"Знала Арахамію ще до війни". Нова очільниця Мінцифри про те, хто її призначив на посаду, зміни в "Дії" та національний ШІ

Кабінет нової міністерки цифрової трансформації Оксани Ферчук майже порожній. На стінах немає фотографій, на полицях – особистих речей, які зазвичай з'являються в робочому просторі з часом. Вона лише починає облаштовуватися тут – так само, як і входити в нову для себе роль.

Але як і у випадку з кабінетом, героїня цього інтерв'ю не поспішає облаштовувати нове місце під себе. Вона не змінює команду заступників, не відмовляється від стратегії міністерства, яка існувала до її призначення.

Можливо, це питання часу, адже після призначення минуло лише три тижні. А, можливо, річ у тому, що для самої Ферчук перехід на нову посаду став відвертою несподіванкою.

Утім, головне питання залишається не в тому, коли вона принесе свої речі в кабінет. А в тому, хто саме відкрив для неї ці двері на шостому поверсі головної урядової будівлі країни. За годину розмови героїня інтерв'ю так і не сказала, від кого отримала пропозицію керувати міністерством.

Ферчук очолила міністерство, яке останні роки сильно асоціювалося з Михайлом Федоровим. За цей час Мінцифри стало помітним не лише завдяки "Дії", а й через роботу з ІТ-бізнесом та оборонними технологіями.

Тепер їй потрібно показати, яким буде Мінцифри без Федорова. Вона успадкувала команду, проєкти й темп попередника. Але далі доведеться довести, що міністерство може рухатися не лише за інерцією.

Чи буде "нова мітла мести по-новому"? ЕП поговорила з Ферчук про те, як вона отримала пропозицію очолити Мінцифри, які завдання перед нею поставили, які оновлення очікують на "Дію", що буде з Brave1 та як держава планує працювати зі штучним інтелектом.

Про призначення на посаду міністра, зустріч з Корецьким, Зеленським та Арахамією

— Від кого і за яких обставин ви отримали пропозицію очолити Мінцифри?

— Це був дуже несподіваний етап. Я взагалі не збиралася залишати Міноборони.

У Міноборони я прийшла самостійно у 2022 році й вважала, що під час війни треба робити все для Сил оборони. Пропозицію очолити міністерство я отримала одразу з кількох сторін. Обговорила її, зокрема, з командою, і ухвалила рішення.

Познайомилася з прем'єр-міністром. Після розмови з паном Корецьким моє бажання і готовність працювати значно зросли.

— Ви сказали, що отримали пропозицію з кількох сторін. Можете уточнити, від кого саме?

— Не буду називати прізвища.

— Михайло Федоров казав, що з ним ваше призначення не обговорювали. Парламентський комітет цифрової трансформації також заявляв, що вашу кандидатуру з народними депутатами не погоджували. Тому цікаво, від кого саме ви отримали цю пропозицію.

— Колеги, я не буду коментувати прізвища.

— Це була людина з команди президента?

— Не буду коментувати прізвища. Це вже некоректно.

— Чи проходили ви співбесіди на цю посаду?

— Так, я зустрічалася з прем'єр-міністром. Ми довго говорили про моє бачення, принципи, його бачення співпраці, його плани, порядок роботи та те, як він бачить роботу в команді.

— Чи зустрічалися ви з президентом перед призначенням або вже після нього? Чи ставив він перед вами завдання?

— У нас планується зустріч, щоб разом із прем'єр-міністром обговорити завдання.

— Які завдання в Мінцифри ставив перед вами прем'єр?

— Він більше запитував про моє бачення і розповідав про принципи співпраці та основні завдання, які стоятимуть перед нами як перед урядом.

— Які?

— На перших кількох зустрічах ми з прем'єр-міністром говорили про три важливі пріоритети.

