У Мінагро назвали ризики від введення воєнного стану
У Міністерстві аграрної політики проаналізували можливі ризики, які несе для аграрної галузі ескалація конфлікту в Азовському морі та зумовлений нею режим воєнного стану в 10 областях.
Про це написав у Facebook в. о. міністра аграрної політики Максим Мартинюк.
Він підкреслив, що ризики продовольчого характеру для внутрішнього ринку, зокрема для 10 областей із ВС, відсутні. Пропозиція основних продуктів харчування значно перевищує прогнозований попит, а більшість областей, в яких введено ВС, є профіцитними.
Мартинюк назвав ризики та оцінив ступінь їх впливу на ситуацію в АПК:
1. Основний блок – для рибної галузі. Азовське море генерує більшу частину вилову і це вимагає збереження стабільного і зрозумілого режиму риболовства в його водах. Станом на вчорашній день рибалкам було рекомендовано в якості застережного заходу повернутися в порт, жодних юридичних чи фактичних обмежень до них не застосовувалось. Ступінь ризику: не визначений.
2. Повторення агресивних дій в Керченській протоці. В зв’язку із напруженою ситуацією в Приазов’ї та непередбачуваними діями РФ, обсяги перевалки через порти Бердянськ та Маріуполь можуть бути вимушено скорочені, а потоки перенаправлені в порти Одеси.
Ступінь впливу: середній. В минулому році через порти Азова було експортовано біля 5% від загального експорту зерна. Навіть враховуючи певні нюанси роботи Укрзалізниці, великі проблеми від можливої концентрації експортних потоків не очікуються. Період надвисокої місячної інтенсивності експорту в цьому сезоні пройшов, тож місяць тому було б набагато складніше.
3. Загально-транспортні. Режим ВС охоплює всі портові області і може позначитися на роботі експортної інфраструктури (це лише припущення, оскільки зараз робота йде безперебійно). Крім того, з’являється фактор непереборного впливу – "військова потреба", якій буде підкорюватись транспорт, зокрема пріоритет у постачанні вагонів, подачі тяги тощо буде у військових вантажів.
Ступінь впливу: залежатиме від злагодженої роботи транспортної інфраструктури.
4. Юридичні, пов’язані із виконанням зовнішніх контрактів та визначенням форс-мажору. Юристи сходяться на думці, що застосування форс-мажору в разі ВС є імперативним, але практика залежить від того, як був цей пункт виписаний в конкретному контракті.
Ступінь впливу: середній. Ніхто із свідомих гравців ним не зловживатиме, оскільки на кону репутація і компанії, і країни в цілому як надійного постачальника. Станом на вчорашній вечір відвантаження відбувалися в штатному режимі. Крім того, навіть статус "Force Majeure" не скасовує контракт, а лише зміщує строки виконання зобов’язань по ньому.
5. Глобальні цінові. Власне, не ризик в прямому розумінні, але можливість коливань цін як реакція на ескалацію конфлікту – аспект, який треба врахувати.
Ступінь впливу: мінімальний. На вчорашній біржовій сесії коливання ціни на пшеницю були в межах 1%, сьогоднішня сесія буде більш показова, але навряд чи суттєво інша.
6. Зростання ціни фрахту.
7. Зростання страхових премій.
Читайте також З дна Азовського моря ще можуть постукати: як воєнний стан вплине на економіку країни