ЕП зібрала на інвестиційному форумі бізнес, владу та фінансистів: про що говорили
11 грудня “Економічна правда” провела форум “Перспективи для інвестицій всередині країни”, на якому зібралися представники влади, бізнесу та фінансисти, аби обговорити проблемні питання інвестування в Україну та шляхи їх вирішення.
У форумі взяли участь голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, гендиректор групи компаній ОККО Василь Даниляк, президент корпорації TERWIN, співвласник EVA та Varus Руслан Шостак, інвестбанкір Ігор Мазепа, народні депутати, представники органів влади, бізнесмени та банкіри.
У першій панельній дискусії "Великий бізнес – великі проблеми?" представники інвестиційних компаній та можновладці обговорили перепони, які виникають під час залучення інвестицій.
Як зазначив голова наглядової ради "Ощадбанку" Володимир Лавренчук, 49% членів Європейської Бізнес Асоціації оцінюють 2025 рік як такий, у якому погіршиться економічний стан. Попри це, 70% опитаних зазначили, що продовжать і збільшать інвестиції у бізнес.
Коментуючи питання мотивації в інвестуванні заступник голови правління МХП Дмитро Зозуля зазначив, що увесь дохід від української частини бізнесу направляють в Україну, бо компанія прагне розвивати економіку і показати, що вкладати кошти в країну можна і треба зараз.
Учасники дискусії звернули увагу на низку перешкод для залучення інвестицій. Зокрема, в Україні низька спроможність поглинути іноземний капітал. Одна з причин цього – українські компанії мають низьку культуру підготовки інвестиційних проєктів.
"За результатами зустрічей з топовими компаніями 20% мають якісь інвестпроєкти. Решта 80% таких проєктів не має. Їх замало, і до деяких з них є питання щодо якості", – пояснив керуючий директор Dragon Capital Михайло Гранчак.
Він додав, що більшість бізнесів, які готові інвестувати, будуть вкладати у власні проєкти, а решта – купувати когось іншого.
Членкиня податкового комітету Верховної Ради Ольга Василевська-Смаглюк згадала про ще три проблеми для інвесторів, над вирішенням яких працюють чиновники: сумнівне блокування податкових накладних, велика зарегульованість процесів, брак кваліфікованих кадрів.
"Інвестори готові зайти на українські ринки, але вони стикаються із зарегульованістю і необхідністю страхування ризиків. Ми ухвалили закон про те, що Експортно-кредитне агентство може перестраховувати ризики, але не бачимо зацікавленості в перестрахуванні", – вважає нардепка.
В. о. виконавчого директора Ukraine Invest Олександр Мельниченко додав, що інвестиціям перешкоджають також питання бронювання робітників, яке потребує вдосконалення, та складність іноземному інвесторові вивести капітал з України.
Під час публічного інтерв'ю з інвестбанкіром Сергієм Фурсою власник корпорації TERWIN Руслан Шостак розповів, що його компанія не відчуває проблем із забороною на виведення капіталу, бо всі гроші інвестують всередині країни.
Впродовж найближчих п'яти років TERWIN планує побудувати в Україні проєкт WinHub – логістичні комплекси у чотирьох областях загальною вартістю мільярд доларів.
За словами Шостака для розвитку країни потрібні дешеві й великі кредити. На його переконання, держава повинна робити все, щоб вони з’явилися, але водночас в Україні недостатньо великого бізнесу, який готовий їх залучити.
"Якщо в країні будуть гроші, ми зможемо робити реновації виробництв. Я впевнений, що за тої самої кількості людей, які є в країні, за доступності до грошей, ми зможемо потроїти ВВП", – сказав Шостак.
Гендиректор групи компаній ОККО Василь Даниляк, який зараз розбудовує у Карпатах курорт GORO Mountain Resort, в ході інтерв’ю з інвестбанкіром Ігорем Мазепою заявив, що гальмом в реалізації великих проєктів є надмірна регуляція, яка плутає під час будівництва довгострокових об’єктів.
