Українська правда

Прокурор САП, який закрив справу "Роттердам+", не прийшов відстоювати свою позицію до суду

8 вересня 2020, 12:54
 

Прокурор Спеціалізованої антикорупціної прокуратури Віталій Пономаренко, який закрив справу "Роттердам+", не прийшов відстоювати свою позицію до суду.

Про це у Telegram повідомляє Центр протидії корупції.

Зазначається, що у Вищому антикорупційному суді мали розглянути скаргу екснардепа, колишнього заступника генпрокурора Віктора Чумака на закриття справи "Роттердам+".

"Проте сам прокурор Пономаренко, який закрив справу, не з'явився на засідання відстоювати свою позицію. Він просив відкласти засідання, бо перебуває на іншому", - йдеться у повідомленні.

Водночас адвокатка Марина Гаврилюк, яка представляє Чумака та добиватиметься відновлення справи, вважає відсутність прокурора затягуванням.

"Вона попросила долучити до розгляду детектива НАБУ, адже Нацбюро також публічно і категорично не погоджується із закриттям. Вона також просила витребувати і дослідити експертизи у справі.

Саме експертиза від експертної установи СБУ не змогла підтвердити збитків від схеми "Роттердам+", хоча і не визнала їхню відсутність. Натомість у справі є інша експертиза, яка встановила шкоду", - додали в ЦПК.

Наступне засідання - 14 вересня о 14:00.

Знати більше: Заплати Ахметову і друзям президента, або Формула з доходом на 24 мільярди

Непохитний "Ротердам+": як "еліта" пошила в дурні всіх українців

Нагадуємо:

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко, який керує справою з боку САП, вніс постанову про закриття справи "Роттердам+".

Як відомо, у грудні 2016 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у позові до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яким позивач просив визнати незаконною постанову НКРЕКП про затвердження формули "Роттердам+".

Апеляційний адмінсуд і Вищий адмінсуд залишили рішення без змін.

У січні 2020 року позивач подав до ОАСК заяву про перегляд рішення про відмову за нововиявленими обставинами, але суд повернув заяву, оскільки, на його думку, заявник не є учасником справи. Позивач подав апеляцію на таке рішення і 10 березня суд її задовольнив. Також суд повернув заяву про перегляд рішення для продовження розгляду її суддею ОАСК.

У березні 2016 року Нацкомісія затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з нею, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахувалась за формулою "вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну".

Через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне "Центренерго", стали продавати електроенергію дорожче.

Формула втратила чинність з 1 липня цього року у зв'язку з переходом України на новий ринок електроенергії. 

8 серпня 2019 року детективи НАБУ у справі "Роттердам+" повідомили про підозру шістьом особам, зокрема голові Нацкомісії Дмитру Вовку та Бутовському. 

За даними слідства, Вовк за попередньою змовою з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт, так звану "формулу Роттердам+".

Цим документом вони створили умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії на Оптовий ринок електроенергії, чим завдали державі збитків на 18,9 мільярда гривень.

НАБУ не знайшло документального підтвердження того, що вугілля в Україну за формулою "Роттердам+" потрапляло морем з Роттердама в заявлених обсягах.

Економічна правда

НАБУ прокуратура суд вугілля