Українська правда

Хто платить за шахрайство

Торік українці втратили через шахрайство з картками 1,4 млрд грн, і 90% цих грошей виманили методами соціальної інженерії. Поки збитки здебільшого несуть самі клієнти, банки, оператори і платформи мають замало стимулів зупиняти шахраїв. А штучний інтелект робить атаки дедалі дешевшими.

Шахрайство в Україні вже стало проблемою розподілу витрат. Ті, хто може зупинити переказ, заблокувати номер чи видалити фейкову рекламу, майже нічим не ризикують, а рахунок отримує клієнт. Поки так, захист розвиватиметься повільніше, ніж шахрайство.

Минулого року НБУ нарахував 256 тис. випадків карткового шахрайства — на 5% менше, ніж у 2024 році. Втрати при цьому зросли на чверть, до 1,4 млрд грн, а середня шахрайська операція подорожчала з 4247 до 5536 грн. На онлайн-операції припадає 91% збитків, а на схеми, в яких власник картки сам розголосив дані чи підтвердив операцію, — 90%.

І це лише карткова статистика. Готівка, яку люди передають кур'єрам фальшивих "слідчих", у неї не потрапляє. Кіберполіція за 2025 рік отримала 63,4 тис. звернень громадян.

Менше атак і більша середня сума свідчать про професіоналізацію. Шахраї працюють як бізнес — з кол-центрами, базами персональних даних і дропами для виведення грошей — і реагують на співвідношення витрат і прибутку.

Хто платить зараз

Банк зобов'язаний відшкодовувати операції, яких клієнт не ініціював і не підтверджував. Але 90% збитків виникають тоді, коли клієнт сам назвав код чи підтвердив переказ, і в таких випадках банки зазвичай відмовляють у компенсації. У листопаді 2025 року Верховний Суд нагадав, що chargeback, тобто оскарження операції через платіжну систему, — право банку, а не обов'язок, і відмовив клієнтові, який сам зробив 22 платежі шахраям.

Коли ж клієнт даних не розголошував, суди нерідко стають на його бік і покладають тягар доказування на банк. Місцеві суди зобов'язували ПриватБанк, monobank і Ощадбанк повернути клієнтам від 68 до 126 тис. грн. Проте для цього треба йти до суду. Показово, що за 2025 рік НБУ отримав лише 1284 письмові звернення щодо шахрайства, хоча шахрайських операцій було 256 тис.

Законопроєкт, який з'явився в Раді у травні, вимагає від банків невідкладно повертати кошти за неавторизовані операції. Але найпоширенішого випадку, коли людина під тиском шахрая власноруч підтверджує платіж, він не стосується.

Як банки блокують перекази

Найпомітніший інструмент — "Антифрод", пілотний проєкт, у якому з травня 2025 року поліція і банки обмінюються даними. Торік у ньому зафіксували 4539 випадків онлайн-шахрайства, а завдяки вжитим заходам банки заблокували 145 млн грн. Для масштабу: це приблизно десята частина річних карткових збитків.

Другий інструмент — ліміти. НБУ разом із банками обмежив перекази з картки на картку і за IBAN сумою 100 тис. грн на місяць, а для клієнтів без прозорих доходів — 50 тис. грн. Обсяг P2P-переказів за 2025 рік скоротився на 80 млрд грн. Проте ліміти запроваджували передусім проти тіньових схем, а середня шахрайська операція становить 5,5 тис. грн, тож жертву вони майже не захищають.

Третій напрям — дропи, через рахунки яких виводять гроші. За словами НБУ, один дроп пропускає через себе 2–2,5 млн грн на рік. Закон № 16013, який Рада ухвалила 28 жовтня, встановлює штраф до 17 тис. грн за передачу своєї картки, а за повторні дії чи участь в організованій групі — до шести років позбавлення волі. У реєстрі дропів, який готують Держфінмоніторинг і НБУ, уже понад 40 тис. людей, але запрацювати він не може без ухвалення законопроєкту № 14161.

Один учасник цієї схеми майже нічим не ризикує. Банк, на рахунок у якому приходять вкрадені гроші, не компенсує жертві ані гривні, навіть якщо обслуговує дропа. Прямого фінансового стимулу швидше закривати такі рахунки в нього немає.

Штучний інтелект здешевлює атаку

Я сам будую голосові AI-системи для бізнесу, тож добре бачу, як мало сьогодні коштує переконливий синтетичний голос. Найдешевший тариф популярного сервісу з миттєвим клонуванням голосу коштує $6 на місяць. Consumer Reports торік перевірив шість таких сервісів, і чотири з них вимагали від користувача лише поставити позначку, що він має право клонувати цей голос.

Для шахрая це нижча собівартість кожної спроби і вища конверсія. Deloitte прогнозує, що генеративний AI може збільшити збитки від шахрайства у США з $12,3 млрд у 2023 році до $40 млрд у 2027-му.

Як розподіляють відповідальність інші країни

З жовтня 2024 року британські банки мусять компенсувати втрати від шахрайських переказів у межах £85 тис. З клієнта можуть утримати до £100, а решту порівну оплачують банк відправника і банк отримувача. За перші 18 місяців постраждалим повернули £316 млн, тобто 88% втраченого. Незалежне дослідження, яке регулятор оприлюднив у липні 2026 року, оцінило скорочення втрат від таких схем у £73 млн на рік і дійшло висновку, що банки отримали сильніший стимул інвестувати в профілактику.

Сінгапур із грудня 2024 року ділить відповідальність між банками й операторами зв'язку. Банки, зокрема, вводять 12-годинну паузу на ризикові операції після активації доступу на новому пристрої і миттєво повідомляють клієнта про перекази, а оператори фільтрують шахрайські SMS. Збитки першими компенсують банки, якщо не виконали своїх обов'язків, далі оператори, і лише коли всі обов'язки виконано, втрати несе клієнт.

Спільне в цих моделях одне: збитки несе той, хто міг зупинити шахрайство і не зробив цього. Тоді захист стає для компаній питанням прибутку.

Що варто зробити Україні

  • Компенсація за шахрайство "від імені" банку, поліції чи СБУ. З лімітом і франшизою для клієнта, щоб він не втрачав обережності. Витрати ділять банк відправника і банк отримувача, тож платить і той, хто обслуговує дропа.
  • Чіткі обов'язки для банків. Затримка першого значного платежу новому отримувачу, якщо клієнт саме зараз розмовляє телефоном, підтвердження входу з нового пристрою, миттєві сповіщення. Хто обов'язку не виконав, той і компенсує.
  • Обов'язки для операторів і платформ. Блокування підмінених номерів, фільтрація SMS, видалення шахрайської реклами після повідомлення.
  • Прозора статистика. Публікувати разом із сумою втрат частку повернених коштів і дані в розрізі банків, щоб клієнти могли обирати банк за рівнем захисту.
  • Інфраструктура. Ухвалити закон про реєстр дропів і перевести "Антифрод" із пілоту в постійний режим 24/7.

Чи витримають це банки? Усі збитки від карткового шахрайства за 2025 рік становлять близько 1,1% чистого прибутку банківської системи, який торік сягнув рекордних 126,8 млрд грн. Перекладати на банки всі втрати не потрібно. Достатньо, щоб частину рахунку отримували ті, хто може зупинити шахрайство.

Шахрайство реагує на ціни, як будь-який ринок. Поки за помилки системи платить переважно клієнт, решта учасників вкладатимуть у захист рівно стільки, скільки вважають за потрібне. Штучний інтелект робить атаку дешевшою вже сьогодні, і питання лише в тому, хто оплатить різницю.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
банки шахрайство