Прийняті "будівельні" законопроекти потребують суттєвих змін — юрист
Прийняті законопроекти, що регулюють будівельну галузь, потребують суттєвих змін і доповнень.
Про це на засіданні комітету з права "Українського клубу нерухомості" повідомив партнер юридичної компанії KPD Consulting Владислав Кисіль.
На його погляд, законопроект №1081, що впроваджує Єдину державну електронну систему у сфері будівництва, не вирішує головних питань архітектурно-будівельного контролю і нагляду.
"У запропонованому документі фактично мова йде лише про створення передумов до запровадження системи цифровізації: створенні кабінету забудовника, автоматичної прив’язки до всіх існуючих реєстрів тощо", - розповів Кисіль.
"Проте в законопроекті жодним чином не наважуються на більш істотний крок – реформу системи архітектурно-будівельного контролю і нагляду. Мова, фактично, йде лише про те, що в електронній системі будуть запроваджені функції теперішньої Державної архітектурно-будівельної інспекції", - сказав він.
Експерт нагадав, що саме діяльність ДАБІ понад 80% забудовників вважають головним джерелом корупції в сфері будівництва і без зміни принципів і функціоналу цього органу важко говорити про ту ефективність роботи майбутньої електронної системи, на яку очікує ринок.
Кисіль також зосередив увагу на законопроекті №1052, що запроваджує параметричний, розпорядчий та цільовий методи застосування будівельних норм.
Експерт вважає, що в законопроекті розмиті чіткі визначення та відмінності параметричного і цільового методів, що фактично дублюють одне одного.
Втім, головним є відсутність вирішення документом найбільш болючого питання конкуренції між старими і новими Державними будівельними нормами та правил їхнього застосування до поточних проектів будівництва.
"Законопроект фактично встановлює пріоритетний перехід до параметричного методу застосування будівельних норм, головна перевага якого полягає в більш гнучких можливостях досягнення кінцевої мети, наприклад, застосуванні норм інклюзивності. Проте в цьому документі необхідно чітко закріпити правила конкуренції між нормами старого і нового ДБН. Адже наразі на рівні закону оминається надважливе питання, до якого моменту замовник повинен коригувати свій проект, "підлаштовуючи" його до нових норм. І цілком імовірно, що проєкти, зведення який розпочалося ще до прийняття нових ДБН, буде надто складно ввести в експлуатацію", - підкреслив Кисіль.
Експерти також погодилися, що майбутній орієнтир нормування має виходити з поступового, але неухильного переходу до застосування Єврокодів.
Щодо прийнятого у 2-му читанні Законопроекту №1059, яким з 2021 року скасовуються пайові внески при будівництві, то позиція експертів Комітету з права "Українського клубу нерухомості" полягає в тому, що закон покликаний значно поліпшити не лише інвестиційну привабливість будівельної сфери, але й прибирає одну з корупційних ланок, що суттєво впливала на будівництво в Україні.
"Скасування цього "квазіподатку" створює привабливий мікроклімат для інвестування в будівельну галузь", - підсумував Кисіль.
Економічна правда