Перший – Сили оборони, максимальне сприяння і допомога їм вистояти. Мені це дуже співзвучно і близько. Другий – економічний розвиток: втримати й розвивати економіку. Третій виклик – проходження складних безпекових умов, які насуваються. Нам треба підготувати всі сфери економіки до зими, зокрема й цифрову економіку, щоб гідно пройти цей період і мати можливість розвиватися далі.

Ще один напрям, який прем'єр одразу зазначив, – це євроінтеграція і наш рух у цьому напрямку.

— У Верховній Раді "Слуга народу" є найбільшою фракцією, без підтримки якої не проходить жодний з законопроєктів. Чи зустрічалися ви вже з Давидом Арахамією?

— Так, під час на зустрічі зі спікером парламенту Русланом Стефанчуком, був також пан Мотовиловець, в нас була спільна розмова.

— А взагалі ви з Давидом Арахамією знайомі?

— Ми були знайомі ще до війни, перетиналися в межах організації Digital Forum. Він був спікером на ньому, тоді і познайомилися.

— Він із вами не спілкувався перед тим, як ви мали стати міністеркою?

— Я вже відповіла на ці питання.

Про розвиток міністерства та Brave1

— Яка ваша стратегічна візія? На чому ви хочете зосередитися?

— По-перше, я була дуже позитивно вражена якістю команди і наявністю стратегії, за якою вона працювала. За три тижні ми з командою переглянули всі напрямки й стратегічні цілі. Основний фокус буде в кількох напрямах.

Перший – послуги для громадян на базі "Дія". Тут ми хочемо швидше запускати нові послуги та перейти від підходу, коли людина сама приходить, шукає і замовляє послугу, до проактивного її пропонування.

— Як це має працювати?

— Це так званий підхід agentic services (ШІ-сервіси, які можуть самостійно виконувати завдання замість людини – ЕП). Держава має певні знання про людину. Наприклад, користувач навчається або має певний соціальний статус. На основі цього, знаючи наші державні програми й послуги, ми могли б проактивно пропонувати людині те, що їй доступно.

– Це, умовно, пуш-сповіщення "Дії" про релевантні програми?

— Ідея загалом схожа, але, думаю, пуш-сповіщення можуть трохи турбувати, тому ми спробуємо різні підходи до такого проактивного формату. До кінця року хочемо запустити першу послугу в такому форматі й подивитися, як це працюватиме.

— Чи є ідеї щодо нових оновлень у "Дії", наприклад проведення виборів?

— Такого напряму зараз у дорожній карті немає. Водночас напрям опитувань і активної взаємодії з аудиторією точно є. У "Дії" 24 млн користувачів – це сильна аудиторія для проведення опитувань, розуміння настроїв і спільного управління дорожньою картою розвитку послуг.

Ми вже намагалися тестувати це як інструмент в "Армія+" у військовій спільноті. І точно будемо пробувати робити це в "Дії".

— Ви згадали команду заступників. Чи плануєте переглядати її склад?

— Команда дуже сильна, тому зараз планів щодо замін немає. Навпаки, ми напрацьовуємо спільний формат взаємодії й нові орієнтири. Будемо додавати нові напрямки. Зараз визначаємо, якими вони будуть, і дивимося, хто за що відповідатиме. Також наводимо фокус на ті проєкти, які будемо забезпечувати.

— Що ви маєте на увазі під новими напрямками?

— Йдеться не про кардинально нові напрями, а про новий підхід до технологій. Україна вже багато зробила в цифровій трансформації: побудувала базову інфраструктуру послуг, даних і обміну між реєстрами. За нашою оцінкою, близько 40% публічних послуг уже переведені в цифровий формат.

Наступний етап – використання ШІ для публічних послуг та економіки. Також ми хочемо застосувати досвід Brave1 для розвитку продуктів подвійного використання. Не чекаючи завершення війни, потрібно вже зараз будувати індустрію, яка застосовуватиме підходи defense tech і в невійськових технологіях.

