Українські паливні ціни наздоганяють світові

Світове тло

Увесь червень ціни на нафту наполегливо рухалися до нових рекордів. Чергова максимальна планка - $143/барр. - була збита 1 липня. Приводом для зростання стали повідомлення про можливе перекриття Іраном Ормузької протоки, через яку проходить близько 80% нафти, що видобувається в Перській затоці.

Такий посил ринку дав головнокомандувач корпусом "стражів ісламської революції" генерал-майор Мохаммад Алі Джаафарі. За його словами, до таких заходів країна вдасться у випадку, якщо буде розпочата спроба військового вторгнення в Іран, якого не виключає США. "Якщо відбудеться конфлікт між нами й позарегіональними ворогами, протистояння торкнеться нафтових питань", - запевнив іранський генерал.

Масла у вогонь підливають також прогнози аналітиків щодо подальшого підвищення цін на нафту. Так, за розрахунками експертів інвестиційних банків Merril Lynch і Goldman Sasch, вони не зупиниться, й уже в першій декаді липня можуть досягти позначки $150/барр.

Разом з тим, фінансисти попереджають про небезпеку, яку несе в собі реалізація їхніх прогнозів. Зокрема, провідний аналітик з енергетики Deutsche Bank Адам Сімінський заявив, що якщо ціна на нафту досягне $200/барр., світова економіка просто звалиться. "Це зламає її хребет, і наступним кроком буде глобальна рецесія й погані новини для всіх", - іронізує експерт.

Нагадаємо, що прояви соціально-економічних катаклізмів, викликаних зростанням цін на паливо, можна спостерігати в останні місяці в усьому світі. Простий народ відмовляється приймати причини подорожчання й вимагає припинення "нафтового свавілля".

Так, вуличні протести в Індонезії, що загрожують змістити уряд, уже змусили парламент країни впритул замислитися про зниження цін у державі, що, безсумнівно, принесе збитки постачальникам палива. В Китаї, де ціни стримуються державою, компанії-переробники також опинилися в числі потерпілих. Очевидно, що подальше зростання цін на нафту спричинить ще більш істотні зміни.

Тільки вгору

Не викликає сумнівів, що значних змін зазнає й український ринок. Питання полягає лише в тривалості часового лагу між стрибками цін у Європі й українській реакції на них. Приміром, істотне зростання нафтових котирувань на початку червня почало проявлятися в Україні тільки під кінець місяця. На АЗС це проявилося в 5-копійочному подорожчанні бензину А-95 й дизпалива, які зупинилися на позначках 6,41 і 6,84 грн./л відповідно.

Слід зауважити, що нові рекорди вартості палива негативно впливають на обсяги його продажів на АЗС. Сезонний зріст реалізації спостерігається лише в Криму, однак до рівня минулого року, говорять кримські продавці, нинішні показники не дотягують.

Тим часом, динаміка на оптовому ринку зниження цін у роздробі не провіщає. На початку липня А-95 подорожчав на 2% до 7 188 грн./т, а дизпаливо - на 0,4% до 7545 грн./т.

Збільшення вартості нафтопродуктів уже привернуло увагу уряду, що досі відволікався на міжусобну боротьбу із Секретаріатом Президента. Так, Антимонопольний комітет України 1 липня оштрафував ЗАТ "ЛИНІК" (входить у групу компаній ТНК-ВР в Україні) на 500 тис. грн.

Відповідно до повідомлення комітету, "ЛИНІК" застосовувало економічно необґрунтовані ціни на бензин протягом листопада-грудня 2007 року. Крім того, виконуючий обов'язки АМКУ Олександр Мельниченко чітко дав зрозуміти, що на іншого виробника нафтопродуктів у країні - кременчуцьку компанію "Укртатнафта" - чекає аналогічне рішення.

Учасники й експерти ринку вважають обвинувачення АМКУ як мінімум дивними, адже в жодній іншій сфері, напевно, немає такої розмаїтості джерел, як у поставках палива на внутрішній ринок. Достатньо сказати, що в I півріччі 2008 року вони виросли на 80% до аналогічного періоду минулого року.

"Обсяги імпорту палива й джерела його поставок ростуть постійно, що, фактично, виключає найменшу можливість внутрішнього виробника "грати" з цінами", - говорить виконавчий директор консалтингової компанії UPECO Сергій Куюн. - Для українських НПЗ це навіть небезпечно, тому що при утворенні великого цінового зазору імпортери поставляють більші партії палива, які згодом змушують НПЗ торгувати нижче за ринок, щоб хоч якось збути свою продукцію".

За іронією долі наступного дня після "сенсаційного" викриття монополізму нафтотрейдерів Віктор Ющенко своїм указом призупинив розпорядження Кабінету міністрів від 18 червня 2008 р., яким в. о. голови АМКУ призначався Олександр Мельниченко. В поданні, переданому до Конституційного суду, говориться про неконституційність цього призначення.

Учасники ринку кажуть, що останні обвинувачення АМКУ не мали під собою реальних підстав і комітет просто-таки використовували для чергової хвилі PR щодо ефективної діяльності уряду. Не виключено, що в такий спосіб виконуючий обов'язки голови відомства також спробував показати роботу.

Швидше за все, цього разу нафтотрейдери не стануть відмовчуватися і, ймовірно, звернуться до суду. Раніше компанії воліли обійтися невеликим штрафом, не витрачаючись на судові позови. Але схоже, ряд досить дискусійних рішень АМКУ протягом останніх двох років свідчить про використання цього відомства в політичних або силових цілях, що не відповідає призначенню комітету.