Кінець епохи Мінцифри? Призначення Оксани Ферчук стане тестом на зрілість інституції

Парламент призначив Оксану Ферчук новою міністеркою цифрової трансформації. Це перший випадок, коли відомство, фактично створене під Михайла Федорова, очолює людина, яка не була частиною його команди від самого початку.

За своєю суттю Мінцифри – не просто ще одне міністерство. Це орган, який останні кілька років оцифровував державу: переносив послуги в "Дію", створював реєстри, змінював взаємодію громадянина з бюрократією і намагався нав'язати державі іншу швидкість роботи.

Однак цінність таких рішень не завжди легко пояснити старій бюрократичній системі. Частина урядовців досі дивиться на державне управління значно традиційніше і не завжди готова сприймати таку трансформацію як щось більше, ніж зручний сервіс у смартфоні.

Саме тому впливовість Мінцифри трималася не лише на команді та якості її проєктів. Вона значною мірою спиралася на політичну вагу Федорова і його прямий зв'язок з президентом. Сам Федоров не раз підкреслював, що без підтримки Володимира Зеленського багато з того, що зробило міністерство, було б неможливим.

Отже, призначення нової міністерки кидає виклик Мінцифрі як інституції. Чи зможе відомство зберегти темп, масштаб і здатність впливати на державну машину без тієї політичної опори, яка роками була його головною перевагою?

Хто така Оксана Ферчук

Кар'єра Ферчук стартувала в телекомі. До 2005 року вона встигла попрацювати в компанії "Український мобільний зв'язок" (UMC), директоркою з маркетингу та продажу "Телесистем України" (бренд PEOPLEnet) і комерційною директоркою "АВ інжиніринг".

З 2008 до 2016 року працювала у "Віжн ТБ", де запускала супутникове телебачення Viasat в Україні та сервіс платного телебачення для "Київстару".

Згодом вона перейшла на керівні позиції в "Новій пошті", очолювала платформу "Закупки.Пром.УА" та розвивала сервіс електронного документообігу "Вчасно". У 2021-2022 роках керувала поштовим оператором Justin.

Влітку 2022 року Ферчук почала працювати радницею тодішнього міністра оборони Олексія Резнікова – відповідала за координацію цифрових та логістичних проєктів. Серед них – впровадження LOGFAS, SAP, медичної інформаційної системи ЗСУ та платформи "Коровай".

Останній рік нова очільниця Мінцифри обіймала посаду заступниці міністра оборони з цифрової трансформації: почала працювати з міністром Денисом Шмигалем, а в січні 2026 року продовжила під керівництвом Федорова.

Як обирали нового очільника міністерства

Після переходу Федорова до Міністерства оборони призначення нового очільника Мінцифри виглядало вирішеною справою. Його заступник Олександр Борняков став тимчасово виконувати обов'язки міністра і мав усі шанси отримати повноцінний статус.

Борняков був людиною з команди Федорова, добре знав внутрішню кухню міністерства і мав продовжити курс, який там вибудовували з 2019 року: цифрову трансформацію держави, розвиток "Дії", підтримку IT-сектору, проєкти на кшталт "Дія.City", взаємодію з бізнесом, розвиток телекому та інших сфер, у які за ці роки зайшло Мінцифри.

Призначення Борнякова здавалося питанням часу. У міністерстві та політичних колах очікували, що потрібно лише знайти голоси у Верховній Раді, щоб він перетворився на повноцінного урядовця.

Однак пошуку голосів заважала активна кампанія критики Борнякова і згодом самого Федорова та його нової сфери відповідальності – Міністерства оборони. Йшлося, зокрема, про конфлікти навколо окремих цифрових систем та грального ринку і про системну критику з боку частини народних депутатів.

Призначення Борнякова зависло. За словами співрозмовників ЕП в міністерстві, його сприймали насамперед як людину Федорова. Був ризик: якщо останнього не буде в новій урядовій конструкції, то шанси Борнякова очолити Мінцифри впадуть.

Обговорювався варіант, за якого Федоров міг би повернутися в Мінцифри, але такий сценарій виглядав малоймовірним. З моменту відставки уряду Юлії Свириденко 14 липня до вечора 15 липня питання, хто очолить Мінцифри, не мало відповіді.

У вищому політичному керівництві держави розглядали кілька кандидатур. Серед них – Валерія Іонан, яка раніше працювала заступницею Федорова, Борняков і Ферчук, кандидатура якої з'явилася на фінальному етапі.

До останнього моменту багато залежало від того, чи залишиться Федоров у Міноборони. Якби президент вирішив повторно призначити його на посаду, шанси Борнякова очолити Мінцифри зросли б.

За словами співрозмовників ЕП, не всі в Мінцифри були в захваті від потенційного призначення Іонан. Воно могло спричинити звільнення частини команди, яка працювала з Федоровим і Борняковим.

