Енергетична незалежність: рік розчарувань
Минулий рік для нафтовидобувних компаній став найгіршим за останнє десятиліття. У порівнянні з попереднім роком обсяги видобутку нафти впали на 7%.
Падіння обсягів видобутку нафти і газового конденсату виявилося набагато більшим, ніж у 2007-2008 роках. Вперше з 2003 року вони виявилися нижче за показник 4 мільйони тонн. Стає очевидним, що з кожним роком ситуація погіршується. Всього з 2006 року річний видобуток знизився більш ніж на 0,5 мільйона тонн.
Держкомпанії пішли в мінус
Особливо провальною виявилася кінцівка 2009 року. У листопаді та грудні видобуток порівняно з аналогічними місяцями 2008 року впав на 10% і 12% відповідно. Головними винуватцями катастрофічного стану сектора стали держкомпанії, на які припадає понад 90% усього видобутку в країні.
За підсумками 2009 року видобуток нафти і конденсату знизили всі держкомпанії, які входять у структуру НАК "Нафтогаз України". "Укрнафта" - на 232 тисячі тонн, або 7,6%, "Укргазвидобування" - на 22 тисячі тонн, або 2,8%, "Чорноморнафтогаз" - на 1 тисячу тонн, або 1,3%.
Оскільки плани з видобутку порівняно з 2008 роком було скорочено, виявилося, що "Укргазвидобування" і "Чорноморнафтогаз" їх перевиконали, і тільки "Укрнафта" - ні.
У приватних розмовах представники держкомпаній відзначали, що крім природного виснаження родовищ основними причинами зниження видобутку стали різке зменшення обсягів буріння, а також проблеми з відведенням землі та ліцензуванням.
На початку 2009 року від держкомпаній надходили оптимістичні повідомлення. Так, управління "Шебелинкагазвидобування", філія "Укргазвидобування", у січні заявило про відкриття Мігрінського нафтогазового родовища на території Луганської області.
Крім цього, "Укргазвидобування" продовжувало активні роботи з розробки Яблунівського родовища у Полтавській області, що дозволило компанії довести обсяги видобутку нафти до 156 тисяч тонн проти 124 тисяч тонн у 2008 році.
Втім, зростання видобутку нафти було нівельоване значними втратами у видобутку конденсату, тож "Укргазвидобування" показало негативний результат.
З серйозними проблемами у 2009 році зіткнулася найбільша нафтовидобувна компанія "Укрнафта". У квітні НАК "Надра України" втратила ліцензію на Сахалінське родовище, де компанія вела спільну діяльність.
Зниження видобутку в "Укрнафті" пояснюють низкою об'єктивних причин, зокрема збільшенням ставок рентної плати, природним виснаженням родовищ та відсутністю коштів для розвідки нових площ.
Також, за словами фінансового директора компанії Валерія Пустоварова, зниження інвестицій у розвідку пов'язано з необхідністю значних витрат на розробку існуючих родовищ, внаслідок чого резервів для інвестицій не залишається.
"Нам може допомогти тільки пільгове оподаткування на розробку родовищ, що виробили свій ресурс. Така норма діяла до 2007 року", - сказав Пустоваров.
Найкраще справи йдуть у "Чорноморнафтогазу". У 2009 році компанії вдалося зберегти рівень виробництва, а у 2010 році вона планує збільшити видобуток за рахунок введення нових свердловин на основному газоконденсатному родовищі компанії "Штормове" у Чорному морі.
Паралельно триватиме пошукове буріння на структурі Суботіна на Прикерченській ділянці шельфу Чорного моря.
Втративши ключові ліцензії, зникла як видобувна компанія НАК "Надра України". За підсумками 2009 року вона знизила видобуток на 70%, в останні місяці падіння було ще більш відчутним - 85%. Зараз обсяги видобутку НАК складають всього 500-700 тонн на місяць. При цьому компанія залишається власником близько 50 ліцензій.
Приватні пориви
Пряму протилежність держкомпаніям продемонстрували приватні видобувники, які у 2009 році змогли збільшити видобуток нафти та конденсату на 10 тисяч тонн, або 3,5%. Хоча ще за підсумками першого півріччя компанії втратили 25% обсягу видобутку.
