Тимошенко почала редагувати угоду з "Газпромом"

На обговорення останньої угоди між Нафтогазом і Газпромом про постачання імпортного газу в Україну у 2008 році уряд витратив майже три години. Результатом стала постанова, яка, за словами Юлії Тимошенко, нібито і схвалює угоду в цілому, але водночас містить щонайменше шість зауважень, для погодження яких із росіянами може знадобитися ще доволі багато часу. 

Чи зростає відсоток жирів у маслі?.. 

Юлія Тимошенко, як і раніше, намагається показувати "газові" питання так, ніби вони посідають далеко не найголовніше місце в переліку найважливіших проблем, що має розв'язувати уряд. Тож у порядку денному чергового засідання обговорення угоди Нафтогазу і Газрому стояло останнім питанням, сама прем'єр-міністр у своєму вступному слові приділила цьому документу лише кілька слів, нагадавши, що він набере чинності лише після схвалення українським урядом. 

Зате Тимошенко похвалилася успіхами свого уряду на макроекономічній ниві, підтримуючи традиції незмінного першого віце-прем'єра Кабміну Януковича - Миколи Азарова.  

"Я хотіла би повідомити вам добру новину, тому що в лютому ми вперше відзначили зростання темпів ВВП. Наприклад, у січні-лютому реальний приріст ВВП становив 5,8%, а за аналогічний період минулого року - 4,9%. Це значить, що ми з вами маємо справді прекрасну тенденцію", - натхненно говорила Тимошенко.  

Далі прем'єр вирішила вразити присутніх ще більше. 

"Я хотіла б дати вам знання про рекордні цифри, які ми відзначили з вами вперше на такому рівні, - продовжувала вона. - Це темп зростання продукції в машинобудуванні - 34,9%. Це, безумовно, прекрасний показник, який дає нам відчуття того, що ми вже не тільки в сировинній площині з вами маємо непоганий вигляд. Усе ж таки машинобудування - це кінцевий продукт, який дає нам, власне, відчуття, що ми вже працюємо в структурних реформах, у структурній перебудові нашої економіки, і ці цифри про це говорять".  

Після констатації того, що політика нинішнього уряду "на макроекономічному рівні має абсолютно позитивний вигляд, і всі динаміки видаються дуже позитивними", Тимошенко перейшла до переліку пунктів порядку денного, який і так можна було заздалегідь прочитати на урядовому сайті. Але після "улесливого підмаслення" урядовці, схоже, готові були слухати що завгодно від Тимошенко - як пісню.   

Що уряд хоче змінити в газовій угоді 

Що ж до результатів розгляду Кабміном газової угоди, то їх довелося чекати аж до самої прес-конференції Тимошенко, призначеної після засідання. Жоден із присутніх на зборах міністрів та інших чиновників не побажав сказати чогось конкретного з цього приводу. 

Першими з урядової зали вийшли гуманітарний віце-прем'єр Іван Васюник і засупник голови Нафтогазу Ігор Діденко, що був присутнім на обговоренні (хоча, відповідно до порядку денного, доповідачем із цього питання мав бути сам голова НАКу Олег Дубина, який так і не з'явився). 

Обидва чиновники поспішили якомога швидше залишити приміщення, швидко прямуючи сходами вниз. На питання журналістів, що намагалися наздогнати їх, Діденко, який, могло здатися, видавався чомусь невдоволеним, узагалі нічого не відповів. Лише Васюник кинув мимохідь, що до постанови по газовій угоді багато зауважень, одне з яких стосується формулювання "не менше" із п. 2 (йдеться про те, що Нафтогаз має з 1 квітня укладати з дочірньою або афільованою структурою Газпрому угоду на купівлю-продаж "не менше 7,5 млрд куб. м" центральноазіатського газу для поставок кінцевим споживачам).   

Нічого не побажав розповідати і присутній на зборах перший заступник голови Секретаріату президента Олександр Шлапак. 

"Наскільки я розумію політику уряду, в цілому угоду визнали як крок уперед. Однак є 5-7 зауважень суттєвого характеру, стосовно яких треба буде провести додаткові консультації з Газпромом і переконати росіян погодитися з ними, - сказав він. - Але я би хотів, щоб коментар до цих зауважень зробили самі урядовці. Запитайте про це у міністра палива та енергетики або у якогось іншого..." 

Також Шлапак повідомив, що на засіданні часто лунала тема президентських зауважень до угоди, і що їх усіх врахують у директивах Нафтогазу, які він дістане для подальших переговорів із росіянами. Про які саме зауваження президента йшлося, чиновник не захотів уточнювати, зазначивши лише, що у особистій бесіді з Юлією Тимошенко в аеропорту, яка відбулася минулої п'ятниці, президент їх висловив дещо ширше, ніж у пресі. 

Якісь конкретні відомості про зміст урядового рішення стосовно газовогої угоди повідомила лише сама Юлія Тимошенко. 

Тож із того, що розповіла прем'єр, можна було нарахувати близько шести зауважень. 

1. Уряд вважає необхідним, щоб в угоді було чітко зазначено: всі її положення діють винятково один рік, так само як і домовленості з постачання в Україну центральноазіатського газу.  

"Якщо постачання середньоазіатського газу домовлено тільки на рік, то і всі інші положення цієї угоди, в тому числі й виділення 7,5 млрд куб. м для дочірньої компанії Газпрому, мають діяти стільки ж. Не може бути такого дисбалансу, коли газ постачається за цією угодою лише рік, а певний сектор внутрішнього ринку віддають Газпрому на все життя", - пояснила прем'єр. 

