернуться традиційні ціни, прив'язані до нафтових котирувань", - стверджують оксфордські дослідники.

Водночас, вони припускають, що російський монополіст навіть не обговорюватиме варіант прив'язки ціни на газ для України до котирувань європейських хабів. Цього не буде навіть у випадку імплементації європейського законодавства про ринок газу, що відкриє можливості для транспортування газу звідти до України.

Отже, у разі подорожчання нафти, скоріш за все, отримані у квітні знижки не допоможуть. Ціни на блакитне паливо для Києва знову стануть набагато вищими за європейські, що зробить українську економіку неконкурентоспроможною.

Гарно систематизованим є прогноз потенціалу транзиту російського газу до Європи.

Експорт російського газу, мільярди кубометрів

Оксфордські аналітики зробили прогнози за оптимістичним і песимістичним для України сценаріями.

У першому випадку передбачається, що до 2015 року буде збудовано лише першу чергу "Північного потоку", і жоден з південних маршрутів завершено не буде. Також до 2020 року з'явиться друга черга "Північного потоку", як і 16 мільярдів кубометрів додаткової потужності за рахунок розширення "Блакитного потоку".

Крім того, не буде виділено інвестицій в українську газотранспортну мережу, і це знизить її працездатність. Російський експорт до Європи буде зведено до мінімуму, тобто до обсягів, передбачених довгостроковими контрактами.

Максимальний сценарій передбачає, що обидві черги "Північного потоку" і "Південний потік" потужністю 30 мільярдів кубометрів побудують до 2015 року.

До 2020 року сумарна потужність "Південного потоку" і "Блакитного потоку-2" досягне 63 мільярдів кубометрів. Українська ГТС отримає інвестиції, і постачання газу з Росії до Європи збільшиться до 200 мільярдів кубометрів на рік.

"Можна зробити висновок, що в найгіршому для України випадку Росія може скоротити обсяги транзиту через українську ГТС до 45-50 мільярдів кубометрів на рік до 2015 року", - зауважують автори дослідження.

Вони стверджують, що будівництво обхідних трубопроводів зменшує важливість транзиту через територію України, але зберігатиметься певний рівень "залишкового" транзиту. У кращому ж для України випадку, коли буде досягнута згода не тільки на реконструкцію, а й на інвестиції мережі, її пропускна спроможність може зрости.

Окрім того, якщо Україна якісно запровадить у себе європейські правила гри на газовому ринку, то може не так суттєво втратити транзитний потенціал завдяки співпраці з європейськими споживачами, здаючи в оренду підземні сховища газу.

"У довгостроковій перспективі українські ПСГ можуть стати одним з найважливіших елементів європейської енергобезпеки. Сховища тридцяти європейських країн, не включаючи України, мають 75,4 мільярда кубометрів активної ємності, а в Україні вона складає 32-40 мільярдів кубометрів, більше половини з яких розташовані в кількох кілометрах від західного кордону України", - пишуть оксфордські вчені.

Протягом останніх років "Нафтогаз" не дозволяв зберігати там газ нікому, окрім кількох українських видобувних компаній, трейдерів та "Газпрому". Якщо ж ситуація зміниться, Україна зможе активно долучитися до європейського ринку.

Більше того, торгівля газом в українських газосховищах дозволить їм стати ще одним "хабом", ціна газу у якому буде орієнтиром у випадку подальшої корекції українсько-російських газових контрактів та переходу на нову формулу ціноутворення.