Колишній заступник голови правління "ПриватБанку" Володимир Яценко після затримання 22 лютого переписав на цивільну дружину і доньку десятки мільйонів гривень.

Джерело: Слідство.Інфо

Деталі: Яценко увечері 22 лютого та впродовж дня 23 лютого переписав на цивільну дружину та доньку десятки мільйонів гривень, якими володів через частки в компаніях.

Ввечері 22 лютого від Яценка його цивільній дружині перейшли його корпоративні права в кількох компаніях.

Наступного дня, 23 лютого, на доньку Яценка, Ганну, теж перейшли великі активи у двох аграрних компаніях. Зокрема, доньці повністю перейшла компанія "Улянівка агро". А це 23 об’єкти нерухомості, 500 земельних ділянок і 17 автомобілів.

Того ж дня донька отримала від батька 90% компанії "Машівка агро альянс". Ганні Яценко перейшла частка компанії у розмірі 32,5 мільйони гривень. Варто зазначити, що у власності компанії ­— 28 об’єктів нерухомості, 2483 земельних ділянок і 64 автомобілі.

Це все відбувалося у той час, коли затриманий банкір перебував в ізоляторі тимчасового тримання. За інформацією журналістів, компанії переписувалися на підставі нотаріальної довіреності, яку Яценко підписав, ймовірно, напередодні затримання в "Борисполі".

Ці реєстраційні дії журналісти відстежили через Єдиний державний реєстр Мін’юсту, оскільки цими активами володів до затримання безпосередньо підозрюваний банкір. Не виключено, що насправді на родичів Яценка перейшло більше активів.

Зазвичай у таких корупційних справах одразу після затримання детективи НАБУ накладають так званий попередній арешт на майно та активи підозрюваного. Це робиться саме з тією метою, аби затриманий не міг переписати їх на інших людей — як це сталося в цьому випадку. Потім детективи та прокурори йдуть у Вищий антикорупційний суд, аби вже суддя вирішив, чи арештовувати активи підозрюваного.

Оскільки правоохоронці звернулися до суду вже після того, як активи були переписані на цивільну дружину, то Вищий антикорупційний суд відмовився їх арештувати. Щодо активів, які були переписані на доньку банкіра, то за інформацією джерел "Слідства.Інфо" в антикорупційних органах, правоохоронці ще не зверталися до суду з клопотанням про їх арешт.

Журналісти звернулися до Національного антикорупційного бюро, аби зрозуміти, як так сталося і хто в цьому винен? У пресслужбі відповіли, що детективи завчасно не ініціювали накладення тимчасового арешту на це майно через завантаженість та інші пріоритети.

"У зв’язку з можливим витоком інформації про погодження повідомлень про підозру особам у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчою групою в період з 22.02.2021 по 25.02.2021 проведені інші невідкладні процесуальні дії … З урахуванням вищевказаних обставин та необхідності розстановки пріоритетів у проведенні невідкладних слідчих дій в умовах обмеженості людських ресурсів, питання щодо накладення тимчасового арешту на майно підозрюваного не ініціювалося", — йдеться у відповіді.

За кілька днів після затримання Вищий антикорупційний суд відправив Яценка під варту з можливістю внесення застави. Він вже вніс заставу і вийшов із СІЗО.

Передісторія:

• Правоохоронці 22 лютого в аеропорту "Бориспіль" затримали топ-фігуранта справи Приватбанку, який хотів утекти з України.
• Колишні топ-менеджери націоналізованого Приватбанку, які живуть в Австрії та Швейцарії, постійно приїжджають в Україну.
• Зокрема, екскерівник корпоративного ВІП бізнесу Приватбанку Володимир Яценко мандрує маршрутом Женева-Відень-Україна.
• На початку 2020 року Господарський суд Києва відкрив провадження за позовами низки екс-топ-менеджерів та екс-акціонерів Приватбанку про визнання недійсними договорів про придбання акцій, які були укладені в грудні 2016 року під час націоналізації банку.
• Серед позивачів є і Яценко, який володів міноритарним пакетом акцій фінустанови розміром 0,3%.

Українська правда