"Приват" не збирається випускати ліквідні бензини?
Посилює проблему і той факт, що Україна удостоїлася честі приймати спільно з Польщею Чемпіонат Європи з футболу в 2012 році. Якщо ситуація не змінитися на краще, про "високу" якість українського палива заговорить уся Європа.
Втім, щось уряд у цьому напрямі, звісно, робить. Чи-то намагається зробити. Торік ухвалили для деяких НПЗ тяжке, але необхідне рішення про зміну мало не "радянських" стандартів якості нафтопродуктів, які діяли в країні, на сучасніші, наближені до європейських. Так, Україна з 1 січня 2008 року ввела нові національні стандарти "Автомобільні бензини підвищеної якості" і "Дизельне паливо підвищеної якості", Євро-3 і Євро-4. Водночас остаточний перехід на ці стандарти запланований із 1 січня 2011 року, а доти діятимуть як нові, так і старі стандарти.
Відстрочка виробникам нафтопродуктів пов'язана з тим, що сьогодні тільки ЗАТ "ЛИНІК" (Лисичанський НПЗ) і "Лукойл-Одеський НПЗ" (після проведеної реконструкції) в змозі випускати продукцію, відповідну вимогам Євросоюзу. ЗАТ "Укртатнафта" (Кременчуцький НПЗ) частково може справитися з цим завданням. А два західноукраїнських НПЗ - ВАТ "Нафтопереробний комплекс "Галичина" (Дрогобич Львівської обл.) і ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" (Надвірнянській НПЗ, Івано-Франківська обл.) не в змозі випускати продукцію, відповідну навіть старим стандартам. Про ЗАТ "Херсонський НПЗ" годі й говорити - підприємство як таке не існує.
Здавалося би, цей захід мав стимулювати власників морально застарілих підприємств до реконструкції та модернізації, даючи їм шанс утриматися на ринку. Однак Державний комітет із питань технічного регулювання і споживчої політики (Держспоживстандарт) уніс зміни в свій указ, тим самим практично витуривши західноукраїнських виробників із ринку.
Зокрема, Держспоживстандарт наказом №8 від 16 січня 2008 року скасував дію наказу №397 від 27 грудня 2007 року, яким вносилися зміни в ДСТУ 38680-99 "Паливо дизельне. ТУ" і ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. ТУ", що дозволяють до 1 січня 2011 року вказаним підприємствам виробляти дизельне паливо з масовою часткою сірки до 0,5% і бензин - до 0,1% через відсутність на цих НПЗ процесів гідроочищення дизельного палива та ізомеризації бензину.
Якихось коментарів, що проливають світло на ухвалення такого рішення, у відомстві дістати не вдалося. Проте джерело, яке побажало залишитися невідомим, повідомило ЕП, що відомству просто набридло, що згадані підприємства ось уже протягом кількох років слізно випрошують у Держспоживстандарту дозволи на продовження їм терміну випуску продукції з підвищеним вмістом сірки в обмін на швидку ліквідацію цього недоліку.
Таким чином, у 2006-му і 2007 роках західноукраїнські НПЗ випускали нафтопродукти, невідповідні навіть українським вимогам, але конкретних кроків на шляху до поліпшення якості так і не зробили. Метод пряника не допоміг, задіяним був метод батога.
У свою чергу, дізнавшись про це нововведення, керівники вказаних підприємств почали бити на сполох і закидати високопоставлених чиновників листами, в яких просили не виганяти їх із ринку. "Наказ №8 перекреслює всі наміри нашого підприємства щодо реалізації планів виробництва нафтопродуктів у 2008 році, що значно погіршує ситуацію з фінансуванням реконструкції підприємства і створює соціальну напруженість у регіоні.
Ця ситуація спричинить звільнення з роботи 1500 осіб, а з урахуванням їхніх родин, без стабільного доходу залишиться до 5000 осіб", - ідеться у зверненні НПК "Галичина".
"Таке рішення ставить підприємство в умови повного закриття, що викличе економічну і соціальну напруженість у регіоні зі всіма її наслідками ", - наголошується в листі "Нафтохіміка Прикарпаття". Керівники цих підприємств підкреслюють, що наслідком зупинки заводів буде недонадходження коштів до бюджетів усіх рівнів, а також дефіцит нафтопродуктів у західному регіоні України і дестабілізація цін на нафтопродукти.
Справді, ухвалення згаданого рішення практично виштовхує ці підприємства з ринку і призведе до їхньої зупинки. Найсумнішим наслідком може стати звільнення персоналу. Але не варто винити в цьому Держспоживстандарт - у першу чергу це буде камінець у город власників підприємств, зокрема групи "Приват", яка, по суті, і довела їх до такого стану. Що ж до надходжень до бюджетів і наповнення ринку західних регіонів, то ці заяви видаються вкрай безпідставними.
Західний регіон практично повністю забезпечується за рахунок надходження якісних нафтопродуктів, тож неякісного палива з цих підприємств практично не потребує. Що ж до наповнення бюджету, то кращі часи цих НПЗ минули, а, як наслідок, - і прибутки впали. Після того, як "Приват" переорієнтовував усю нафту підконтрольної йому Укрнафти на потужності довершенішого Кременчуцького НПЗ, західноукраїнські заводи були практично знекровлені й майже весь четвертий квартал 2007 року вимушено зупинялися на ремонт.
Мало того, акціонери Надвірнянського НПЗ стали вивчати можливість його консервації. Нестабільна робота підприємств викликала обурення у місцевої влади. Під тиском перерахованих чинників дніпропетровські бізнесмени, окрилені зміцненням свого лобі після парламентських виборів, вирішили взятися за штурм нових висот. Зокрема, йдеться про аверсний режим роботи нафтопроводу "Одеса-Броди".
У свою чергу, ринком поповзли чутки, що дніпропетровські бізнесмени почали вишуковувати нового господаря для одного зі своїх західноукраїнських активів. Маються на увазі переговори між "Приватом" і ЗАТ "Бродагроойл". Останнє підприємство створене в 2005 році компаніями ComOxy LLC (США), Bortex Enterprises (США), "Арголід" (Львів) і "Стек" (Київ) для будівництва нафтопереробного заводу в Бродах. Учасники ринку відзначають, що "Бродагроойл", який так і не побудував НПЗ, має намір придбати у дніпропетровців один із західноукраїнських НПЗ.
Найімовірніше, йдеться про "Нафтохімік Прикарпаття". Якщо врахувати факт ведення переговорів, то нинішня заява "Привату" видається цілком логічною. Розворот "труби" дозволить групі вигідно заробити на продажі застарілого активу і забезпечити "Галичину" каспійським ресурсом. Окрім того, фактично буде ліквідований потенційно серйозний конкурент, оскільки будівництво НПЗ у Бродах поховало б і "Галичину", і "Нафтохімік". Реальність перспективи постачань каспійської нафти підтверджує той факт, що одним із ініціаторів будівництва нового заводу свого часу був колишній міністр енергетики США Спенсер Абрам. Його вплив на американські компанії, що працюють у Казахстані й у Азербайджані, оцінюють дуже високо.
Безумовно, про ведення цих переговорів, швидше за все, обізнаний і Держспоживстандарт, який, у відповідь на чергову спробу "Привату" вирішити свої проблеми і заробити на цьому, ухвалив рішення покарати недбайливого гравця. Може, хоч це змусить "Приват" переглянути споживчу політику до своїх активів, окрім того, він стане наочним прикладом і для інших учасників ринку. Втім, не варто виключати, що дніпропетровським бізнесменам укотре вдасться викрутитися.