Продавай націоналізоване. Уряд приватизує два державні банки

Попри загальну невизначеність, на ринку злиття та поглинання (M&A) спостерігається небачене пожвавлення. Лише за останній рік стало відомо про купівлю "Київстаром" сервісу таксі Uklon та збільшення частки в Helsi, а також про придбання "Ідея банку" групою ТАС Сергія Тігіпка.

Не оминула хвиля M&A і державу. На початку жовтня Кабмін дав офіційний старт приватизації двох держбанків – Укргазбанку та "Сенс банку". Хоча у випадку цих двох установ процес доречніше було б назвати поверненням у приватну власність: обидві установи свого часу націоналізували, хоча за різних обставин.

Для держави продаж банків – це спроба зменшити свою частку на ринку, адже вона перевищує 50% усіх активів системи. Про це Мінфін заявляв на початку 2024 року, а завершити угоди планував до початку 2025-го. Проте цього не сталося.

Через понад півтора року Мінфін повернувся до ідеї приватизації держбанків. Чи зуміє уряд знайти покупців і наскільки вигідно продавати установи під час війни?

Приватизувати націоналізоване

Держава обростає новими фінансовими установами: наразі Кабміну належать сім банків, три з яких потрапили у його власність після початку великої війни. За даними НБУ, частка держави в активах банківської системи становить 54,5%, а за сумою вкладів громадян – 61,7%. На найбільший з них – Приватбанк – припадає понад чверть активів системи, а фізособи відкрили в ньому понад 24 млн рахунків.

За таких умов банківський ринок фактично монополізований одним власником – урядом, що впливає на якість послуг. Приватним та іноземним групам стає дедалі складніше конкурувати з державними банками за нових вкладників, адже останні отримують нових клієнтів майже без будь-яких зусиль: ними майже автоматично стають усі "бюджетники", державні підприємства та їхні працівники.

Великі державні банки мають ще одну перевагу: вони обслуговують компанії оборонно-промислового комплексу (ОПК), особливо ті, що працюють з державною таємницею. Напередодні Нацбанк фактично заборонив працювати з такими компаніями банкам, які не мають доступу до держтаємниці, аби кожна операція компаній ОПК могла проходити ретельний фінансовий моніторинг.

При цьому державу складно назвати ефективним власником. Її банки лише в останні роки генерують прибутки. Історично ж вони поглинали бюджетні гроші.

За підрахунками CASE Ukraine, у 2009-2021 роках держава витратила на банки близько 21 млрд дол. платників податків. Значна частина цієї суми стала своєрідною "платою за неефективність". Влада докапіталізовувала банки, оскільки ті систематично зазнавали збитків, видаючи часто політично вмотивовані кредити.

Тому не дивно, що зменшення частки держави на банківському ринку було вимогою Міжнародного валютного фонду ще до початку великої війни і залишається одним із пріоритетів уряду зараз. Першими в черзі на приватизацію стали раніше націоналізовані Укргазбанк та "Сенс банк".

Чому саме вони? Решта державних банків перебувають набагато далі від можливого продажу. Вони або мають значний спадок непрацюючих кредитів (Приватбанк), або їх продаж не планується (Укрексімбанк), або вони надто великі для того, щоб на них знайшовся покупець (Ощадбанк чи Приватбанк).

Укргазбанк націоналізували у 2009 році після світової фінансової кризи разом з банками "Київ" та "Родовід" (останні згодом ліквідували). З того часу банк працював не надто ефективно, адже тривалий час не отримував прибутків, а у 2011 та 2015 роках державі довелося докапіталізувати установу на 0,7 млрд дол.

До початку великої війни Укргазбанк був найближчим до принаймні часткової приватизації з-поміж інших державних банків. На початку 2021 року Міжнародна фінансова корпорація (IFC) уклала з ним кредитну угоду, яка передбачає потенційну конвертацію тіла кредиту у 20% акцій фінансової установи.

"Сенс банк" націоналізували в липні 2023 року. Він належав підсанкційним російським олігархам Міхаілу Фрідману, Пьотру Авену та Андрєю Косогову. Формальна підстава для націоналізації – загроза фінансовій стабільності. Банк входив і входить до переліку системно важливих, проте його ексвласники через санкції не змогли б докапіталізувати установу в разі такої потреби.

