У Нацбанку пояснили суть "антиколомойського" законопроєкту та розвінчали основні міфи навколо нього.

Про це повідомляє прес-служба НБУ.

"Цей проєкт ще називають "антиколомойським", але він скоріше "антишахрайський", ніж "антиколомойський".

Суть законопроєкту така. Уявімо, що банк "П" стає неплатоспроможним та виводиться з ринку. Що далі? Вкладникам повертають кошти, починається ліквідація. І суд більше не зможе скасувати чи зупинити ліквідацію. Власник банку не зможе повернути банк собі. Також він не зможе відновити роботу банку", - йдеться у повідомленні.

У НБУ запевняють - це не означає, що власник банку стане беззахисним перед державою. Він зможе піти до суду та доводити незаконність рішення Нацбанку, а якщо доведе свою правоту - має підтвердити в суді, що у банку на момент виведення з ринку лишався якийсь капітал.

Після цього міжнародний аудитор має довести чи спростувати наявність у банку капіталу.

"Цим арбітром буде міжнародний аудитор, якого обиратиме суд. Підрахований аудитором обсяг капіталу (якщо він, звісно, є), власник може отримати назад у грошовій формі. Також він може претендувати на компенсацію упущеної вигоди і моральні збитки. Це називається компенсація збитків", - пояснили в регуляторі.

Також НБУ розвінчав міфи навколо "антиколомойського" законопроєкту:

Міф 1. Законопроєкт заборонить повернення Приватбанку колишнім власникам.

"Частково правда. Але враховуйте, що повернення банку Ігорю Коломойському неможливе вже за чинного законодавства (закон "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"). У законі є норма, що попередній власник націоналізованого банку не може ні вимагати повернення банку назад, ні вимагати компенсацію за банк. 2571-д - це лише додатковий запобіжник", - наголошують в НБУ.

Міф 2. Цей законопроєкт порушує священне право власності.

У Нацбанку пояснили, що новий закон надає власникам банку право отримати компенсацію збитків. 

"Для цього потрібно спочатку довести незаконність рішення НБУ. Після цього довести наявність збитків. Такий механізм - це баланс між інтересами держави та власників банків. Якщо власник так впевнений, що його майно в нього забрали з порушенням, то йому немає чого боятися. Аудитор підтвердить, що в банку дійсно був капітал і йому виплатять компенсацію", - йдеться у роз'ясненні.

Міф 3. Та нащо нам ваша компенсація та "фантіки". Ви поверніть банк на ринок і мені.

"У більшості цивілізованих країн світу немає опції "реанімація збанкрутілого банку". І в Україні теж її немає. Такі "зомбі" банки створюють ризики для стабільності країни та вкладників. Банк помер 5 років тому. Хто з клієнтів зі здоровим глуздом понесе гроші до збанкрутілого банку?!", - заявили у регуляторі.

Міф 4. Ваша компенсація є бутафорією. За таких норм її ніхто не зможе отримати!

У НБУ заявили, що механізм отримання компенсації - абсолютно дієвий, де головна роль належить суду, який вирішує, чи законне рішення Нацбанку.

Міф 5. Цей законопроєкт амністує топ-посадовців НБУ за "банкопад"

Зазначається, що у законопроєкті немає жодної норми, яка б звільняла від кримінальної відповідальності.

"І жодних індульгенцій також немає. Лише слідчі та суд можуть вирішувати, чи є склад злочину в діях тієї чи іншої особи", - наголошують в НБУ.

Міф 6. Цей законопроєкт неконституційний. Зокрема, він порушує статтю 129 про рівність усіх учасників перед законом і судом.

Нацбанк заявив, що конституційнсть законопроєкту буде визначати Конституційний Суд.

"Але цей документ жодним чином не обмежує право громадян на доступ до суду. Акціонер банку може звертатися до суду, оскаржувати рішення НБУ і вимагати компенсації. Ніхто не перешкоджає і не забороняє", - йдеться у повідомленні.

Міф 7. Добре. Тоді він порушує іншу статтю Конституції про недопустимість зворотної дії законів (стаття 58). Законопроєкт забороняє зупиняти ліквідацію навіть тих банків, де рішення НБУ скасовано судом до прийняття закону.

Підкреслюється, що вже чинне законодавство забороняє зупиняти ліквідацію банків, навіть за рішенням суду. Є виключний перелік підстав для завершення ліквідації банку, в якому немає пункту щодо рішення суду.

"Тому ми нічого не змінюємо у поточному законодавстві про виведення банку. Новий закон лише підтверджує діючі норми, що ліквідацію банку не можна зупинити за рішенням суду", - запевнили в НБУ.

Міф 8. Це буде диктат Нацбанку та наділення його надповноваженнями!

Нацбанк запевняє, що жодного розширення його повноважень законопроєкт не передбачає.

"Ті, хто так каже, говорять про оформлення в ньому такого поняття як "професійне судження" Національного банку. Але "професійне судження" - це не розширення повноважень. Це спосіб реалізації існуючих повноважень. Надається воно НБУ для більш ефективного захисту вкладників та інтересів держави", - пояснили у регуляторі.

Міф 9. Закон дозволить НБУ знищити будь-який банк і відправити його на "дерибан" у Фонд гарантування!

У Нацбанку заявили, що це неправда - документ не змінює порядок виведення банків із ринку. Підстави, через які банк може бути виведено, фактично залишаються такими самими, що і раніше, це: зменшення капіталу, втрата ліквідності банком, неможливість повертати гроші вкладникам.

Міф 10. Законопроєкт легалізовує схему виведення української землі під іноземців через рейдерство банків.

Підкреслюється, що у законопроєкті немає жодної норми про продаж застави неплатоспроможного банку у вигляді землі, а закон взагалі не стосується продажу майна і не пов’язаний із ринком землі.

"Якщо така "схема" дійсно планується, то що заважає її реалізувати зараз, не чекаючи на закон? Адже і сьогодні банки можуть стягувати землю, можуть її продавати на аукціоні. І рік тому могли, і п’ять років тому теж.

Земля – це теж застава. І, якщо кредит не обслуговується, її стягують, а потім продають. Головна функція банків – це кредитне посередництво, а не акумуляція земельних участків у себе на балансі", - додали в НБУ.

Нагадаємо:

Фінансовий комітет Верховної Ради затвердив скорочену таблицю правок до "антиколомойського" законопроєкту про банки та рекомендуватиме парламенту прийняти його у другому читанні та в цілому. 

Голосування за законопроєкт у другому читанні та в цілому заплановане на 13 травня.

Економічна правда