Крім того, за інформацією DOU, крісло міністра також пропонували засновникові сервісної ІТ-компанії SoftServe Тарасу Кицмею, однак той відмовився.

За словами Федорова, з ним не обговорювали претендентів на посаду очільника Мінцифри і не просили його рекомендувати інших кандидатів. Він розповів, що співбесіду з Ферчук провели після зустрічі фракції з президентом 15 липня.

Зрештою, вибір упав саме на Ферчук і це стає новим викликом для Мінцифри. Міністерство, яке багато років будувалося навколо конкретної людини, отримує керівницю, яка не була частиною цієї історії.

Чи втримає Ферчук темп міністерства

Особлива "метафізика" Мінцифри та політична вага Федорова, який майже 6,5 року очолював створене у 2019 році міністерство, дозволяли його команді втручатися в різні сфери: медичні сервіси під час пандемії, державні реєстри, кібербезпеку, оборонні проєкти, взаємодію з бізнесом, підтримку IT-ринку.

Через це Мінцифри без Федорова швидко потрапило під критику, тиск і політичні удари. З новою міністеркою, навіть попри її досвід роботи заступницею в Міноборони, інституцію можуть не лише продовжувати критикувати, а й почати обмежувати її вплив. Питання не лише в посаді, а і в політичній вазі та можливості взаємодіяти з різними центрами впливу.

Ферчук отримує не звичайне міністерство, ефективність роботи бюрократичного апарату якого не сильно залежить від імені міністра. Вона отримує структуру, створену під конкретний стиль управління, конкретну політичну вагу і конкретну систему ухвалення рішень.

Нинішня команда Мінцифри:

Віталій Балашов – заступник з питань кібербезпеки та хмарних технологій. Раніше працював в EPAM Digital, нині є військовослужбовцем і техніком-програмістом у фінансовому управлінні Генштабу ЗСУ.

Наталя Денікеєва – заступниця з питань цифрової економіки. Відповідатиме за "Дію.City", Code.ua, підтримку стартапів та інноваційного бізнесу, цифровізацію гральної сфери.

Валерія Коваль – заступниця з розвитку екосистеми цифрових та офлайн персоналізованих сервісів. Відповідає за цифрові та адміністративні послуги.

Станіслав Прибитько – заступник з розвитку цифрової інфраструктури. Відповідатиме за стійкість мобільного зв'язку та інтернету.

Олександр Закусило – заступник міністра цифрової трансформації. Відповідатиме за масштабування цифрових реформ, державні електронні системи, реєстри та обмін даними. Серед його напрямів – "еАкциз", "еСуд", "еНотаріат", відкриті дані, "Трембіта", "Дія.Engine".

Ольга Кревська – заступниця міністра з питань європейської інтеграції. Відповідає за інтеграцію України з Єдиним цифровим ринком ЄС, переговори про вступ до ЄС, розвиток міжнародних партнерств.

Перед командою, яку сформує Ферчук, стоятимуть кілька стратегічних питань.

Перше – що робити з широкою сферою впливу Мінцифри. За останні роки відомство взяло на себе багато нових напрямів і не всім це подобається. Нова очільниця має вирішити, як бути: намагатися зберегти цей масштаб чи звузити фокус і сконцентруватися на кількох ключових напрямах. Від цього залежить, залишиться Мінцифри відомством широкої цифрової трансформації чи стане менш помітним.

Друге – майбутнє чинних проєктів. "Дія", "Дія.City", цифрові послуги, проєкти для бізнесу, взаємодія з оборонним сектором, робота з реєстрами, кібербезпека потребують політичної підтримки, управлінської уваги і професійної команди.

Третє – відносини з IT-сферою. Федоров і Борняков роками вибудовували довіру з асоціаціями, кластерами, великими компаніями та підприємцями. Вони були для ринку зрозумілими співрозмовниками.

Перед призначенням нового міністра частина IT-спільноти публічно підтримувала Борнякова. Це не означає, що бізнес не працюватиме з новою командою, але якість цієї взаємодії, рівень довіри та готовність ринку відкрито говорити про проблеми будуть іншими.

Для IT-сектору це важливо. З 2019 року Мінцифри захищало ринок від тиску силовиків, створювало спеціальні умови роботи, спілкувалося з інвесторами, залучало клієнтів. Чи залишиться міністерство таким самим партнером для індустрії – відкрите питання.

Багато залежатиме від бачення Ферчук розвитку Мінцифри і чи було в неї це бачення до призначення. Адже ще місяць тому вона навряд чи могла планувати, що очолить одне з наймедійніших міністерств.

Саме тому призначення Ферчук – це тест на те, чи може Мінцифри існувати як сильна інституція незалежно від імені її очільника і чи зможе нова команда зберегти темп, довіру та політичну вагу міністерства без опори на Федорова.