В ході підготовки до початку будівництва курорту довелося розширювати площу проєкту. На цьому шляху компанія зіткнулася з викупами старої інфраструктури, тривалими перемовинами з власниками та учасниками бізнесу, які раніше працювали на території майбутнього курорту.
“Наш покроковий план складається з трьох черг. Перша черга - це катальна інфраструктура, яка коштуватиме десь 110 мільйонів євро і ми чітко розуміємо, як ми їх профінансуємо”, – розповів він Даниляк.
Він пояснив, що 70% з цих грошей становить важке обладнання лижної інфраструктури, яке фінансується на довгостроковій основі експортними агентствами. Інші об'єкти інфраструктури будуть профінансовані власним коштом та місцевими банками.
На другій дискусійній панелі "Як залучити внутрішнього інвестора?" співзасновник "УкрІнвестКлубу" Дмитро Карпіловський зазначив, що бізнеси недооцінюють можливості невеликих українських інвесторів, які не мають мільйонні капітали, але готові ризикувати: вкладати кошти у найризикованіші проєкти та приймати підвищені податки, що є нетиповими умовами для ринку.
"Єдине чого не вистачає – як через інструменти щирості, відкритості й культури прозорого ведення бізнесу поєднати дрібного інвестора і середній або дрібний бізнес. В цьому є величезний потенціал і це буде трендом внутрішнього інвестування номер один в найближчі роки", – вважає він.
Засновник інвестиційної компанії Inzhur Андрій Журжій повідомив, що за три роки залучив 2,3 млрд грн від 12 тисяч дрібних інвесторів. Лише цього року компанія отримала 1 млрд грн інвестицій і виплатила 240 млн грн дивідендів.
Член Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Максим Лібанов зазначив, що рано чи пізно постане питання того, щоб вирівняти податкове законодавство, аби забезпечити однакові правила гри для всіх учасників ринку – приватного інвестування та державних облігацій.
Водночас голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев заявив, що у війну ризиковано змінювати умови оподаткування облігацій, бо це стосується питання залучення грошей і їхньої дохідності. До цього питання можливо повернутися після війни.
Зі свого боку Журжій додав, що війна не повинна бути виправданням для зволікання з економічними реформами. Він вважає, що податкова політика держави створює негативні стимули для розвитку економіки та доходів бюджету. Натомість активізація приватного сектору може забезпечити значно більші надходження від податків.
Президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак навів приклад США, де завдяки сприятливій податковій політиці для інвестицій у цінні папери вдається залучати трильйони доларів капіталу, що стимулює внутрішній ринок. Суть політики полягає у тому, що якщо інвестиції є довгостроковими – 3-5 років, – то їх не оподатковують. Відповідний український законопроєкт лежить у Верховній Раді з 2015 року.
Комерційна директорка компанії "Інтергал-Буд" Анна Лаєвська розповіла, що напрям мікроінвестицій у нерухомість через фонди є перспективним для України, бо він залучає кошти внутрішнього інвестора, які потім створюють макроекономічний ефект: у девелоперів є продажі, є надходження у бюджет й створюються робочі місця.
Водночас в Україні є відкладений попит на ринку нерухомості з боку іноземних інвесторів. Серед ризиків – війна, непрозорість, неврегульованість будівельного ринку та інструментів інвестування будівельних компаній.
Насамкінець Гетманцев розповів, що в Україні легалізують криптовалюту на початку 2025 року, але без податкових пільг, щоб криптоактиви не стали засобом для ухилення від податків на традиційних ринках.
Генеральними партнерами заходу стали TERWIN, monobank та GORO Mountain Resort. Форум також підтримали МХП, "Інтергал-Буд", "Інго", "УкрІнвестКлуб", Diia.City United, EBA, Торгово-промислова палата України, CEO Club Ukraine, ACC, "Асоціація українських банків" та "Трускавецька".