Останнім часом увага гравців ринку мобільного зв'язку прикута до конкурсу на додаткові частоти, необхідні для розвитку стандарту третього покоління 3G.

На думку фахівців, оператор мобільного зв'язку, який першим отримає ліцензію на ці частоти, разом з нею одержить і вирішальну конкурентну перевагу - якщо не назавжди, то на кілька років точно. Але конкурс може зіткнутися з двома перешкодами, які роблять його успіх примарним.

Перш ніж продати частоти, їх потрібно зняти з балансу Міноборони, яке зараз теоретично ними володіє. Цю передачу військове відомство називає конверсією і вимагає собі за неї 2,5 мільярда гривень. Кабмін же запропонував провести конверсію без компенсації.

Крім того, уряд, що похапцем проводить тендер, знову хоче отримати від інвесторів заставу по 40 мільйонів гривень з кожного учасника. Тож до чергового тендерного скандалу в Україні залишився тиждень.

Згідно з державним планом використання радіочастотного ресурсу, 3G-частот вистачить на чотири ліцензії. Саме стільки в Україні й великих операторів - "Київстар", "МТС-Україна", "Астеліт" - ТМ life:) та "Українські радіосистеми" - ТМ Beeline.

16 вересня 2009 року Кабмін прийняв розпорядження, яким запропонував Міноборони, Мінтрансзв'язку і Національній комісії з питань регулювання зв'язку провести конверсію частот для 3G, а самій НКРЗ - організувати тендер на видачу відповідної ліцензії.

Підлила олії у вогонь і НКРЗ. Через кілька днів після засідання уряду на позачерговому засіданні вона призначила тендер на частоти на 27 листопада 2009 року без проведення робіт з їхньої конверсії. Щодо неї уже два роки не можуть знайти спільної мови Міноборони, НКРЗ та оператори зв'язку.

Першими прийшли до тями військові. У вересні Генеральний штаб звернувся із скаргою до президента. У жовтні глава держави зупинив дію розпорядження уряду як такого, що "містить загрозу національним інтересам і національній безпеці".

Очевидно, цей крок дався Генштабу нелегко, адже в. о. міністра оборони Валерій Іващенко на засіданні Кабміну підтримав це розпорядження.

Потрібно з жалем визнати, що боротьба між президентом і прем'єром за контроль над Міноборони привела це відомство у жалюгідний стан. Ще кілька років тому жоден Кабмін не наважився б так безапеляційно поставитися до думки військових.

На засіданні міжвідомчої комісії з підготовки проекту конфліктного розпорядження усі сім представників військового відомства висловилися категорично проти його прийняття, але це уряд не зупинило.

Перед операторами зв'язку постало ще складніше завдання. Проігнорувати тендер - значить програти у конкурентній боротьбі. Долучитися до заходу - означає узяти на себе невиправдані фінансові ризики.

Тимчасом Кабмін і НКРЗ ігнорують думку президента і не зупиняють тендерну процедуру. Однак такі дії позбавлені сенсу: конкурс призначений на досі зайняті військовими частоти. "Це тендер на кота в мішку", - гірко жартують оператори.

Міноборони ж діє відповідно до рішення свого головнокомандувача і демонстративно ігнорує усякі порухи щодо проведення безгрошової конверсії.

За логікою, держава повинна була б скасувати або призупинити тендерну процедуру і не псувати остаточно інвестиційне обличчя країни. Однак в Україні логіка і корпоративні інтереси - речі, на жаль, не сумісні. Тендерний лічильник продовжує невблаганно відраховувати час до чергового скандалу.

За даними джерел "Економічної правди" у відомстві, інтрига у тому, що чиновники відомства виставили на тендер лише одну з чотирьох ліцензій.

Причина - саме одна ліцензія пройшла конверсію. Тобто якщо поспішити та провести конкурс до виборів, то таки знайдеться один учасник, котрий заплатить гроші, що так необхідні сьогодні бюджету.

У такому випадку компанія, що виграє, отримає єдину "чисту" від військових частоту. Інші ж оператори ще багато років намагатимуться вивільнити для продажу ще три хвилі у "непоступливого" Міноборони.

Першими не витримали три потенційні учасники тендера. Компанії "Українські радіосистеми", "Голден Телеком", ITC - ТМ CDMA Ukraine, які раніше заявляли про готовність взяти участь у конкурсі, відмовилися подавати заявки через непрозорість процедури та невиправдані фінансові ризики.

Інші оператори - "Київстар", "МТС-Україна" та "Астеліт" - подають заявки, але не поспішають вносити тендерну заставу у 40 мільйонів гривень. Паралельно вони направили запити до НКРЗ з проханням пояснити ситуацію або скасувати тендер. Однак держава обмежується суперечливими роз'ясненнями у пресі.

