Міненерго пояснило, чому неможливо знизити для промисловців норму про імпорт 80% електроенергії

Представники великих промислових підприємств України закликали уряд переглянути рішення про збільшення частки імпорту електроенергії з 50% до 80% для відсутності обмежень у постачанні, Міненерго заявляє про неможливість зробити це наразі через значний дефіцит.

Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна". 

Під час робочої наради з проблематики імпорту е/е промпідприємствами, що відбулася в четвер під егідою Федерації роботодавців України (ФРУ), перший заступник глави Міненерго Юрій Власенко констатував наявність значного дефіциту е/е через постійні обстріли.

"Щодо постанови - це не 100%, а 80%. Не йдеться про зменшення 80%, лише про збільшення", - сказав заступник міністра, додавши, що наразі імпортують 1,7 ГВт*год е/е, тривають переговори щодо збільшення до 2,2 ГВт*год - "обіцяють, що за два-три тижні рішення ухвалять".

На нараді представники енергоструктур бізнес закликали будувати власні генерації е/е.

Зі свого боку президент "Укрметалургпрому" Олександр Каленков наголосив на необхідності залучення до цього процесу Міністерства фінансів і Міністерства економіки для вирішення питань фінансування. Також закликав відстрочити ремонт енергоагрегатів для зниження дефіциту. 

Крім того, він констатував, що ухвалення цієї постанови про збільшення частки імпорту е/е до 80% ухвалювалося без обговорення, хоча питання критичне для багатьох енергоємних підприємств.

"80% для всіх було несподіваним. Потрібно було обговорювати", - сказав Каленков.

Головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко зазначив, що в Україні вартість е/е перевищує тарифи в країнах Європи і наразі становить 112,3 євро/МВт*год. Водночас у ЄС суми енергосубсидій через підвищення цін на е/е 2022 року становили EUR181 млн, 2023 року - EUR194 млн.

За його даними, найбільше страждають від ситуації в енергетиці підприємства гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Так, частка е/е в структурі собівартості виробництва залізорудного концентрату становить 60%, окатишів - 32%, сталевої продукції - від 3,5% до 24%. З урахуванням падіння цін на залізорудну продукцію на світових ринках, очікується зниження обсягів експорту на 15% у другому півріччі 2024 року, до 2,7-3 млн тонн.

Директор із закупівель стратегічної сировини та енергоресурсів групи "Метінвест" Максим Журавльов зазначив, що компанія працює на світових ринках і собівартість випуску продукції, в умовах жорсткої конкуренції, є вкрай важливою. У структурі собівартості продукції понад 40% займає електроенергія.

"Зараз, після ухвалення постанови про 80%, наше виробництво стає збитковим. Ми намагаємося знизити витрати, але виробляти продукцію з від'ємним значенням неможливо. Ми просто будемо зупинятися, і виробництво буде скорочуватися. Компроміс у 50% був би компромісом і для енергетики, і промисловості", - вважає менеджер, додавши, що підвищення обсягів імпорту е/е до 2,2 ГВт*год могло б певною мірою зняти спекулятивну складову (на аукціонах з імпорту е/е - ІФ-У).

В.о. директора з маркетингу Ferrexpo Ярославна Блонська констатувала, що компанія дуже страждає від змін, що відбулися в енергетиці. При цьому ситуація з е/е збіглася з падінням цін на залізорудну продукцію на світових ринках.

"І це змушує підприємства галузі замислюватися про зупинку виробництва", - сказала Блонська, закликавши проаналізувати ситуацію і в міністерствах, і в парламенті.

Нагадаємо:

"АрселорМіттал Кривий Ріг" доєдналося до позиції інших енергоємних підприємств України, які раніше висловили занепокоєння щодо необґрунтовано завищеної вимоги обов’язкового імпорту електроенергії.

Електрометалургійний комплекс "Інтерпайп Сталь" висловив занепокоєння щодо можливих негативних наслідків від запровадження урядом України нової норми з імпорту 80% електроенергії.

Крім того, діяльність ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" з групи "Метінвест" під загрозою зупинення роботи через постанову Кабміну №611, згідно з яким гарантії постачання електроенергію надаватимуться лише тим підприємствам, які імпортують 80% від своїх потреб.

Економічна правда