Компанії ЄС допомогають Кремлю реалізувати стратегічний проєкт в Арктиці - розслідування
Низка європейських компаній в обхід санкцій ЄС відіграли критично важливу роль у розбудові Росією "Арктик СПГ 2" - нового масштабного проєкту з видобутку та скраплення природного газу на крайній півночі Сибіру.
Це показали розслідування, опубліковані 19 жовтня німецьким виданням Der Spiegel/ZDF та французьким Le Monde, які грунтуються на аналітиці, здійсненій Anti-Corruption Data Collective, а також на матеріалах кампанії з припинення експансії російського експорту викопного палива, ініційованої Razom We Stand.
Так, у поле зору розслідувачів потрапила заснована в Німеччині інжинірингова компанія Linde.
Хоча публічно Linde оголосила про припинення будь-яких нових проектів у Росії після вторгнення в Україну в лютому 2022 року, компанія сумлінно виконала свої контракти щодо "Арктик СПГ 2". Зокрема, Linde відправила в Росію щонайменше три партії обладнання, в тому числі одну, зареєстровану російською митницею 1 червня 2022 року.
У 2022 році фактична поставка могла відбутися раніше, до початку дії санкцій.
Проте, розслідувачі звертають увагу, що ще в 2018 році, тобто через чотири роки після незаконної анексії Криму Росією, коли США вже наклали санкції на компанію "Новатек", яка є лідером проекту "Арктик СПГ 2", Linde охоче взяла на себе зобов'язання поставити для цього проєкту теплообмінники.
Ще одна компанія, яка звернула на себе увагу розслідувачів - Technip.
Хоча контракт на управління міжнародними аспектами проєкту Technip підписала до повномасштабного вторгнення Росії в Україну - в 2019 році, але потім компанія дуже поспішала виконати якомога більше робіт до того, як санкції ЄС набудуть чинності.
Загалом розслідування показало, що з лютого 2022 року обладнання для "Арктик СПГ 2" відвантажували компанії з Великої Британії, Італії та США.
Дані російської митниці свідчать, що з моменту вторгнення в Україну головній торговій компанії проекту було поставлено обладнання з Європи на суму 400 мільйонів доларів США.
Завдяки допомозі західних інжинірингових компаній, незважаючи на санкції, Росія змогла завершити першу виробничу лінію проєкту чітко за графіком - у липні 2023 року.
"Вивчаючи російські митні дані та супутникові знімки, ми виявили, що такі компанії, як Linde і Technip, пішли на все, щоб задовольнити своїх російських клієнтів", - сказав партнер Data Desk Сем Леон.
Тепер, якщо дві інші частини проєкту будуть також завершені, "Арктик СПГ 2" вироблятиме 19 мільйонів тонн СПГ на рік і сприятиме досягненню мети Кремля щодо використання Північного морського шляху для експорту 100 мільйонів тонн СПГ на рік.
"Тисячі українців загинули від російських ракет, куль та бомб в Україні, в той час як ЄС збільшив імпорт скрапленого газу з Росії. Смертоносна російська зброя значною мірою оплачувалася за рахунок зростаючого експорту російського СПГ, якому сприяли європейські компанії", - заявила директорка української громадської організації "Razom We Stand" Світлана Романко.
"Ми все ще чекаємо, коли ЄС запровадить ефективні санкції проти російського енергетичного сектору. Як можуть демократичні європейські лідери, які підтримують нас, з одного боку, заявляти, що вони проти російської жорстокості проти нас, а з іншого боку, дозволяти європейським компаніям продовжувати підтримувати російську газову експансію? Ми вимагаємо від ЄС нарешті запровадити ефективну заборону на перевалку російського СПГ в європейських портах та посилити експортний контроль за будь-яким обладнанням, програмним забезпеченням чи технологіями, що надаються для стратегічних проектів Путіна, таких як "Арктик СПГ 2", - додала Романко.
При цьому, розслідувачі звертають увагу, що підживлення західною допомогою проєктів країни-агресорки - це не єдина проблема, пов'язана з цим проєктом.
Ще в 2021 році група з майже 40 депутатів Європарламенту розкритикувала проєкт за його вплив на клімат, навколишнє середовище та права корінних громад.
Проєкт був включений до списку "вуглецевих бомб", які протягом свого життя викинуть в атмосферу понад мільярд тонн вуглекислого газу.
Нагадуємо:
У вересні 2023 року Державний департамент США запровадив санкції проти компаній, що відіграють ключову роль у будівництві та експлуатації "Арктик СПГ 2", та їхніх дочірніх підприємств.