Українська правда

Мамад по-українськи: захист чи ілюзія

Квартири із "захищеним простором" продають, але вимог до нього ще нема. Скільки це коштує і чому комора з товстими стінами – не мамад.

Поняття "захищений простір" уже є в українському законі. Вимог до того, яким він має бути, – немає. Я входжу до робочої групи, яка формує відповідні норми, і зараз категорії захищеного простору ще не визначені. Отже, будь-хто може продати комору з товстими стінами як порятунок від балістики і нічого не порушити.

В Ізраїлі мамади і мамаки – захищені кімнати в квартирах і спільні укриття на поверсі – мають десятиліття історії, і українське будівництво до них придивляється. У столиці є перші проєкти з мамадами, які мають з'явитися за кілька років.

Що знають в Ізраїлі та Сінгапурі

Розробляючи чинні державні будівельні норми (ДБН) щодо цивільного захисту, ми з колегами спілкувалися з ізраїльськими архітекторами. Їх висновок: укриття рятує, коли до нього можна дійти, а балістика дає лічені хвилини, іноді секунди.

Ізраїль на початку 1990-х зробив мамад обов'язковим у кожній новій квартирі: залізобетон, герметичні двері й вікна, окрема вентиляція. Навіть після тридцяти років обов'язковості покриття не стовідсоткове: старий фонд не має мамадів, тож ця норма досі помітно впливає на ціну оренди в містах на кшталт Тель-Авіва.

У Сінгапурі підхід ще жорсткіший. З 1997 року закон зобов'язує вбудовувати захищені приміщення в кожну нову квартиру чи на кожен поверх незалежно від класу житла. Їх площа – до 4,8 кв. м, а в мирний час це комора чи гардеробна.

Скільки коштує захищений простір

Передусім варто зняти завищені очікування. Усі українські норми цивільного захисту, включно з майбутніми ДБН, розраховані на захист від вибухової хвилі та уламків, а не від прямого влучання боєприпасу. До того ж в Україні немає ні обов'язковості цього мінімуму, ні єдиного стандарту, тому рішення ухвалює ринок.

Повноцінний захищений простір – це залізобетон завтовшки від 300 мм (200 мм, якщо стіна спільна для двох суміжних захищених приміщень); потрійна сітка армування Ø16 з кроком 150 мм, тут важить не лише товщина стіни, а й крок армування; розташування біля ядра жорсткості або подалі від вікон; стіни без штукатурки, бо під вибухом вона сама може стати джерелом уламків.

Усе це коштує щонайменше 3-5 тис. дол. на квартиру. Власної арматури такого класу в Україні не лишилося, тож її імпортують і вона лише дорожчатиме. Для квартири за 250 тис. дол. це прийнятна надбавка. Для економ- чи комфорт-класу, який купують через "єОселю", сума може стати питанням рентабельності.

Чому мамади є лише в дорогому житлі

Захищені простори пропонують переважно проєкти бізнес-класу і вище. Там уже є гардеробні, які легко "підсилити" до потрібних параметрів без втрати площі.

Ми розробляли проєкт із захищеними просторами в Київській області і зрештою погодили їх лише для дво- і трикімнатних квартир з гардеробною в плануванні. В однокімнатній квартирі економ-класу таке приміщення забирає 6-8 кв. м з єдиної кухні-вітальні і повертає планування до тісної радянської кухні.

Навіть там, де площу вдається виділити, лишається практичне питання. Норматив 1,5 кв. м на особу для сім'ї з трьох людей означає кімнату на 4,5 кв. м. Ніщо не заважає перетворити її на комору чи заставити меблями, звівши захист нанівець.

Є дешевша альтернатива для нового будівництва: спільний захищений простір на поверсі, аналог ізраїльського мамаку. Забудовники не поспішають його впроваджувати: незрозуміло, кому належатиме приміщення, яке не продається, і хто відповідатиме за його експлуатацію, коли на поверсі живуть 15-20 власників.

Що не є захищеним простором

Без стандарту будь-яким терміном легко зловживати.

Санвузол з плиткою і транзитними трубами – чи не найгірший кандидат на роль "безпечного простору". Плитка під ударною хвилею стає вторинними уламками, а розірвана труба може нашкодити не менше, ніж відсутність укриття взагалі.

Паркінг так само помилково вважати повноцінним укриттям. Він розрахований на власні навантаження, а фактичний захищений простір там – часто лише окрема ізольована частина, а не вся підземна територія обʼєкта.

Жоден мамад не компенсує неякісних опірних конструкцій будинку. Два однакові монолітно-каркасні будинки за однакової сили удару можуть постраждати по-різному – залежно від того, куди саме влучило і наскільки якісно виконані армування та розрахунки. Захищений простір зменшує наслідки конкретного удару в конкретному приміщенні, але не замінює конструктивної надійності будівлі.

Як бути зі старими будинками

У наявному житловому фонді здебільшого неможливо облаштувати мамад чи мамак без перегляду базових конструктивних рішень будинку. Якщо підсилити одну стіну без перебудови всієї системи, конструкція радше послабиться, ніж захистить.

У старій забудові слід переобладнувати підвали. Зазвичай вони перекриті збірними конструкціями, тож їх потрібно "одягати" в монолітну оболонку з окремими входами, вентиляцією і вбиральнею, а не просто оголошувати укриттями.

Що змінять нові норми

Зараз готуються положення документа, який уперше пропише технічні параметри: щонайменше 1,5 кв. м на людину, захист щонайменше на дві години, залізобетон від 300 мм у зовнішніх стінах, вимоги доступності для маломобільних груп.

Для житла документ, найімовірніше, буде рекомендаційним, а обов'язковим стане для шкіл, лікарень та інших соціальних будівель. Захищений простір у квартирі ще довго залишатиметься питанням вибору забудовника і гаманця покупця.

Універсальних відповідей тут немає: оптимальні рішення можливі, лише якщо розглядати питання цілісно. Обираючи нерухомість, варто уважно вивчати, що вам намагаються продати під такою бажаною етикеткою "безпека".

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
будівництво законодавство житло