Після націоналізації банку його колишні власники подали позов проти України з вимогою стягнути з уряду понад 1 млрд дол. компенсації за "експропріацію" активів. На відміну від історії з оскарженням націоналізації Приватбанку, позивачі не вимагають повернути фінансову установу. Попри це позов Фрідмана ще зіграє свою роль у приватизації "Сенс банку", але про це трохи згодом.

Що можуть отримати інвестори

"Сенс банк" та Укргазбанк входять до переліку системно важливих (на них припадають 9% усіх активів). За даними НБУ, чверть активів Укргазбанку – це ОВДП, кредити юридичним особам – 35,2% (68,2 млрд грн – без урахування резервів), фізичним особам – 4,8% (9,4 млрд грн). Кредитний портфель громадян у "Сенс банку" на третину більший (12,45 млрд грн) і становить 8% активів установи. Ще 23,6% активів – це заборгованість компаній, 18,7% – ОВДП.

Частка непрацюючих кредитів у "Сенс банку" 1 вересня 2025 року становила 31,3%, в Укргазбанку – 22,7%.

В останні роки Укргазбанк обрав своєю стратегією розвиток "зеленої" енергетики і став будувати бренд "екобанку". Наразі він спеціалізується на кредитуванні бізнес-проєктів у сфері альтернативної енергетики, а також надає позики населенню на купівлю та встановлення відповідного обладнання.

"Сенс банк" робить акцент на обслуговуванні фізичних осіб: пропонує їм інтернет-банкінг, наповнений додатковими фінансовими послугами. До великої війни саме "Сенс банк" (на той момент – Альфа-банк) перший в Україні запустив можливість купівлі іноземних акцій у своєму банківському застосунку.

Акцент на роздрібному бізнесі дав свої плоди: вкладників у "Сенс банку" вдвічі більше, ніж в Укргазбанку (3,02 млн проти 1,49 млн). Загальна сума коштів українців у першому становить 48,6 млрд грн, у другому – 36 млрд грн.

Обидва банки прибуткові, хоча у 2022 році вони зазнали збитків, передусім – через великі відрахування до резервів на початку великої війни.

Для Укргазбанку 2025-й може стати рекордним за прибутком: за січень-серпень він заробив 3,38 млрд грн, повернувшись за цим показником на довоєнний рівень. "Сенс банк" за цей час отримав 2,3 млрд грн чистого прибутку, проте з початку великої війни чистий фінансовий результат установи – мінус 345 млн грн.

У 2023-2024 роках держава оподатковувала прибутки банків за підвищеною ставкою – 50%, що вплинуло на їх фінансові результати. Причому підвищений податок двічі запроваджували "заднім числом" – наприкінці року, коли за більшу частину року банки встигли заплатити податок за звичайною ставкою.

У 2025 році від підвищення податку для банків відмовилися, тож їхні прибутки можуть встановити новий історичний рекорд. Наразі ініціатив з повернення 50-відсоткового податку у Верховній Раді немає. Хоча голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев пропонує запровадити його у 2026-му.

Скільки можуть коштувати банки

Ставка податку на прибуток може стати одним із факторів, який вплине на привабливість держбанків для інвесторів. Чим більшою вона буде, тим довше буде окуповуватися інвестиція. Однак в умовах війни фактор податків не визначальний.

"Те, за скільки ці банки можна буде продати, на 80% залежить від факторів, які перебувають за межами України. Якщо банківський сектор буде розвиватися, акції зростатимуть і буде загальний оптимізм, то може бути черга з покупців. Якщо на банківському ринку буде депресія, то половина тих, хто цікавився приватизацією банків в Україні, не будуть на неї дивитися, бо їхні акціонери цього не зрозуміють", – пояснює керівний партнер інвестиційної компанії FinPoint Сергій Будкін.

Інші учасники ринку вважають, що банки в Україні не можуть коштувати більше за розміри своїх капіталів. "Це може бути 0,7-0,9 капіталу – такою є наша знижка за воєнний ризик", – каже співрозмовник ЕП в одній з великих інвестиційних компаній.

Його слова підтверджує остання угода з продажу банку. Наприкінці 2024 року група ТАС Тігіпка придбала "Ідея банк" за 36,5 млн дол., що становило близько 0,8 капіталу. Якщо застосувати цей коефіцієнт до "Сенс банку" та Укргазбанку, то держава могла би продати їх за 10,5 млрд грн та 15,3 млрд грн відповідно.

