Одеський НПЗ може заробити на закордонних продажах неліквідного в Україні продукту до 60 млн доларів на рік.

Про це пише "Дело".

Як повідомляється, минулого тижня група ВЕТЕК Сергія Курченка підписала договори на поставку темних нафтопродуктів, вироблених на підконтрольному їй Одеському НПЗ, з двома глобальними трейдерами - Vitol і Trafigura.

Яку-небудь конкретику за даними контрактами в компанії Курченка не розкривають. Тут лише стверджують, що ці угоди "дозволять підвищити виробництво на заводі".

Експерти кажуть, що така співпраця дозволить власникові Одеського нафтопереробного заводу вирішити відразу кілька комерційних завдань, пише автор.

Проектна потужність ОНПЗ дозволяє переробляти щорічно близько 2,8 млн тонн сирої нафти сорту Urals. При глибині переробки в 51% близько половини одержуваної продукції становлять саме темні нафтопродукти, які не приносять відчутного доходу власнику заводу.

"Ці позиції у збуті будь-якого НПЗ збиткові. Продажі бензину, дизельного палива (світлі нафтопродукти) більш ліквідні", - говорить директор консалтингової компанії "А- 95" Сергій Куюн.

"Одеський завод здатний з 200-235 тис. тонн нафти отримувати близько 50-60 тис. тонн вакуумного газойля і приблизно стільки ж мазуту на місяць", - конкретизує аналітик компанії UPECO Олександр Сіренко.

Обидва цих продукти, що фігурують у зазначених контрактах, виходять в результаті перегонки сирої нафти при випуску бензину і дизельного палива. Причому газойль може використовуватися для отримання певних світлих нафтопродуктів. Але споживати його з цією метою можуть тільки сучасні НПЗ, де ступінь переробки нафти досягає 90% і вище.

"В Україні існує тільки одне підприємство, здатне використовувати газойль - Кременчуцький НПЗ" , - стверджує аналітик UPECO.

Що стосується мазуту, то його внутрішнє споживання - в ​​якості палива на теплоелектроцентралях (ТЕЦ) - останнім часом помітно знижується.

За даними Держстату, в 2013 році споживання мазуту в Україні скоротилося на 37,5% порівняно з 2012 - м, до 191,5 тис. тонн.

У Міненерговугілля такий негативний тренд минулої осені пояснювали високою вартістю мазуту і переходом частини ТЕЦ на більш дешеве вугілля. Всього ж у минулому році українські НПЗ, за даними галузевого міністерства, справили 600 тис. тонн мазуту.

Як видно, ні газойль, ні мазут назвати ліквідними позиціями на українському ринку не можна. Але ринки збуту для них все ж існують.

Відповідаючи на запит видання, в компанії Trafigura укладення угоди з ОНПЗ пояснили тим, що в Європі з осені минулого року спостерігається брак мазуту, викликаний скороченням поставок з Азії.

Хоча і в цій компанії ні обсяги закупівлі сировини, ні вартість відповідного контракту з ВЕТЕК не вказали, зсилаючись на комерційну таємницю.

На думку керівника "А- 95 ", закупівля мазуту Одеського НПЗ за даним контрактом здійснюватиметься за формульної ціни, при якій за базис береться котирування продукту в Середземномор'ї і застосовується знижка або премія.

Згідно з даними Platts, вартість високосірчаного мазуту на європейських ринках в середині січня 2014 становила 3,16 дол за галон (1 тонна = 276,62 галона ) . При цьому премія на поставку партії становить 1,5 дол за тонну.

За оцінками Куюна, контракт з Trafigura дозволить групі Курченка заробити близько 60 млн доларів на рік за умови, що угода передбачає викуп всього обсягу мазуту при повному завантаженні ОНПЗ.

Прорахувати суму контракту ВЕТЕК з Vitol - на поставку вакуумного газойля - експерти не беруться. Хоча й кажуть, що він не менш вигідний, ніж у випадку з зарубіжними поставками мазуту.

"Обидві операції для компанії Курченко вельми вигідні фінансово. Однак грає роль і іміджева складова - працювати з найбільшими нафтотрейдерами світу вважається хорошим тоном", - узагальнює Сергій Куюн значення для ВЕТЕК контрактів, підписаних з Vitol і Trafigura.