Як збудувати інфраструктуру для інвестицій

Ви здивуєтеся, але в Україні достатньо програм підтримки інвесторів. Бракує інфраструктури, яка б дала змогу залучати глобальний приватний капітал.

Україна отримує значні обсяги міжнародного фінансування, але якщо дивитися не на загальні цифри допомоги, а на новий приватний інвестиційний капітал, картина буде іншою. У 2025 році Україна отримала 52,4 млрд дол. зовнішнього фінансування. Водночас новий іноземний капітал оцінюють лише у 0,4-0,9 млрд дол. на рік. Тобто співвідношення – понад 50:1 на користь боргів і допомоги.

У нас є низка інструментів для підтримки бізнесу та інвестицій: від "Дії.City" та UkraineInvest до Brave1, але вони розв'язують лише окремі частини проблеми.

Діагностика інвестиційної інфраструктури, яку підготували UIF та Українська асоціація венчурного та приватного капіталу (UVCA), показує: у фінансовій системі немає інституційних інвесторів, які могли б бути довгостроковими співінвесторами, а проєктне фінансування без права регресу майже не працює.

Навіть добрий проєкт часто не має механізму, за яким він може отримати капітал від пенсійних, інфраструктурних і суверенних фондів, страховиків, компаній з управління активами, фондів приватного й венчурного капіталу (PE/VC).

Україні не бракує міжнародної уваги та донорів, проте бракує інфраструктури для масштабування приватних інвестицій. Борги підтримують Україну сьогодні, але інвестиції будують Україну завтра. Одним із розв'язань цієї фундаментальної проблеми може стати Київський міжнародний фінансовий центр (KIFC).

Що таке фінансовий центр

Фінансовий центр – це юрисдикція та екосистема, які забезпечують передбачувані правила, захист інвесторів, ефективне вирішення спорів, доступ до фінансових інструментів і зв'язок із міжнародними ринками капіталу. Це фінансовий шлюз між глобальним капіталом та українськими активами і проєктами.

Ланцюжок виглядає так: проєкт → інвестиційна структура → захист інвестора → страхування та гарантії → інституційний інвестор → фінансування → реалізація → прибуток → вихід або реінвестування. Зараз значна частина цього ланцюжка в Україні розірвана. KIFC має його з'єднати. Індекс глобальних фінансових центрів у 2026 році налічує понад 120 фінансових центрів у всіх куточках світу. Вони давно стали стандартною частиною глобальної економічної інфраструктури, тож ця концепція – не експеримент: у світі існують десятки успішних моделей.

Понад те, у січні 2025 року Україна та Велика Британія підписали угоду про сторічне партнерство, яка передбачає підтримку в створенні фінансового центру та бізнес-середовища світового рівня, зокрема завдяки експертизі лондонського Сіті через City-Ukraine Hub. KIFC не треба вигадувати як окрему політичну ідею. Він може стати практичним інструментом для реалізації фінансової частини цієї угоди.

Водночас єдиної моделі фінансового центру не існує. Лондон відрізняється від Дубая, Дубай – від Люксембургу, а Кігалі – від Сінгапуру. Україна не повинна копіювати жодну з них: успішні центри будують відповідно до стратегічних потреб держави. Україна має створити модель, адаптовану до відбудови, енергетики, інфраструктури, оборони, технологій подвійного призначення та інтеграції з ЄС.

Що KIFC може дати Україні

Успішний KIFC має виконати п'ять конкретних завдань.

Мобілізувати міжнародний та український інституційний капітал, створити механізм для пенсійних, інфраструктурних та суверенних фондів, страховиків, компаній з управління активами, фондів PE/VC та інших інвесторів.

Запустити проєкти, які зараз стоять на паузі, особливо в енергетиці, інфраструктурі, логістиці та інших капіталомістких секторах.

Створити інвестиційний ринок навколо українських активів. Інвесторові потрібен не лише вхід, а й зрозумілий вихід: злиття і поглинання, вторинні угоди, ринки капіталу, IPO або продаж стратегічному інвесторові.

Знизити так званий сприйнятий ризик. Ризики війни неможливо повністю усунути, але їх можна структурувати, страхувати, гарантувати і розподіляти.

Вбудувати Україну в глобальну фінансову інфраструктуру. Україна має стати не країною, яка постійно шукає наступний грант чи кредит, а країною, яка матиме зрозумілий механізм інвестування глобального капіталу.

Для інвесторів Україна пропонує унікальне поєднання можливостей: найбільшу відбудову в Європі, масштабне оновлення енергетики, критичну інфраструктуру та логістику, оборонні технології, технології подвійного призначення, відновлення промисловості, агросектор, цифрову економіку та євросоюзівську інтеграцію.

Потрібен окремий закон

Як свого часу для "Дії.City" створили законодавчу рамку, так і Україні потрібен спеціальний закон про Київський міжнародний фінансовий центр.

Він має визначити статус KIFC, режим для його резидентів, правила регулювання та нагляду, захист інвесторів, механізми вирішення спорів і виконання рішень, доступ до міжнародних фінансових інструментів, правила руху та репатріації капіталу, взаємодію KIFC з українською фінансовою системою.

При цьому KIFC не має бути офшорною чи ізольованою паралельною юрисдикцією. Його завдання – створити спеціальний, передбачуваний і міжнародно сумісний режим в Україні, який дасть змогу глобальному капіталу працювати з українськими активами за зрозумілими правилами. Окремий закон дасть KIFC правову визначеність, гнучкість і конкурентоспроможність.

Від фінансування до інвестицій

Україна входить у період, коли масштаб відбудови неможливо забезпечити лише держбюджетом, грантами та міжнародними кредитами. Потреби у відновленні оцінюють у сотні мільярдів доларів і ці кошти не можуть бути лише боргом.

Боргове фінансування допомагає пережити кризу. Прямі інвестиції створюють активи, бізнеси, робочі місця, технології та майбутні податкові надходження. Тому стратегічне завдання наступного етапу – перейти від фінансування України до інвестицій в Україну. Цей перехід потребує нової інституційної архітектури.