За даними Держказначейства станом на 28 вересня 2020 року, за 8 місяців держава не виконала восьму частину запланованих видатків, фінансування не почалося за 25 бюджетними програмами на 9,5 млрд грн.

Про це йдеться у статті ЕП.

Серед програм, фінансування за якими не почалося - розвиток екстреної медицини і ремонт газопроводу Уренгой – Помари – Ужгород, через який російський газ іде до ЄС.

Саме ці видатки ризикують залишитися непрофінансованими найбільше.

"Традиційно в жовтні-грудні суми видатків з бюджету зростають. Це пов'язано з тим, що наприкінці року завершуються роботи, на які виділялися кошти, підписуються документи, здійснюється оплата. Крім того, розпорядники намагаються використати всі передбачені для них розписом кошти на 2020 рік.

Мінфін про це знає", - йдеться у матеріалі.

"Головне питання в фінансуванні дефіциту - мати можливість запозичити тоді, коли це найбільш потрібно… Така необхідність найчастіше виникає саме наприкінці року", - зазначив голова Мінфіну Сергій Марченко.

При цьому, аналітики сумніваються, що уряд профінансує всі "дефіцитні" видатки.

"Жовтень-грудень - період, коли розпорядники коштів робитимуть великі перекидання з програм, які вони не встигли освоїти, на програми, які можна буде закрити актами виконаних робіт. Це велика проблема, бо залучити такі великі суми для покриття дефіциту на внутрішньому ринку майже нереально", - вважає заступниця директора Центру економічних стратегій Марія Репко.

"Як сильно може зрости дефіцит бюджету до кінця 2020 року, наразі невідомо. Експерти оцінюють цю суму 150-200 млрд грн. Однак у Національному банку все ж очікують, що план з дефіциту так і не буде виконано: уряд фізично не зможе профінансувати всі відкладені протягом року видатки. А таких чимало", - йдеться у статті.

Читайте детальніше у матеріалі: На широку ногу. Хто оплатить сотні мільярдів дефіциту бюджету

Економічна правда