Азарт без контролю: чому держава досі не бачить реальні ставки і виграші

Грецька богиня Фортуна уособлює долю, шанс і непередбачуваність – те, що робить азартні ігри азартними. Та навряд чи хтось очікував, що "фортуна" визначатиме і розвиток цієї індустрії в Україні.

З 2020 року, коли ринок легалізували, держава так і не запустила державну систему онлайн-моніторингу азартних ігор – ДСОМ. Вона мала б фіксувати кожну ставку й кожну виплату, давати регулятору повну картину фінансових потоків і прибирати простір для зловживань.

Попередній регулятор – Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) – із завданням не впорався. Після його ліквідації повноваження передали новому органу під координацією Міністерства цифрової трансформації, але й тут система знову буксує і не вкладається у визначені державою дедлайни.

За різними оцінками, відсутність ДСОМ щорічно коштує бюджету десятки мільярдів гривень недоотриманих податків: без доступу до внутрішніх даних операторів податкова бачить лише рух грошей на рахунках, а не реальні виграші та ставки.

Чому за п’ять років система не запрацювала і як її відсутність впливає на ринок?

Система, від якої все залежить, але якої досі нема

Основною функцією системи онлайн-моніторингу є відстеження всіх фінансових операцій, які здійснюють учасники грального бізнесу. Якби цей програмно-апаратний комплекс працював, регулятор і профільні органи, зокрема податкова та Держфінмоніторинг, бачили б у реальному часі від кожного ліцензованого оператора всі ставки, виграші чи повернення з унікальними ідентифікаторами та часовими мітками.

Хоча закон, який легалізував азартні ігри, покладав на тодішнього регулятора ринку КРАІЛ обов'язок запустити ДСОМ до липня 2022 року, створення системи постійно відкладалося.

У 2021 році регулятор почав шукати підрядника для розробки ДСОМ, але тендер автоматично скасувала електронна система, оскільки до аукціону допустили лише одну пропозицію. У 2022 році процес створення системи зупинився, адже пріоритетним стало фінансування оборони. Лише в червні 2023 року КРАІЛ почала напрацьовувати новий порядок функціонування ДСОМ, який Кабмін затвердив у лютому 2024 року.

Затримку з виконанням закону регулятор пояснював просто: "ДСОМ не була створена через відсутність фінансування у 2021-2024 роках".

У грудні 2024 року парламент ліквідував КРАІЛ і передав її повноваження новому держагентству "ПлейСіті", підконтрольному Мінцифри. З 1 квітня 2025 року КРАІЛ перейшла в режим ліквідації, а ліцензійні, контрольні та реєстрові функції поетапно перейшли до "ПлейСіті".

За законом, новий регулятор мав увести ДСОМ в експлуатацію протягом шести місяців з моменту набуття чинності, тобто не пізніше 30 вересня 2025 року. Однак цього не станеться: "ПлейСіті" оголосило тендер на розробку системи лише 2 вересня.

Отже, попри зміну регулятора історія із створенням ДСОМ знову затягується. Як виявило нове держагентство, спадок з напрацювань КРАІЛ у цьому питанні відсутній. За словами керівника "ПлейСіті" Геннадія Новікова, те, чим займалися їх попередники, використати для створення системи неможливо. Новий орган робить усе "з нуля".

Втрати на десятки мільярдів

Відсутність державної системи онлайн-моніторингу не блокує роботу органів контролю, переконує Новіков. Утім, без неї виникає низка проблем з прозорістю фінансових потоків на ринку.

Одну з таких напередодні обговорювали на засіданні тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради щодо ухилення від оподаткування в гральному бізнесі. Ішлося про ймовірні спроби операторів азартних ігор маніпулювати з тим, як трактуються виплати гравцям.

Утримання та сплата податку на доходи фізосіб (18%) і військового збору (5%) відбуваються під час виплати доходу з коштів фізособи. Проте окремі компанії зменшують своє податкове зобов'язання, прикриваючи виграші поверненням депозитів.

Податкова трактує як виграш всю суму виплат гравцю і відповідно її оподатковує. Проте коли ДПС донараховує компаніям податки, ті звертаються до суду і він стає на бік бізнесу, адже податківці не можуть довести, що виплачені кошти є виграшем, пояснює голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Зробити це можливо лише тоді, коли держава бачитиме події всередині оператора в режимі реального часу, а це забезпечує ДСОМ.

"ДСОМ має відстежувати кожну ставку і загалом усе, що відбувається всередині оператора. Зараз держава бачить лише кошти, які зайшли і які були виплачені. Відповідно, деякі оператори підмінюють поняття, називаючи виплати не виграшем, а поверненням депозиту користувача", – пояснює Гетманцев.

У ТСК звернули увагу на аномалії, коли зіставили податкові декларації учасників ринку з даними Національного банку щодо руху коштів. Виявилося, що окремі гравці ринку із значною часткою доходу декларують мізерні суми виграшів, принаймні так вони звітують державі.

