Нацбанк підняв облікову ставку до 10%
Національний банк ухвалив рішення підняти облікову ставки на 1 в.п. до 10% - НБУ продовжуватиме цикл посилення монетарної політики й готовий діяти рішуче в разі подальшої реалізації проінфляційних чинників.
Про це повідомив під час брифінгу голова НБУ Кирило Шевченко.
Що відбуватиметься з інфляцією
"Реалізація значної кількості проінфляційних ризиків вимагає посилення монетарної політики НБУ для поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%", - заявили в НБУ.
Там додають, що після проходження піку восени 2021 року інфляція знижувалася, але повільніше, ніж очікувалося, а фундаментальний інфляційний тиск навіть посилився.
"Наприкінці року інфляція знижувалася завдяки рекордним врожаям і корекції окремих світових цін на продовольство, ефектам від зміцнення гривні в попередні місяці, вичерпанню низької бази порівняння та посиленню монетарної політики.
Стримували інфляцію також адміністративні рішення щодо фіксації тарифів на деякі житлово-комунальні послуги (ЖКП). У результаті зростання споживчих цін сповільнилося з пікових 11% у вересні до 10% у грудні. Водночас швидшому сповільненню інфляції завадили перенесення на вартість товарів і послуг подальшого зростання світових цін на енергоносії та тиск з боку інших виробничих витрат бізнесу, у тому числі й на оплату праці.
Також зберігався вплив стійкого споживчого попиту. Це, зокрема, мало наслідком подальше зростання базової інфляції до 7,9% на кінець року", - додали в регуляторі.
У НБУ прогнозують, що у 2022 році інфляція сповільниться, але повернеться до цілі 5% лише в 2023 році.
Нацбанк погіршив прогноз інфляції на 2022 рік з 5% до 7,7%, зважаючи на реалізацію низки проінфляційних чинників.
"Зокрема, світові ціни на енергоносії залишатимуться вищими довший час, ніж очікувалося раніше. Це не лише тиснутиме на виробничі витрати бізнесу, але й потребуватиме поступової корекції тарифів на житлово-комунальні послуги.
Зберігатиметься й значний ціновий тиск з боку країн – торговельних партнерів України, у яких інфляція лише наближається до пікових значень. Надалі реалізовуватимуться вторинні ефекти від зростання виробничих витрат бізнесу на сировину й оплату праці.
Суттєвіше, ніж очікувалося, зростання зарплат підживлюватиметься підвищенням попиту на вітчизняну робочу силу як всередині країни, так і за кордоном, а також професійно-кваліфікаційними диспропорціями на ринку праці", - додали в НБУ.
Там заявляють, що "погіршення інформаційного фону на тлі геополітичного напруження" наприкінці минулого року позначилося на настроях різних груп економічних суб’єктів та спричинило девальваційний тиск на гривню.
"Це в найближчі місяці формуватиме додатковий ціновий тиск через курсовий канал і канал очікувань. Поступовому зниженню інфляції сприятимуть посилення монетарної політики НБУ, корекція світових цін на сировинні товари, вплив рекордних минулорічних врожаїв. Додатковий вплив матиме вгамування світового інфляційного сплеску та вичерпання наслідків пандемії, що, зокрема, відобразиться в суттєвішій корекції цін на сировину, продовольство та логістику.
Посилення монетарної політики Національним банком також сприятиме зниженню фундаментального інфляційного тиску", - йдеться у повідомленні.
Очікується, що базова інфляція в наступні роки сповільниться до близько 4%.
Національний банк продовжуватиме цикл посилення монетарної політики й готовий діяти рішуче в разі подальшої реалізації проінфляційних чинників.
У НБУ також підкреслили, що подальший прогрес у співпраці з МВФ є одним з основних чинників, які сприятимуть стійкішому економічному розвитку.
Облікова ставка перебуватиме на рівні не нижче нейтрального впродовж цього та наступних років, додають в НБУ.
Ключові ризики
Ключовими ризиками для прогнозу залишаються ескалація Росією військового конфлікту та довший і суттєвіший, ніж очікувалося раніше, ціновий сплеск у світі, наголошують в НБУ.
"Нагнітання інформаційного фону навколо потенційної військової агресії відображається в падінні вартості українських активів та девальваційному тиску.
Тривале збереження геополітичного напруження може вкрай негативно вплинути на очікування населення, бізнесу та інвесторів. Також воно буде значною перешкодою для інвестицій в економіку та ускладнюватиме залучення зовнішнього фінансування", - кажуть в регуляторі.
Також вагомим ризиком залишається подальше розгортання світового інфляційного сплеску.
Поява нових варіантів коронавірусу на тлі все ще недостатнього рівня вакцинації створює ризики додаткових економічних втрат у 2022 році, резюмували в НБУ.
Зміна облікової ставки є важливим сигналом для визначення банками процентних ставок за вкладами і позиками. Вона впливає на вартість кредитів, що надаються Нацбанком комерційним банкам.
Чим вона вища, тим дорожче обходяться банкам позики рефінансування, тим дорожче вони пропонують власні кредити, тим менше позичальників оформляють позики. Коли інфляція та ризики макроекономічної нестабільності в країні посилюються, центральний банк повинен вжити заходи для стабілізації.
Тоді НБУ підвищує облікову ставку та проводить жорстку монетарну політику. Це означає, що кредитувати вже більш ризиковано, тому ціна на гроші в економіці зростає. При зменшенні інфляції та поліпшенні макроекономічної ситуації облікова ставка зазвичай знижується і це спричиняє поступове здешевлення депозитів та кредитів.
Читайте також: Інфляція виходить з-під контролю: чому зростають ціни та коли це закінчиться
Нагадуємо:
У грудні 2021 року Національний банк ухвалив рішення підняти облікову ставки на 0,5% до 9% та назвав основні ризики для економіки України.
Топпосадовці Національного банку вважають, що для приведення інфляції до цілі у 5% наступного року з високою ймовірністю доведеться посилювати монетарну політику.
За 2021 рік ціни в Україні зросли на 10%, найбільше – на газ та електроенергію, а також на продукти харчування.
Економічна правда