Україна готується до подачі скарги на дії Польщі в торгівельний арбітраж. 

Про це під час онлайн-брифінгу заявила віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

"На саміті Україна ЄС президент Зеленський офіційно звернувся до Європейської комісії, щоби вони стали фасилітатороми нашої суперечки з Польщею. Однак, якщо прогресу тут не буде, то ми готові вже у січні звернутися до арбітражу, як це прописано в Угоді про асоціацію. Відповідні документи та розрахунки нами вже зібрані",- заявила вона.

За словами Ольги Стефанішиної, суперечка із Польщею по дозволам на автоперевезення не носить політичного характеру. ""Однак це стає проблемою в наших торгових відносинах, гальмуючи розвиток нашого експорту, а також стримуючи ті іноземні компанії, які воліли би перенести своє виробництво в Україну",- додала вона.

Віцепремєрка вважає, що така позиція Польщі є "дискримінаційною до України та не відповідає нормам Угоди про асоціацію". При цьому Ольга Стефанішина сподівається, що питання буде розв’язано  в рамках консультацій до арбітражу.

"Втім, це не вирішує всі проблеми, що стоять перед українським експортом. Наше завдання – двостороння угода з ЄС про лібералізацію транзиту",- вважає Стефанішина.

Проблема із польськими квотами існує щонайменше із 2014 року, коли через територію України скоротився транзит польських вантажних автомобілів до РФ, а відповідно – кількість дозволів перевезення для українського автомобільного транспорту стала в рази переважати над кількістю дозволів для польських перевізників.

Схожі проблеми Україна має із дозволами на перевезення в інші країни ЄС, проте у випадку Польщі гострота проблеми є істотно вищою.

Проблема загострилася у 2018 році, коли Варшава скоротила квоту на наступний рік з 200 до 130 тисяч тисяч.

Вже тоді Київ почав говорити про можливість подачі скарги на дії Польщі до Європейської комісії або звернення до арбітражу, прописаного в Угоді про асоціацію України та ЄС. В українському уряді стверджують, що дії Польщі порушують Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, оскільки вона гарантує, що сторони утримуються від кроків, що погіршуватимуть умови двосторонньої торгівлі.

Втім, до подачі скарги так і не дійшло – Варшава погодилася збільшити квоту до 160 тис, а наприкінці року зазвичай надавала додаткові дозволи поза цією квотою.

Раніше польська сторона офіційно погоджувалася повернутися до обсягу квот для України на рівні 200 тисяч, однак ставила для цього умови, на кшталт ремонту прикордонних пропускних пунктів.

Також аргументом для Варшави була корупція у розподіленні дозволів на перевезення серед українських компаній. Це давало можливості для польських урядовців стверджувати, що реальна потреба українських перевізників у дозволах є суттєво нижчою.

Наразі в українському уряді стверджують, що ця проблема вже вирішена – із появою електронного обігу видачі дозволів питання їх корупційного розподілу вже закрите.

Також нагадаємо, що Україна та ЄС вже мали одну справу, що розглядалася у такому арбітражі. Наприкінці минулого року арбітраж прийняв рішення щодо встановлення Україною мораторію на експорт необробленої деревини (лісу-кругляку). Рішення арбітражу Київ має виконати до кінця 2021 року, однак досі цього не виконав.  

Про конфлікт із Польщею у питанні дозволів на автоперевезення можна почитати у статтях "Транспортний "конфлікт" з ЄС: як Україні вирішити питання квот на автоперевезення" та "Експорт під загрозою: навіщо Україна погрожує оскаржити дії Польщі у Брюсселі".

Європейська правда