За словами Гетманцева, компанія "Нейтів аппс" (SuperGra Casino), маючи близько 7% загального доходу галузі, виплачує 42% виграшів. Натомість найбільший оператор FavBet, отримуючи 36,2% доходів ринку, декларує лише 0,03% виплат виграшів. За інформацією НБУ, реальні виплати становлять значно більші суми.

Гетманцев додає, що держбюджет через такі схеми міг недоотримати понад 20 млрд грн у 2024 році і понад 10 млрд грн – за перше півріччя 2025 року, якщо порівнювати реальні банківські виплати гравцям (виграші та повернення) із задекларованими виграшами.

Це лише один з можливих сценаріїв зловживань у ситуації, коли системи онлайн-моніторингу немає і податкова не може оперативно перевіряти, що відбувається на ринку.

Голова ТСК Ярослав Железняк додає, що при порівнянні суми сплачених податків операторами азартних ігор з надходженнями на їх рахунки можна виявити різкий розкид податкового навантаження (відношення податків до суми доходів). Великі оператори мають у рази нижчий відсоток сплачених коштів до бюджету (5-10%), ніж малі та середні (22-50%), а подекуди трапляються аномально низькі значення – 1-2%.

Коли запрацює ДСОМ

Агентство "ПлейСіті" почало повноцінну роботу 30 травня 2025 року. До цього регулятор формував команду та вибудовував організаційну структуру нової установи після ліквідації КРАІЛ. Протягом літа "ПлейСіті" та Мінцифри готували нормативні акти щодо роботи ДСОМ та розробляли вимоги до системи, необхідні для оголошення тендера.

"Ми сіли із спеціалістами, підготували перший проєкт технічної вимоги і провели публічні консультації з ІТ-компаніями", – каже Новіков. Після консультації з ринком щодо ціни та строків розробки у "ПлейСіті" визначили, що повноцінно запустити систему зможуть через 13 місяців.

Подібну оцінку надає й Асоціація українських операторів грального бізнесу. "За нашими підрахунками, навіть за повного фінансування потрібно мінімум 10-12 місяців – з урахуванням розробки технічного завдання з нуля, тестування, кібербезпеки, навчання та підключення", – зазначає президент асоціації Олександр Когут.

Аби пришвидшити впровадження системи, у "ПлейСіті" вирішили розділити проєкт технічної вимоги на дві черги і спочатку зробити інструменти інтеграції з даними операторів та моніторингу руху коштів. Під цей план переробили технічні вимоги та повторно запросили цінові пропозиції, аби вийти на тендер з коректними сумами.

За тиждень до оголошення тендера уряд ухвалив останні необхідні акти, щоб агентство могло офіційно почати закупівлю. 11 вересня 2025 року почався аукціон і за кілька днів планують оголосити переможця, який розроблятиме систему для держави. "Весь основний функціонал, потрібний ДПС для нагляду за входом та виходом грошей, плануємо отримати наприкінці грудня 2025 року. Далі будемо вдосконалювати систему", – каже Новіков.

Ці строки викликали запитання у членів ТСК. Публічно і на засіданні вони обурювалися, що новий орган знову не вкладається в прописаний у законі дедлайн запуску ДСОМ: 30 вересня 2025 року.

"Навіть якби агентство в перші дні своєї роботи оголосило тендер і максимально скоротило попередні процедури, запустити систему до 30 вересня все одно було б нереально", – відповідає Новіков. Такої ж думки дотримуються і в профільній асоціації: постанова уряду заклала нереалістичний строк для розробки системи.

Хоча в "ПлейСіті" очікують на запуск першого етапу ДСОМ наприкінці 2026 року, учасники ринку матимуть ще шість місяців на під’єднання до нової системи. Тому повноцінно вона запрацює не раніше літа 2026 року.

* * *

Ситуація із запуском ДСОМ виглядає безвихідною і трохи абсурдною. З одного боку, нове агентство демонструє готовність запустити систему і навіть намагається пришвидшити процес. З іншого – цю систему намагалися запустити вже п’ять років і, ймовірно, не запустять ще протягом одного року.

Представниця Мінцифри Наталія Денікеєва вислухала на ТСК хвилю обурення від депутатів, які втомилися від постійних обіцянок. Формально вона щойно взяла цей напрям під свою опіку і раніше за нього не відповідала.

Однак постає інше запитання: більшість співробітників "ПлейСіті" – це колишні працівники КРАІЛ, які перейшли до нового органу. Якщо команда залишилася майже та сама, то чому результату досі немає?

На засіданні ТСК не раз згадували й обіцянки, які з 2022 року давав заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков: "Потрібно ще пів року". Дедлайни минали, пояснення повторювалися, а система так і не з'явилася.