Це важливо для диверсифікації та майбутнього розвитку економіки. Тому один із пріоритетів – створити таку ж сильну екосистему, як Brave1, але в non-defense секторі.

— Потенційні донори для таких проєктів уже є?

— Потенційних донорів ми бачимо передусім за кордоном. Є великі сподівання на взаємодію зі Сполученими Штатами. Думаю, восени ми ближче познайомимося з донорами, які готові інвестувати й працювати в цьому напрямі. Паралельно сформуємо законодавчу рамку й почнемо перші активності всередині України.

— У попередньому уряді Мінцифри напрацьовувала так звану Дія.City 2.0. Це те, про що ви зараз говорите?

— Так, йдеться про Дія.City Invest. Вже цієї осені ми плануємо ухвалити потрібну законодавчу рамку й дати можливість українським грошам, українським інвестиціям використовуватися в екосистемі стартапів. Але за цей період ми також хочемо подивитися, чи є інтерес з-за кордону – з боку донорів та інвесторів.

— У Мінцифри вже була стратегія "WinWin" до 2030 року. Я правильно розумію, що ви залишаєтесь в її межах, але змінюєте акценти всередині?

— Так. Ідеологія використання продуктів подвійного призначення якраз вбирає в себе ті активності, які ми планували в межах Дія.City, Diia.City Invest і стратегії Win-Win. До цього ми додаємо ШІ, для якого бачимо дуже великий простір для зростання. Тобто генеральний вектор ми зараз не змінюємо.

— Чому ви зрештою вирішили залишити всіх заступників? Зазвичай, коли приходить новий міністр, він формує власну команду й часто змінює заступників.

— З більшістю з них я працювала ще з 2022 року. В Міноборони я змогла ефективно виконувати свої завдання, зокрема завдяки підтримці Мінцифри. Тому я не нова людина для міністерства, і бар'єра між мною та командою не відчуваю.

— Чи спілкувалися з Олександром Борняковим після призначення?

— Так, багато разів, він передавав справи. На першій же зустрічі я запропонувала йому залишитися в команді. Він подумав певний час і прийняв пропозицію та залишився моїм позаштатним радником.

— До наглядової ради Brave1 його також рекомендувало Мінцифри?

— Так, ми рекомендували й направили його від Мінцифри і вже там його обрали головою. Олександр відповідатиме за подальший розвиток цієї системи, що дуже добре, бо має великий досвід у цьому напрямі.

— З Михайлом Федоровим ви спілкувалися після призначення?

— Так, спілкуємося.

— Про що саме, якщо можете сказати?

— Про робочі питання.

— Більшість проєктів Мінцифри ставали успішними, оскільки Федоров мав прямий доступ до президента і його безпосередню підтримку. Чи не зіштовхнуться ваші плани та концепція зі стіною перешкод без підтримки першої особи?

— Час покаже, наскільки ефективно ми зможемо співпрацювати з новим урядом.

Зараз у мене дуже позитивні враження від командної роботи з новими міністрами і від взаємодії з прем'єр-міністром. Думаю, що так само ми маємо вибудувати ефективні стосунки і взаємодію з Верховною Радою, профільними комітетами та президентом.

Якщо чесно, я більше хочу концентруватися на тому, що ми робимо і які результати приносимо. Можливо, спрацьовує бізнес-бекграунд. Я вважаю, якщо ми робимо свою роботу добре й результати рухають країну вперед, то сприяння з різних боків ми отримаємо.

Якщо результату не буде, то, мабуть, навіть особисті відносини чи знайомства не повинні допомагати.

— Я з вами погоджуюся, але в нашому контексті це не завжди так працює. Іноді політичний вплив потрібен просто для того, щоб хороші речі могли пройти.

— Тому будемо будувати робочі контакти з усіма.

