Трильйон під наглядом. Із зловживаннями при купівлі зброї боротиметься Нацбанк

"Викрито масштабну корупційну схему при закупівлі БПЛА та засобів РЕБ", "НАБУ викрила корупційну схему у сфері оборони, через яку держава втратила 246 млн грн", "СБУ спільно з БЕБ викрили схему з привласнення майже 4 млн грн бюджетних коштів директором одного з оборонних підприємств".

Це лише кілька заголовків останніх новин. Гучні скандали навколо оборонних закупівель розгортаються ледь не щотижня. Це й не дивно: лише у 2025 році держава планує виділити на сектор 1 трлн грн. При цьому такі замовлення покриті державною таємницею. З безпекових міркувань влада приховує навіть інформацію про компанії, у яких купує зброю, і про їхніх керівників та власників.

Протидіяти зловживанням у цій сфері непросто. З одного боку, правоохоронці повинні зупиняти злочинні дії, встановлювати винних та повертати награбоване державі, а з іншого – не паралізувати роботу оборонних підприємств, аби вони могли далі виробляти необхідне для виживання країни озброєння.

Поки антикорупційні та правоохоронні органи шукають баланс у роботі з підприємствами оборонно-промислового комплексу, у нагляді за цією сферою несподівано з'явився новий гравець – Національний банк. Що він робитиме?

"Неприпустима ситуація"

12 серпня НБУ розіслав банкам "Роз'яснення та рекомендації щодо здійснення банками заходів у сфері фінансового моніторингу та валютного нагляду". Цей лист містив не лише роз’яснення та рекомендації, а й нові вимоги щодо порядку роботи банків з клієнтами ОПК, за порушення якого регулятор пригрозив покаранням.

У своєму листі НБУ повідомив, що в ході перевірок він виявив порушення в роботі банків з підприємствами ОПК, які виконують державне замовлення.

"Нацбанк виявив численні випадки нездійснення банками належного аналізу таких клієнтів (підприємств, що працюють у сфері ОПК і виконують державні замовлення – ЕП) та їхніх фінансових операцій, зокрема в частині виявлення всіх притаманних критеріїв ризику, у тому числі критеріїв компаній-оболонок, та здійснення належної оцінки ризиків, виявлених індикаторів підозрілості фінансових операцій, зокрема в разі отримання або виявлення негативної інформації", – йшлося в листі.

Регулятор зазначає, що банки при проведенні операцій таких клієнтів не перевіряли їхні документи та документи контрагентів, як того вимагає законодавство про фінансовий моніторинг, а згодом стосовно таких клієнтів порушувалися кримінальні справи і починалися розслідування з приводу завищення чи невідповідності цін та переказу коштів компаніям-оболонкам.

Ці порушення виникають зокрема через зарегульованість державних оборонних закупівель. Наразі компанії-виробники мають певні ринкові стимули (можуть отримувати прибуток), проте держава жорстко обмежує їхню рентабельність. Наприклад, для виробників дронів вона не повинна перевищувати 25%.

Для перевірки дотримання цих обмежень виробник повинен надати інформацію про собівартість зброї, яку замовляє Міноборони чи інше відомство, зокрема ціни на всі компоненти. Проте інколи компаніям недостатньо встановленого державою рівня рентабельності, тому вони починають маніпулювати даними. Наприклад, звітують, що певні компоненти коштують дорожче, ніж насправді.

НБУ вважає, що банки, які обслуговують компанії ОПК, повинні виявляти ці зловживання, адже цього від них вимагає законодавство про фінансовий моніторинг. Проте фінансові установи цього не роблять.

"Нацбанк наголошує, що ситуація з неналежним виконанням банками функцій суб'єкта первинного фінансового моніторингу та агента валютного нагляду щодо фінансових операцій із закупівлі товарів військового та оборонного призначення є неприпустимою та унеможливлює оперативне отримання спеціально уповноваженим органом інформації про підозрілі операції або діяльності з метою виконання заходів, визначених законодавством", – сказано в листі НБУ.

Держтаємниця і як з нею працювати

Перед тим, як НБУ розіслав рекомендації щодо роботи з компаніями ОПК, він встиг покарати кілька установ за порушення фінансового моніторингу. Мова йде про сім-вісім банків переважно невеликих розмірів, повідомив ЕП співрозмовник у регуляторі. "Вони або не контролювали завищення цін, або не контролювали можливості іншого постачальника виконувати свої зобов'язання", – пояснив він.

За його словами, розмір штрафу, який НБУ наклав на ці банки, дорівнював розміру комісії за проведені операції. Водночас у повідомленнях регулятора дотичність накладених ним штрафів на банки до роботи цих установ з ОПК не йшлося.