Падіння було пов'язане з істотним зниженням виробничих показників СП "Полтавська газонафтова компанія" - ПГНК. Втім, уже з літа показники видобутку компанії різко пішли вгору.
Завдяки введенню в експлуатацію всього однієї високопродуктивної нафтової свердловини на Мовчанівському родовищі ПГНК вдалося істотно поліпшити показники компанії в цілому.
Нова свердловина з горизонтальною ділянкою близько 300 метрів стала найпродуктивнішою в Україні. Тільки за перший місяць там було видобуто майже 9 тисяч тонн вуглеводнів. За підсумками року ПГНК вдалося зберегти видобуток нафти та конденсату на рівні 2008 року.
Серед інших приватних компаній тільки двом підприємствам вдалося істотно наростити видобуток.
ЗАТ "Нафтогазвидобування", яке пов'язують з народним депутатом Нестором Шуфричем, видобуває газ і конденсат на Семиренківському родовищі у Полтавській області. У 2009 році видобуток конденсату виріс тут удвічі до 34,6 тисячі тонн.
Гарні результати продемонструвала і Regal Petroleum, яка володіє ліцензіями на Свиридівське і Мехедівсько-Глотовищенське родовища у Полтавській області. За рахунок капітального ремонту старих і введення в експлуатацію нової надглибокої свердловини компанія збільшила видобуток конденсату на 50% до 12,5 тисяч тонн.
Решта приватних підприємств, усього близько п'ятнадцяти, знизили видобуток або залишилися на попередньому рівні.
Газ знайшов вихід
Важливою подією 2009 року стало збереження обсягів видобутку природного газу. І держкомпанії, і приватні підприємства спрацювали в плюс. На початку 2009 року, під час чергової газової війни, "Укргазвидобування" різко збільшила обсяги видобутку.
Компанії довелося піти на те, що може негативно позначитися на розробці родовищ у майбутньому. Саме вимушені заходи - експлуатація деяких родовищ у режимі видобутку на виснаження - забезпечили "Укргазвидобуванню" левову частку приросту у виробництві блакитного палива.
Інші великі добувачі природного газу показали негативні результати. Так, "Укрнафта" знизила видобуток на 219 мільйонів кубометрів, або на 6,9%, а "Чорноморнафтогаз" - на 46 мільйонів кубометрів, або на 3,8%.
Пасивна політика держкомпаній у сфері видобутку газу цілком зрозуміла: всі вони змушені продавати паливо "Нафтогазу України" за фіксованою ціною, яка найчастіше нижча від собівартості його видобутку.
Зате для приватних фірм склалася дуже сприятлива ситуація. Високі ціни на газ зробили його видобуток привабливим бізнесом. Ті з видобувачів, хто зміг наростити обсяги, не прогадали.
Таких успішних підприємств виявилося три: "Нафтогазвидобування" - зростання видобутку на 284 мільйони кубометрів, або на 53%, Regal Petroleum - 24,7 мільйона кубометрів, або на 65%, і ПГНК - 17,4 мільйона кубометрів, або на 4%.
Буріння зупинилося
Про тяжкий стан буріння у держкомпаніях свідчать підсумки 2009 року. Із планових 225,3 тисячі метрів експлуатаційного буріння проходка склала 177,9 тисячі метрів, або 79%. Не краща ситуація й у розвідувального буріння. Замість 184,5 тисячі метрів було пройдено тільки 154,4 тисячі метрів, або 83,7%.
Компанії, які входять у структуру "Нафтогазу України", ведуть пошуково-розвідувальне буріння на 87 родовищах, а це значить, що для забезпечення приросту запасів необхідно збільшити обсяги буріння у кілька разів.
Викликає тривогу і перекіс у структурі буріння. Сьогодні українські компанії йдуть шляхом найменшого опору і віддають перевагу бурінню неглибоких свердловин - до 3 тисяч метрів. Це значно дешевше, швидше і не вимагає залучення дорогих сучасних бурових установок.
Тимчасом більша частина перспективних покладів вуглеводнів на суші знаходиться на глибинах більше 5 тисяч метрів. У той же час роботи з їх розвідки та освоєння не ведуться - тільки 4% всіх бурових робіт припадає на глибоке буріння.