Про гральний ринок та електронний акциз

— У 2026 році Мінцифри формально втратило вплив на гральний ринок, але фактично координація між PlayCity та міністерством зберігалась до звільнення Геннадія Новікова. Чи є в планах повернути міністерству регулювання над сферою?

— На сьогодні відповідальність за формування політики перебуває в нашій сфері відповідальності.

Ця розірваність виглядає як питання, яке треба обговорити й осмислити. Ми домовилися з командою, підготували детальний аналіз: де ми зараз, що ще треба зробити, щоб вважати певний етап цієї реформи завершеним. Готуємося до зустрічі з прем'єр-міністром, щоб обговорити це питання.

— Тобто прем'єр-міністр бачить, що це зараз ваша зона відповідальності?

— Вона фактично зараз наша. Ми домовилися, що обговоримо питання розвитку цього напряму. Він важливий для країни. Там зроблено дуже багато роботи, але цей ринок потребує подальшого руху в бік прозорості.

— У вас було бажання позбутися цього напряму? Це досить токсична історія, через яку в Мінцифри вже було багато конфліктів.

— Ви ставите питання в ключі, у якому я взагалі не розглядаю роботу на державній службі. Це не питання "подобається" чи "не подобається".

Якби мене питали, чи подобається мені державна служба, я б відповіла: ні і ніколи б на ній не з'явилася. Я прийшла на державну службу у 2022 році, тому що почалася війна. Чоловіки з моєї родини пішли на фронт, а я на фронт не пішла. Я прийшла в держсектор і сказала: я щось умію, я готова працювати.

— Роботу Мінцифри у сфері грального ринку також активно критикував народний депутат Данило Гетманцев. Основна критика стосувалася ДСОМ (державної системи онлайн-моніторингу). Ви вже з ним зустрічалися й обговорювали ці питання?

— Ми зустрічалися, говорили про електронний акциз і про цей напрям. Зустрічі були разом із прем'єр-міністром. І електронний акциз, і PlayCity – важливі напрями для уряду й економіки. Тому і там, і там триває робота з комітетом для узгодження спільної позиції руху вперед. Поки що діалог конструктивний.

— Наскільки нам відомо, новий голова PlayCity має обиратися через конкурс. Його проведе міністерство?

— Існує певна колізія. Є думки, що це треба проводити через конкурс. Але одночасно є позиція органів, які за це відповідають, що під час війни конкурси не проводяться. Поки це в проміжному стані. Насправді було б дуже добре, якби нам не довелося обирати нового голову, а поточний голова залишився на посаді.

— А він хіба звільнився чи його заяву не підписали?

— Я ж не Кабінет Міністрів, тому точно не знаю. Але якщо людина добре виконує свою роботу, було б добре, щоб вона продовжувала її виконувати, навіть попри зміну політичного контексту.

— Ви не бачите тут можливого конфлікту? Гетманцев прямо критикував Новікова й звинувачував його в затягуванні створення ДСОМ. Якщо він залишиться, імовірно, з Ради знову будуть претензії.

— Я намагаюся будувати роботу з усіма з чистого листа – з довірою й відкритістю, без емоцій і персонального контексту. Для мене важливо не те, хто з ким у конфлікті, а що ми будуємо, навіщо і який результат це дає.

Це технократичний підхід: людина приходить на посаду, виконує свої обов'язки й колись із неї йде. Тому зараз моя позиція щодо команди, нових міністрів і всіх стейкхолдерів максимально конструктивна. Подальша робота залежатиме від того, наскільки ефективною буде наша взаємодія.

— Чому міністерство вирішило відтермінувати впровадження еАкцизу?

— Ми реально оцінили готовність системи й ринку до його впровадження. За перші три тижні це був один із проєктів, який забрав у мене найбільше часу. Проєкт амбітний і корисний, багато роботи вже зроблено. Але технологічна частина ще перебуває в розробці, а економічні оператори не встигли побудувати й протестувати інтеграції.

