Штрафи без системи не врятують

16 вересня Верховна Рада не підтримала законопроєкт про підвищення штрафів за перевищення швидкості. Зараз перевищення на понад 20 км/год коштує 340 грн. Автори проєкту пропонували підняти цю суму до 680 грн, за перевищення на понад 60 км/год – до 2 720 грн, на понад 80 км/год – до 3 400 грн. Для водіїв, які мають понад п'ять значних перевищень за рік, штраф мав сягнути 17 тис. грн.

Проєкт не схвалили, але ідея не зникла. Це вже традиція: після кожної резонансної ДТП держава дає найпростішу відповідь: зробити порушення дорожчим. Без штрафів, безумовно, не обійтися. Людина, яка свідомо мчить зі швидкістю 150 км/год, не повинна відбуватися символічною сумою. Проте прямого зв'язку між розміром штрафу і кількістю жертв на дорогах статистика не підтверджує.

Що насправді сталося у 2009 році

На користь високих штрафів часто згадують реформу 2008 року. Відповідний закон набрав чинності 16 листопада і різко посилив відповідальність за порушення ПДР. У 2009 році кількість загиблих на дорогах зменшилася із 7 718 до 5 348.

Проте прихильники цього аргументу не враховують, що одночасно змінювалися інші чинники аварійності. 2007 і 2008 роки були піком автобуму. У 2007-му продали 542 332 нові авто, у 2008-му – 623 250. За два роки – понад 1,16 млн машин.

Частина покупців лише починала регулярно їздити або пересіла зі старого радянського авто на сучасний швидкий автомобіль, тому брак досвіду і бажання "поганяти" теж варто враховувати. У 2007 році видали 78,5 тис. нових посвідчень водія. Це в 1,4 разу більше, ніж у 2005-му, і в 1,7 разу більше, ніж у 2009-му.

Наприкінці 2008 року почалася економічна криза. Офіційний курс гривні змінився з 5,05 грн за дол. у кінці 2007 року до 7,7 грн за дол. у кінці 2008-го. У листопаді 2008 року продажі нових авто упали на 37% порівняно з попереднім роком, у грудні – на 16%. У 2009 році продажі автотранспорту скоротилися на 72%. Тобто одночасно змінилися кількість нових автомобілів та інтенсивність їзди. Тож падіння аварійності того періоду не можна приписувати лише новим штрафам.

Водночас посилився контроль. Лише за сім місяців 2009 року виявили понад 4 млн порушень ПДР, з них 3,1 млн таких, що впливають на аварійність. Штрафів наклали майже на 900 млн грн. Отже, водій отримав не лише дорожче покарання, а й вищий ризик бути спійманим. Зниження смертності у 2009-2010 роках стало результатом кількох змін, а не чистим експериментом із збільшеним штрафом.

Порівнювати штрафи в гривнях теж некоректно. Після реформи 2008 року перевищення швидкості на понад 50 км/год каралося штрафом 510-680 грн, а середня зарплата становила 1 806 грн. Тобто штраф дорівнював 28-38% середньої зарплати. У 2021 році це порушення коштувало 1 700 грн при зарплаті 14 014 грн. Це близько 12%. Номінально штраф зріс, а відносно доходів – суттєво зменшився.

Що показує 2021 рік

У 2021 році після підвищення штрафів статистика покращилася. Кількість ДТП з постраждалими, загиблими і травмованими скоротилася відповідно на 6,2%, 8,6% і 7%. Однак тоді розширювалася автоматична фіксація порушень. Водій отримав не лише більший штраф, а й вищу ймовірність його отримати. Річна статистика не дає змоги відокремити ефект нової суми від ефекту посиленого контролю.

Київ у 2021 році мав іншу динаміку. ДТП з постраждалими було 2 124 проти 2 077 у 2020-му, загиблих – 114 проти 111. За однакового для всієї країни штрафу столиця не отримала того зниження, яке фіксувала загальнонаціональна статистика.

Порівнювати 2021 рік з 2025-м прямо теж не можна. Після початку великої війни змінилися територія обліку ДТП, населення і кількість авто на дорогах. Крим не входив до статистики ще до великої війни, а у 2020-2021 роках до загального підсумку входили підконтрольні частини Донецької та Луганської областей.

Якщо прибрати ці два регіони з довоєнних даних, то за 2021 рік отримаємо 23 171 ДТП з постраждалими, 3 077 загиблими і 28 079 травмованими (замість офіційних 24 521, 3 238 і 29 738). Однак і тоді порівняння з 2025 роком не стає повністю "чистим", бо після 2022 року змінилося охоплення на Запоріжжі та Херсонщині.

У Києві у 2024 році на дорогах загинули 107 людей, у 2025-му – 145. Кількість ДТП з постраждалими зросла з 2 167 до 2 213, травмованих у 2025 році було 2 450. Штрафи не змінювалися, а смертність зросла на третину. Це не доводить безсилля штрафів, але показує, що смертність не рухається за однією цифрою в кодексі.

Що кажуть дослідження

Норвезький учений Руне Елвік у 2016 році опублікував метааналіз дев'яти досліджень про дотримання правил і чотирьох – про аварійність. Зростання штрафів було пов'язане лише з невеликими змінами в кількості порушень. Ця залежність була нелінійною: після великих підвищень порушень далі не меншало. Автор застеріг, що ці результати не обов'язково доводять причинний зв'язок.

Єврокомісія теж зазначає, що дослідження не дають однозначного результату щодо посилення покарань. Головним стримувальним ефектом там називають ризик бути спійманим, як його сприймає водій. Для цього контроль має бути інтенсивним, непередбачуваним, тривалим і його має бути важко уникнути.

Що замість "чарівної пігулки"

Для системного порушника різниця між 340 і 680 грн – лише частина проблеми. Набагато важливіше, чому п'яте чи десяте серйозне порушення майже нічим не відрізняється від першого і чому після нього людина спокійно сідає за кермо.

Потрібна система, у якій небезпечне порушення важко приховати, штраф неможливо проігнорувати, а повторні порушення накопичують наслідки. Штрафні бали, тимчасове позбавлення права керування, контроль середньої швидкості на ділянці, автоматична фіксація, яку не обійдеш, пригальмувавши перед камерою, працюють не як черговий рахунок до сплати, а як система стримування.

Іншу частину завдання виконує інфраструктура. Біля шкіл, зупинок, переходів і в житлових кварталах дорога має фізично не давати їхати швидко: звужені смуги, підняті переходи, острівці безпеки, захищені зупинки, розведені потоки. Безпеку має забезпечувати сама дорога, а не лише самодисципліна водія.

Підвищувати штрафи за найнебезпечніші порушення можна, а в окремих випадках – потрібно. Не варто лише подавати це як "чарівну пігулку". Український досвід показує, що статистика змінюється разом з контролем, транспортною активністю, економікою та інфраструктурою. Нова цифра в кодексі цього не замінить.