Чому банки порушували вимоги законодавства про фінансовий моніторинг? Річ у тім, що більшість замовлень, які виконують оборонні компанії, засекречені. Інформація про них може бути під грифами "Для службового користування" (ДСК) або "Державна таємниця". Тож у деяких випадках банки просто не запитували необхідні дані, пропускаючи платежі, які могли завдати державі збитків.

Лист регулятора встановив нові правила роботи банків із секретною інформацією. Залежно від рівня засекреченості алгоритм дій банків та вимоги до них різняться.

ДСК. Оборонні компанії, що обслуговуються в банку, повинні надавати йому всю інформацію, навіть якщо вона під грифом ДСК, вважає НБУ. Там роз'яснюють, що всі дані, які банк отримує від клієнтів під час фінансового моніторингу, уже мають обмежений доступ та захищені банківською таємницею. Отже, клієнти не повинні мати заперечень щодо надання цих даних на вимогу фінансової установи.

Мова може йти і про інформацію щодо цін у контрактах, і про специфікації зброї або контрагентів, з якими співпрацює клієнт, і про інші необхідні банку дані. "Під час надсилання клієнтам запитів на отримання інформації банку слід звернути увагу таких клієнтів на те, що отримана інформація… вважатиметься банківською таємницею, збереження якої… є обов'язком банку", – роз'яснює регулятор.

Державна таємниця. Якщо контракт клієнта банку стосується державної таємниці, то простими роз'ясненнями не обійтися. В НБУ кажуть, що для роботи з такими компаніями банк має відповідати вимогам законодавства про державну таємницю.

Установа, яка хоче працювати з такими клієнтами, повинна мати спецвідділ: режимно-секретний орган або спеціального уповноваженого працівника з роботи з держтаємницею. Цей відділ чи працівник мають підпорядковуватися голові банку. Для створення такого відділу необхідно отримати дозвіл у Служби безпеки України. Згодом банк повинен погоджувати з СБУ реорганізації чи ліквідацію такого відділу.

Регулятор вважає, що клієнти повинні попереджати банки про проведення операцій, які можуть стосуватися державної таємниці. Банки, які не мають доступу до держтаємниці, повинні розірвати відносини з такими клієнтами.

При цьому в НБУ натякають, що будуть пильно стежити за виконанням своїх рекомендацій і каратимуть порушників. "Повідомляємо, що вжиті банками заходи за результатами опрацювання зазначених рекомендацій оцінюватимуться Національним банком під час здійснення нагляду", – додали в НБУ.

Що далі

Викладені в листі вимоги Нацбанку зобов'язують фінансові установи посилити увагу до операцій своїх клієнтів, які працюють у сфері ОПК. Зокрема, регулятор очікує, що банки будуть аналізувати:

• учасників таких фінансових операцій;
• документи, на підставі яких такі операції здійснюються (зокрема, договори і специфікації зброї та її компонентів, які закуповуються), зіставляти умови контрактів про купівлю компонентів, які укладають їхні клієнти з іншими компаніями, з умовами контракту про держзамовлення, перевіряти дотримання учасниками фінансових операцій умов цих договорів;
• активи клієнтів для організації закупівель за державними контрактами;
• контрагентів клієнтів, зокрема нерезидентів, на наявність ознак того, що це може бути компанія-оболонка.

Робити такий аналіз зможуть не всі, адже далеко не кожен банк має доступ до державної таємниці. За словами співрозмовника ЕП в Нацбанку, режимно-секретні органи мають лише вісім банків. Це означає, що решта мала б розірвати відносини з компаніями ОПК, які виконують держзамовлення та працюють з держтаємницею.

Хоча нові роз’яснення Нацбанку діють уже місяць, ЕП не вдалося виявити компанії ОПК, з якими банки могли завчасно розірвати відносини. Імовірно, це пов'язано з тим, що значна частина оборонних компаній працює з державними банками, які мають режимно-секретні органи і можуть працювати з державною таємницею.

Після листа НБУ банки почнуть вибагливіше співпрацювати з підприємствами ОПК, особливо тими, що мають доступ до державної таємниці. Фактично такі компанії сконцентруються у декількох великих фінустановах. Державі таке рішення може принести зменшення зловживань у сфері оборонних закупівель, адже тепер вони опинилися під пильним наглядом фінмоніторингу банків. Для самих установ це можливість зайняти оборонну нішу, напрацьовувати в ній експертизу, надаючи клієнтам ОПК кращі послуги.

Проте чи піде такий перерозподіл ринку на користь компаніям? Через лист НБУ у конкуренції за обслуговування деяких з них не зможе взяти участь, наприклад,  найбільший банк країни – Приватбанк, адже його голова, Мікаель Бьоркнер, – іноземець. Щоправда, за словами співрозмовників ЕП в Нацбанку, Приват все ще може обслуговувати ті оборонні компанії, які не працюють з держтаємницею.