Йдеться приблизно про 80 тисяч учасників ринку. Разом із Мінфіном, податковим комітетом, алкогольними асоціаціями та бізнесом ми дійшли висновку, що якісно запустити систему 1 листопада неможливо.

— Який шлях впровадження ви обрали зараз?

— Ми продовжуємо активно тестувати систему з тими гравцями, які вже до неї зайшли. Але їх поки мало, з 80 тисяч операторів тестуються близько 450. На мій погляд, цього недостатньо, щоб запускати систему через три місяці.

Нам потрібно залучити значно більше учасників – 20-30 тисяч компаній. Треба мотивувати їх зайти в систему, пройти тестування, побудувати інтеграції й повноцінно запуститися. Тому ми домовилися з асоціаціями та великими виробниками, що разом будемо активніше залучати їхніх дистриб'юторів до тестування системи.

Паралельно плануємо швидко внести зміни до закону, щоб перенести фінальний запуск реформи на початок липня 2027 року. Але до цього всі оператори мають бути зареєстровані в системі.

— Ви не думали розділити запуск для алкоголю і тютюну?

— Ми так і будемо їх розділяти в роботі. Навіть архітектурно можливі різні підходи. Робота з дистриб'юторами й зануренням екосистеми точно буде розділена. Це різні виробники, різні асоціації, різні коментарі й різні вимоги. По суті, у нас формуються дві різні схеми.

Про національну LLM та проходження зими

— Міністерство активно розвиває напрям ШІ. Зокрема, є Center of Excellence, який працює над створенням національної мовної моделі (LLM). Чи ви зможете запустити її до кінця року?

— Так, минулого тижня ми зустрічалися з усіма гравцями, які об'єднані навколо запуску цієї моделі. Обговорили графік: до кінця грудня плануємо мати тестову версію, а в січні хочемо викласти першу тестову версію в публічний доступ.

— Вона буде реалізована через "Дію" чи це буде окремий інтерфейс?

— Я не думаю, що це буде пов'язано з "Дією".

— Ми говорили про складну зиму, яка наближається. Чи працює Мінцифра з мобільними операторами та інтернет-провайдерами, щоб вони могли стабільно надавати послуги під час можливих блекаутів?

— Так, іде активна співпраця. Ми напряму працюємо з мобільними операторами й обговорюємо посилення вимог до безперебійного надання зв'язку під час блекаутів.

— Про які саме вимоги йдеться?

— Ми хочемо збільшити кількість годин, протягом яких базові станції зможуть працювати в умовах блекауту. Це дуже проста метрика.

— На скільки годин ви хочете збільшити автономність базових станцій?

— Хотілося б, щоб базові станції могли працювати автономно не кілька годин, а кілька діб.

— Минулого року операторів зобов'язували закуповувати генератори, а обслуговування частково мало лягати на місцеву владу. Ви хочете збільшити кількість базових станцій, підключених до генераторів?

— Ми працюємо саме над збільшенням кількості годин автономної роботи. Як це побудувати – ми теж розуміємо.

Крім того, нам важливо оцифрувати всю цю взаємодію. Можете уявити кількість базових станцій, які потребуватимуть ручного виїзду людини й втручання. Ми хочемо автоматизувати цей процес, щоб інформування відбувалося автоматично, а в нас був доступ до моніторингу й візуалізації роботи системи.

— Окрім мобільного зв'язку, які ще елементи інфраструктури важливі для проходження зими?

— Використання інтернет-мереж, які працюють без електроживлення. Тут, на мій погляд, у нас великий виклик, бо сьогодні лише 53% домогосподарств використовують такі мережі. За інформацією операторів, навіть у містах, де вони вже повністю перейшли на сучасні мережі й фактично проклали їх паралельно, люди не підключаються. Поки немає блекауту, вони не бачать потреби.

Тому ми зараз думаємо, якими мотивуючими й медійними інструментами спонукати людей зробити це заздалегідь, поки немає форс-мажору.