Ліцензії застопорилися
Одна з найбільших проблем для нафтовиків - ліцензування. Політику уряду і Мінприроди з цього питання важко назвати конструктивною.
Кабмін прийняв закон про порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами у 2009 році тільки 17 червня. До цього дня майже півроку видобувні компанії не могли отримувати нові ліцензії і продовжувати старі.
Однак навіть прийняття закону не принесло видобувачам полегшення. Навпаки, уряд запровадив ручне управління галуззю. На відміну від попередніх років, різко підвищилися повноваження контролюючих органів. Так, податкова інспекція отримала право звертатися до Мінприроди з вимогою анулювати ліцензію.
Також були запропоновані нереальні терміни для подання заявок на отримання ліцензій. В особливо складній ситуації опинилися іноземні компанії, для яких необхідно отримувати згоду центральних офісів.
Не вирішив новий закон і проблем, пов'язаних з відсутністю поняття цілісного майнового комплексу. Так, компанія, що веде розробку родовища протягом багатьох років і створила там необхідну інфраструктуру, змушена виходити на аукціон на рівних умовах з іншими претендентами.
У результаті, ліцензія може виявитися в однієї компанії, а вся інфраструктура - в іншої. При цьому новий власник ліцензії, за законом, не може змусити компанію продати існуючу інфраструктуру.
У попередні роки підприємство, яке проводило геологорозвідувальні роботи, отримувало ліцензію автоматично. Сьогодні цієї норми в документі немає.
Надії та розчарування
2009 рік не приніс очікуваного полегшення іноземним інвесторам, що працюють в Україні. У першу чергу, це стосується британської компанії Cadogan Petroleum, яку можна назвати найбільшим розчаруванням для іноземних інвесторів.
У 2008 році ця фірма була лідером із залучення іноземного капіталу, але внутрішня боротьба за два основні родовища - Пирківське і Загорянське - з "Надрами України" обернулася для британської компанії крахом і величезними фінансовими втратами.
Капіталізація Cadogan Petroleum після проведення IPO у червні 2008 року на Лондонській фондовій біржі склала більше 1 мільярда доларів. До початку 2009 року акції компанії втратили в ціні більш ніж 90%.
Майбутнє Cadogan Petroleum залишається невідомим. Компанія продовжує контролювати дрібні видобувні активи на Прикарпатті.
Інші британські компанії почувають себе в Україні непогано - вони залишаються найактивнішими серед іноземних інвесторів у сфері видобутку нафти.
Мова йде про ПГНК - дочірнє СП британської JKX Oil & Gas Plc і Regal Petroleum. ПГНК залишається найбільшою недержавною компанією, на яку припадає 60% приватного видобутку нафти. Утім, вже в найближчі два-три роки її може потіснити Regal Petroleum, яка займає перше місце за обсягами запасів.
Справжньою сенсацією стало повідомлення про зацікавленість China National Offshore Oil Corporation (CNOOC) у розробці Чорноморського шельфу.
Передбачалося, що китайська корпорація допоможе облаштувати Одеське та Безіменне родовища і побудує з'єднувальний газопровід. Інвестиції оцінювалися у 60 мільйонів доларів. Однак наразі майбутнє проекту залишається під питанням.
Не можуть похвалитися прогресом й інші великі проекти. Досі жодному великому інвесторові не вдалося зачепитися в Україні. Британсько-нідерландська Shell і "Укргазвидобування" за 3,5 роки співпраці далі проведення сейсморозвідки не пішли.
Уряд та Мінприроди "заморозили" перший і єдиний проект угоди про розподіл продукції з американською компанією Vаnco. Замість роботи вона через міжнародний арбітраж відстоює право розробляти Прикерченську ділянку шельфу.
Ще одна американська компанія Marathon Oil Company після невдалої спроби налагодити роботу з "Нафтогазом" і "Чорноморнафтогазом" була змушена закрити своє представництво у Києві.
Проблеми, що накопичилися у галузі, не дозволяють розраховувати на її швидке одужання. Навіть якщо держава почне реалізовувати програму енергетичної незалежності і реально підтримає власний видобуток, для ліквідації існуючої розрухи знадобиться кілька років.