На підставі укладеної з IFC угоди, яка дозволяє конвертувати кредит у частину акцій банку, Укргазбанк оцінювали із знижкою ще до початку великої війни.

"Заякорилася ціна, озвучена ще до великої війни: 30 мільйонів євро за пакет акцій до 20%. Нижня оцінка банку на початку 2021 року – 150 мільйонів євро при власному капіталі 260 мільйонів. Тобто майже 40% дисконт до балансової вартості капіталу", – пригадує фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Утім, будь-які оцінки держбанків не мають сенсу, адже до моменту продажу ціна може змінитися, наголошує Будкін. "Якщо хтось каже, що банки можна продати за 0,7 капіталу, то йдеться про те, що їх можна було б продати за такою ціною зараз. Однак попереду тривалий процес підготовки і продажу, який може тривати 12-15 місяців, тому сказати, якою буде ціна тоді, не може ніхто", – пояснює він.

Хто (не) може купити банк

Попри війну інвестори цікавляться приватизацією двох держбанків. Принаймні такі сигнали Мінфін отримував два роки тому. "У нас є зацікавленість іноземних інвесторів у двох державних банках – Укргазбанку і "Сенс банку" – і ми активно готуємо їх до продажу. Ці сигнали ми отримали наприкінці 2023 року", – повідомляв заступник міністра фінансів Юрій Драганчук на початку 2024 року.

Як згодом дізналася ЕП, такий інтерес дійсно був, проте інвестори переважно цікавилися "Сенс банком". Співрозмовники на фінансовому ринку та в регуляторних органах називали кількох потенційних покупців. Перший – інвестиційна компанія Dragon Capital (належить власнику УП Томашу Фіалі).

Проте наразі там не підтвердили своїх намірів узяти участь у потенційній приватизації. "Зараз важко щось сказати напевно. Подумаємо над цим рішенням, коли банк виставлять на продаж", – повідомили в Dragon Capital.

Другим потенційним покупцем "Сенс банку" співрозмовники ЕП називали угорську групу OTP Bank Group, яка представлена в Україні "ОТП банком".

"Держбанки були б цікаві лише тим іноземним банківським групам, які працюють у Центральній та Східній Європі. Банки, не представлені в цьому регіоні, не будуть починати його експансію з України. Це можуть бути польські, угорські чи, якщо ситуація на їх ринку почне змінюватися, турецькі банки", – додає Будкін.

Наразі участь OTP в приватизації "Сенс банку" маловірогідна через позов Фрідмана до України. "Ті, у кого залишилися операції в РФ, не дивляться на "Сенс", адже побоюються, що після приватизації російські суди стягнуть з них активи на користь колишніх власників", – зазначає ЕП співрозмовник на фінансовому ринку.

З цієї ж причини в приватизації "Сенс банку", імовірно, не будуть брати участь інші міжнародні фінансові групи, які досі працюють у Росії, зокрема Raiffeisen Bank International та UniCredit Group, додає він.

Потенційних покупців "Сенс банку" чи Укргазбанку всередині України небагато, зазначає інший співрозмовник ЕП на інвестиційному ринку. Зокрема – через ціну такої угоди, яка може вимірюватися сотнями мільйонів доларів.

"Лише три приватні банківські групи в Україні могли б дозволити собі такі угоди: "Південний", ТАС та ПУМБ. Перша ніколи не цікавилася розширенням, а ТАС і ПУМБ конкурували за купівлю "Ідея банку", який, зрештою, дістався Тігіпку", – зазначив співрозмовник ЕП в одній з інвестиційних компаній.

З небанківських інвесторів Укргазбанк та "Сенс" могли б зацікавити операторів мобільного зв'язку, які останнім часом виходять за межі свого традиційного бізнесу і будують так звані супердодатки. Наразі найуспішнішим у цьому є "Київстар".

Однак кінцеві бенефіціари компанії, серед яких той же Фрідман, роблять неможливим погодження Нацбанком потенційної купівлі "Київстаром" будь-якого державного банку, а його участь у приватизації "Сенс банку" взагалі виглядає як злий жарт, вважають опитані ЕП інвестиційні банкіри.

Крім мобільних операторів, потенціал з розбудови супердодатка має "Нова пошта". Проте компанії для цього не потрібно купувати один з найбільших банків у системі, достатньо придбати один з найменших банків – винятково заради ліцензії.