Також вона зазначила, що надалі мають укласти вже довгострокову стратегічну угоду на 5-10 років. 

2. В угоді слід  чітко зазначити, у кого саме Нафтогаз купуватиме паливо на українському кордоні.  

Цікаво, що минулого разу, коментуючи вперше цю угоду, Тимошенко намагалася зробити вигляд, що такого питання не існує, і говорила, що те, які саме структури будуть задіяні для постачання газу до українського кордону, - це "справа російської сторони". Цього ж разу вона підкреслила, що умови п. 1 угоди, де йдеться про те, що у 2008 році газ в Україну будуть постачати Газпром або РосУкрЕнерго, суперечать домовленостям Віктора Ющенка та Володимира Путіна, які зійшлися на тому, що РУЕ постачатиме газ Україні тільки перші три місяці 2008 року. 

За словами Тимошенко, логічно, коли би постачальником був Газпромекспорт. 

"Це те підприємство, яке має довгострокові контракти на купівлю центрально- і середньоазіатського газу від Газпрому", - сказала вона. 

3. Із п. 2 угоди уряд вилучив слова "не менше" і залишив лише цифру 7,5 млрд куб. м.  

"Ринок у 7,5 млрд куб. м для дочірньої компанії Газпрому на 2008 рік не може тут зазначатися як ринок "не менше 7,5 млрд куб. м^". Це значить - більше або безкінечно", - сказала Тимошенко. 

Цікаво, що минулого разу голова НАКу Олег Дубина вважав це формулювання дрібницею і наполягав на тому, що й так зрозуміло, що йдеться про конкретну цифру. В той же час, сама Тимошенко не виказувала жодних претензій із цього приводу.  

4. Також із п. 2 мають усунути положення, яке зобов'язує Нафтогаз укладати із "дочкою" Газпрому контракт на постачання 7,5 млрд куб. м газу не тільки у 2008 році, а й у наступних роках. 

5. Уряд вважає за потрібне скасувати п. 3 угоди, де йдеться про умови, на яких Нафтогаз має в середині 2008 року повертати РУЕ 1,4 млрд куб. м дорогого російського газу, який використали на початку року.  

"Тут є посилання на п. 3. 7 Контракту, згідно з яким підпишуть Комерційний акт здачі-прийому газу. Ми не знаємо, що це за Контракт, і не розуміємо, що там за п. 3. 7. Тому ця позиція має бути скасована", - сказала Тимошенко. 

6. Нарешті, уряд бажає вилучити з документа ті положення п. 7, що забезпечують РУЕ зберігання належного їй газу в українських ПСГ, також його транзит територією України на умовах контрактів минулих років. 

"Ми приберемо цей пункт, щоб не закріплювати контрактів, підписаних раніше, на зберігання газу РУЕ у сховищах за ціною, значно нижчою, ніж ринкова, і щоб не зберігати контракту, підписаного РУЕ раніше на транзит певного обсягу газу територією України за ціною, значно нижчою ринкової. Ці контракти будуть оскаржені в судах і, я впевнена, розірвані, тому що їх укладено незаконно і антиринково", - зазначила прем'єр. 

На ґрунті цих рішень мають бути складені нові "переговорні" директиви для керівництва НАК "Нафтогаз". Скільки саме знадобиться часу для вирішення цих питань, поки що невідомо. Таким чином, Україна має шанс дотягнути переговори до завершення опалювального сезону - того моменту, коли потенційна шкода від зменшення подачі газу до вітчизняної ГТС буде мінімальною, а позиції Газрому, якщо він побажає знову вдатися до шантажу, стануть уже не такими міцними. 

Решта

Крім того, на засіданні Кабміну розглянули питання концепції пенсійної реформи. Як повідомила Тимошенко, з цієї теми головні дискусії велися навколо того, якою має бути система пенсійного забезпечення в Україні: солідарною, як сьогодні, або потрібен перехід до накопичувальної, за якої людина протягом життя відкладає певні кошти на окремий рахунок і використовує їх не по досягненні встановленого віку, а коли вважатиме за потрібне.  

Також суперечки між чиновниками виникли через порядок формування пенсій. 

"Сьогодні порядок формування пенсій не уніфікований для всіх громадян України. Вони мають нарахування в розмірі до 49% від середньої заробітної плати як формування щомісячної пенсії. Але є деякі категорії громадян, як правило це чиновники, де відсоток формування пенсій від середньої заробітної плати становить 80-90%", - зазначила вона. 

Крім того, уряд обговорював можливі схеми фінансування дефіциту Пенсійного фонду на перехідний період від однієї системи пенсійного забезпечення до іншої, а також можливість збільшення пенсійного віку, зокрема для чоловіків до 65 років. Проте від останнього відмовилися, пославшися на те, що, за статистикою, середня тривалість життя чоловіків в Україні - лише 62 роки. 

Також цього дня уряд мав розглянути питання передачі від НАК "Енергетична компанія України" до Фонду держмайна пакетів у розмірі 60%+1 акція чотирьох енергогенеруючих компаній: "Центренерго", "Донбасенерго", "Західенерго" та славнозвісного через скандал із додемісією, ініційованою структурами Рината Ахметова, Дніпроенерго. Таку пропозицію напередодні подало Міністерство палива та енергетики. 

Проте, як повідомив заступник голови ФДМУ Олександр Потімков, питання зняли з розгляду за домовленістю з президентом Ющенком, який побажав дістати від Мінпаливенерго та інших детальніші пояснення та мотивацію такої пропозиції.