Неоднозначність заходу бентежить навіть активних прихильників ідеї "тендера за усяку ціну". Попереду - гарантовані судові розгляди, а необхідних аргументів у виконавчої влади немає. Однак уряд їх віднайшов, просто пообіцявши виділити військовим заявлені ними 2,5 мільярда гривень. Саме за них і йде боротьба.

10 листопада питання терміново виносять на засідання урядового комітету з оборони. Військові фахівці, як і раніше, проти суперечливих схем конверсії радіочастот. За діючою процедурою, кошти повинні надходити на рахунки Міноборони, Кабмін же намагається забрати їх у бюджет.

Уже наступного дня Кабмін приймає рішення на свою користь, проголосувавши за розпорядження без порядкового номера. Йде гра, відома кожному чиновникові: чим пізніше офіційно з'явиться текст розпорядження, тим менше шансів у глави держави встигнути втрутитися у ситуацію.

Пресу ця новина облетіла миттєво. Правда, обізнаних читачів трохи збентежив мажорний тон повідомлень: "Міноборони віддасть 3G", "Кабмін погодився на умови Міноборони", "Міноборони одержить 2,5 мільярда". Кожен, хто знає механізм розподілу бюджетних грошей, упевнений: військові не одержать ні копійки.

Урядове розпорядження передбачає виділення військовим 900 мільйонів гривень у 2010 році, решту суми Кабмін обіцяє заплатити у наступні два роки. Треба бути дуже великим оптимістом, щоб повірити у виконання таких планів.

Ці астрономічні суми спершу повинні з'явитися у бюджеті-2010, однак підтримати такий рядок у парламенті буде нікому. У підсумку, Кабмін отримає прекрасне алібі перед Міноборони, мовляв, у всьому винні несвідомі депутати.

Схоже, це розуміють і у Міноборони. За даними джерел "Економічної правди", Генштаб два дні відмовлявся візувати розпорядження Кабміну, вимагаючи внести туди пункт про те, що спочатку виділяються кошти, а потім проводиться конверсія.

Однак це порушило б урядовий задум. І вже за день була знайдена "слабка ланка". Нею, як і минулого разу, виявився Валерій Іващенко, який і завізував розпорядження всупереч категоричному "ні" своїх підлеглих.

Зрозуміти Кабмін, який хоче отримати у бюджет такі необхідні зараз фінансові вливання, можна. Але жертвою стає інвестиційний імідж України, що обов'язково позначиться на обсягах інвестицій у галузь зв'язку і сповільнить її розвиток.

Дата тендера, призначеного на 27 листопада, не перенесена і не скасована, не зважаючи на указ глави держави про припинення дії урядового рішення.

Тож оператори чекають результату бою державних титанів. Легітимність конкурсу досі неоднозначна, а до 23 листопада учасникам треба внести по 40 мільйонів гривень тендерної гарантії. Як відомо, такі кошти уряд потім любить довго не повертати.

На засіданні НКРЗ, що відбулося 12 листопада за участю офіційних учасників тендера - компаній "Київстар", "МТС-Україна" та "Астеліт", - постала відкрита гостра дискусія, але позиції сторін, за словами операторів, не зблизилися.

Щоб зрозуміти їхні сумніви, досить ознайомитися із законом про радіочастотний ресурс, згідно з яким, на конкурс виносяться лише вільні смуги. Про те, що пропоновані сьогодні частоти зайняті, прямо сказано у розпорядженні уряду від 16 вересня. Такі протиріччя - гарний привід для судових позовів.

Оператори-учасники тендера розуміють і те, що переможець не зможе одержати ліцензію доти, доки ці частоти не будуть звільнені військовим відомством.

Оскільки Кабмін пропонує нереальну процедуру фінансування витрат Міноборони на конверсію, назвати терміни, коли оператор одержить виграні частоти для розвитку своєї мережі, не візьметься навіть найбільший оптиміст.

Якщо додати ризики, пов'язані з майбутніми виборами, коли нова влада може кардинально змінити своє ставлення до процедури і результатів тендера, то стане зрозумілою причина не дуже оптимістичного настрою його учасників.

"Усе це неминуче позначиться на фінансових результатах конкурсу. Можна з упевненістю сказати: якщо тендер і відбудеться, то Кабмін одержить лише заявлений мінімум: 400 мільйонів гривень", - розповів "Економічній правді" топ-менеджер однієї з великих мобільних компаній-учасників конкурсу.

Тоді виникає питання: у чому сенс конкурсу, якщо тільки Міноборони на "конверсію" треба віддати 2,5 мільярда гривень? Деякі експерти стверджують, що ціль торгів - лобіювання інтересів одного з учасників.

Однак песимісти не сумніваються: цей уряд не посоромиться ще раз зібрати із потенційних інвесторів заставні гроші, а потім скасувати конкурс. Але чи вистачить сміливості у інвесторів вдруге наступити на ті ж самі граблі?

 Віктор Самара, журналіст, для ЕП