Українська правда

Як залучити іноземні компанії

Процедура відкриття відокремлених підрозділів міжнародних структур була складною і тривалою. Реформа все змінила.

Щоб розпочати роботу в Україні, міжнародній компанії або організації потрібне не лише бажання інвестувати, реалізовувати проєкти чи підтримувати відновлення країни, а й зрозумілий та швидкий механізм юридичної присутності.

Один із найпоширеніших інструментів для цього – відкриття відокремленого підрозділу. Це представництво або філія, через які іноземна юридична особа офіційно працює в країні. Для міжнародного бізнесу, донорських організацій та проєктів міжнародної технічної допомоги це звична практика.

В Україні процедура відкриття відокремлених підрозділів довгий час була складною, тривалою та фрагментованою. Відповідна реформа, яка почалася у 2023 році, стала важливішою, ніж може здатися на перший погляд. Ідеться про те, наскільки швидко міжнародні компанії та організації можуть почати роботу в Україні, а отже – залучати інвестиції в країну та сприяти її відновленню.

Чому було складно

Для більшості міжнародних компаній відкриття представництва чи філії – стандартна практика виходу на новий ринок. В Україні ж тривалий час простіше було створити компанію, ніж зареєструвати відокремлений підрозділ.

Процедура залежала від виду діяльності і передбачала взаємодію з кількома державними органами. У результаті механізм, який мав бути звичним інструментом для міжнародного бізнесу, використовувався значно рідше, ніж міг би.

Залежно від напряму діяльності відокремлені підрозділи реєструвалися через різні держоргани: Нацбанк, Мінʼюст чи Мінекономіки. Усі процедури відбувалися офлайн, а після реєстрації заявникам потрібно було окремо взаємодіяти з податковою службою та органами статистики. Фактично йшлося не про отримання однієї державної послуги, а про кілька різних бюрократичних маршрутів.

У результаті багато міжнародних компаній створювали в Україні окрему юридичну особу, засновником якої була материнська компанія за кордоном. Це законний механізм, але він не завжди відповідає логіці роботи міжнародного бізнесу. Особливо гостро ця проблема проявилася після початку великої війни.

Україна потребує не лише інвестицій, а й швидкої присутності донорських програм, проєктів міжнародної технічної допомоги, компаній, які працюють у сферах гуманітарної підтримки, відбудови та розвитку інфраструктури. Для багатьох із них відокремлений підрозділ – найбільш природна форма роботи.

Реформа процедури

У 2023 році Мінʼюст ініціював реформу цієї сфери. Законодавчі зміни оптимізували процедуру реєстрації, а нові правила набули чинності у вересні 2024 року.

Головна зміна полягає в тому, що реєстрація відокремлених підрозділів стала частиною єдиної системи держреєстрації. Замість окремих центральних органів виконавчої влади реєстраційні дії здійснюють класичні державні реєстратори. Процедура стала зрозумілішою, а взаємодія між державними органами – автоматизованою. Однак лише законодавчих змін було недостатньо.

Аби нова модель запрацювала, необхідно було модернізувати Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань. Саме над цією частиною працювала Академія електронного управління спільно з Міністерством юстиції та державним підприємством "Національні інформаційні системи" за підтримки Європейського Союзу в межах проєкту DT4UA.

У результаті спільної роботи ЄДР був модернізований. З жовтня 2025 року система працює в промисловій експлуатації. Реєстр технічно готовий приймати й електронні документи щодо відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб.

Для користувача це означає значно простіший шлях. Раніше процедура могла тривати місяцями, зараз її можна пройти за добу. Утім, значення цієї реформи виходить далеко за межі швидкості. Ідеться також про поступове наближення української цифрової інфраструктури до євросоюзівських стандартів.

Під час модернізації був запроваджений Європейський унікальний ідентифікатор (EUID) для взаємодії з реєстрами різних країн. ЄДР розпізнає кваліфіковані електронні підписи, створені за допомогою євросоюзівських надавачів сервісів, відомості про яких внесені до Довірчого списку ЄС (EU Trusted List).

Це може виглядати як технічна деталь, але такі рішення створюють основу для цифрової взаємодії держав і спрощують роботу міжнародного бізнесу.

Перехід до "Дії"

Наступний етап розвитку – переведення послуг щодо відокремлених підрозділів у повністю електронний формат на порталі "Дія". Концепція вже розроблена.

Вона передбачає, що керівник відокремленого підрозділу, зокрема іноземець, зможе авторизуватися в "Дії" за допомогою українського або євросоюзівського електронного підпису, заповнити заяву, підписати документи і подати їх реєстратору онлайн. Ми рухаємося до моделі, коли значна частина процедур для роботи іноземної компанії в Україні буде доступна дистанційно.

У перспективі ця логіка може розвиватися далі – у формат комплексних цифрових сервісів, коли після реєстрації відокремленого підрозділу можна буде отримувати й інші супутні державні послуги в межах одного цифрового маршруту.

За час незалежності в Україні за старими правилами були зареєстровані тисячі відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземних держав. Це не масове явище, але його значення більше, ніж можуть показати цифри. Ідеться про міжнародні організації, донорські програми, проєкти технічної допомоги та компанії, які приходять працювати в Україну.

Після запуску оновленої процедури іноземні компанії та організації зареєстрували понад 200 відокремлених підрозділів. Серед ключових напрямів діяльності – надання соціальної допомоги без забезпечення проживання, діяльність громадських організацій, будівництво, комп'ютерне програмування.

Може здатися, що реєстрація відокремлених підрозділів – це вузька юридична тема, але вона впливає на інвестиційний клімат, міжнародну співпрацю, здатність держави швидко залучати нові ресурси для розвитку й відновлення.

Шлях міжнародної організації чи компанії в Україну починається з першої державної послуги. Чим вона простіша та зрозуміліша, тим легше Україні залучати партнерів, інвестиції та нові можливості.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
бізнес ЄС законодавство послуги Дія