Потенційна корупційна складова Державної архітектурно-будівельної інспекції становить понад 3 мільярди гривень на рік.

Про це повідомила обрана народна депутатка від партії "Слуга народу" та і екс-керівниця напрямку "Будівництво" Офісу ефективного регулювання Олена Шуляк в ході конференції "Прозорі послуги для ефективної будівельної галузі", передає "Інтерфакс-Україна".

"Я недавно порахувала потенційну корупційну складову, яку можуть отримувати недобросовісні особи навколо ДАБІ, і, на жаль, цифра мене вразила - понад 3 млрд грн на рік. І це не враховуючи інфраструктурні об'єкти, будівництво мостів, капітальний ремонт та нове будівництво доріг", - повідомила Шуляк.

За її словами, кожен другий інвестор отримує відмову у видачі дозволу на будівництво, ще частина пише "заяву про припинення розгляду документів".

"Якщо всі дані прозорі, публічні і доступні до аналізу, то корупційну складову можна зменшити. Близько року ми працюємо з Мінрегіоном, Офісом ефективного регулювання, Держагентством з питань електронного урядування, з проектом TAPAS над Єдиною електронною системою в будівництві, щоб існуючі реєстри взаємодіяли між собою", - сказала експертка.

Шуляк також зазначила, посилаючись на радника президента в сфері цифрової економіки Михайла Федорова, що електронний кабінет забудовника буде представлений у вересні.

Реформувати ДАБІ потрібно радикальним чином, через створення паралельної структури, яка з часом замінить існуючу систему, вважає співголова комітету з питань права URE Club і партнер юридичної компанії KPD Consulting Владислав Кисіль.

"Система архітектурно-будівельного контролю повинна мати дві основні функції. Перша, адміністративно-сервісна, відповідає за видачу дозволів на будівництво. Друга, назвемо її "містобудівна поліція", повинна припиняти самовільне будівництво, а також реагувати на відхилення від будівельних норм, які ставлять під загрозу життя громадян", - сказав він.

Кисіль також вважає, що в сфері видачі дозволів на будівництво необхідно подолати монополію ДАБІ шляхом впровадження кваліфікованих приватних компаній, наділених правом видачі дозволів.

Крім того, систему держархбудконтролю потрібно належним чином децентралізувати, додав експерт.

"Наразі у нас є половинчаста реформа, коли повноваження з видачі дозволів на найбільші об'єкти категорії СС3, найбільш комерційно цікаві, дорогі, небезпечні об'єкти, належать не містам, не регіональним відділенням, а центральному апарату ДАБІ. Потрібно змінити концепцію і залишити на контролі держави тільки соціально-значимі об'єкти, самовільне будівництво, а інше віддати на відкуп ринку", - заявив Кисіль.

Нагадуємо:

На думку експертів, система архітектурно-будівельного контролю та нагляду штучно гальмує розвиток будівельної галузі.

Така ситуація негативно відбивається на залученні інвестицій до ринку нерухомості, стримує зростання валового внутрішнього продукту, створює корупційне тло у роботі будівельної галузі.

Чинного голову Державної архітектурно-будівельної інспекції Сергія Кузьміна було прийнято на посаду 27 березня 2019 року.

У липні стало відомо, що Кузьмін не пройшов випробувальний термін на посаді голови ДАБІ.