ДТЕК спростовує інформацію про завищення цін на Бурштинському енергоострові

Енергокомпанія ДТЕК, що належить олігарху Рінату Ахметову, назвала "маніпулятивною і такою, що не відповідає дійсності" інформацію, розповсюджену виданням "Наші Гроші", щодо нібито завищення цін на електроенергію в зоні Бурштинської ТЕС. 

Про це йдеться у офіційному пресрелізі ДТЕК.

"Бурштинська ТЕС не визначає ціну на ринку на добу наперед в зоні Бурштинської ТЕС. Ціну визначають імпортери, які разом з іншими виробниками в лютому 2020 року реалізували 97% електроенергії на цьому сегменті ринку. Між тим на долю Бурштинської ТЕС припало лише 3% від загального обсягу торгів", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що кінцева ціна для споживачів суттєво відрізняється від цін, які складаються на біржах в різних країнах. 

"Так, у Словаччині, Румунії та Угорщині кінцева ціна для промислових споживачів є у понад 1,5-2 рази вищою за ціну для промисловості в торговельній зоні Бурштинського енергоострову. Зокрема, ціна в Словаччині складає 154 євро/МВт год, в Румунії – 116 євро/МВт год, Угорщині – 121 євро/МВт год. 

В той час як український промисловець в зоні БуТЕС платив – 75-85 євро/МВт год з ПДВ за базовий графік навантаження", - зазначили в енергокомпанії.

За словами представників ДТЕК, Бурштинський енергоострів є повністю синхронізованим з ЄС. 

"Після останніх змін з розширення доступу імпортної електроенергії в острів він може повністю забезпечуватися з інших країн. В такій ситуації жоден учасник ринку не має можливості всередині острову мати суттєво вищу ціну за пропозицію на ринках сусідніх країн. 

Окремо нагадуємо, що Ладижинська ТЕС та Добротвірська ТЕС не мають технічної можливості виробляти електроенергію в Бурштинський енергоострів, вони працюють в зоні ОЕС України", - йдеться в повідомленні пресслужби.

Нагадуємо:

За даними "Наших грошей", в лютому ціна електроенергії на "ринку на добу наперед" в об’єднаній енергосистемі України знизилася на 12,4%, при цьому темпи зменшення ціни в Бурштинському енергоострові були вп’ятеро повільнішими і становили  2,4%.

Економічна правда