Світові ринки падають після рішення Китаю девальвувати юань
Спад на світових фінансових ринках посилився слідом за падінням курсу юаня до мінімуму більш ніж за 10 років на тлі погіршення американо-китайських відносин.
Про це пише "Інтерфакс-Україна".
На побоюваннях ескалації торгової війни падають фондові ринки Азії. Японський індикатор Nikkei 225 втратив у понеділок 1,7%, китайський Shanghai Composite - 1,6%, гонконгський Hang Seng - 2,85%.
Індекс найбільших європейських компаній Stoxx Europe 600 падає на 1,85%, ф'ючерси на основні американські фондові індекси опускаються на 1,2-1,7%.
Валюти практично всіх азіатських країн різко дешевшають до долара США. Зокрема, курс індійської рупії впав на 1,3%, південнокорейської вони - на 1,5%.
Валюти інших країн, що розвиваються, також знижуються: мексиканський песо знизився до долара США на 1,25%, південноафриканський ранд - на 0,9%.
Індекс валют emergent markets MSCI EM знизився на 0,8%, рекордними темпами з серпня минулого року.
Прибутковість 10-річних держоблігацій Великобританії вперше впала до менше 0,5%, опустившись до 0,497%. Показник 10-річних бондів Німеччини оновив історичний мінімум на рівні мінус 0,53%. Прибутковість 10-річних US Treasuries зменшилася на 0,1 процентного пункту, до 1,757%, мінімальних за три роки.
Ф'ючерси на залізну руду в Сінгапурі впали в ціні на 8,6%, мідь в Лондоні подешевшала на 1,6%.
Котирування ф'ючерсів на кукурудзу в Чикаго знизилися на 1,7%, на соя-боби - на 0,9% на повідомленнях, що уряд Китаю віддав розпорядження державним компаніям щодо припинення імпорту з США сільськогосподарської продукції.
Навпаки, активне зростання демонструють так звані "захисні активи", включаючи ієну і золото. Вартість унції золота на біржі NYMEX виросла на 0,85%, до 1470 доларів, а ієна до долара зміцнилася на 0,45%, до 106,1 ієни за 1 долар.
Нагадаємо, Китай відповів на загрозу Дональда Трампа про мита, давши юаню впасти до мінімального більш ніж за десятиліття рівня і доручивши державним компаніям призупинити імпорт сільськогосподарської продукції США.