Українська правда

Які фінтех-тренди характерні для України і Європи

У чому відмінність у розвитку фінтех-галузі в Україні та країнах ЄС?

Ми навіть не замислюємось, але фінтех – вже давно став частиною нашого повсякденного життя. Фінтех сам по собі – не тренд, а мейнстрім. У мешканців країн ЄС є щонайменше одна фінтех-карта є в гаманці.

Як приклад, за даними SplitMetrics, вже до першого кварталу 2025 року кількість користувачів застосунків необанків у Великій Британії вперше перевершить їхню кількість у традиційних банків.

Якщо ще п’ять років тому ми говорили про розвиток фінтеху як вектор майбутнього, то вже сьогодні фінтехи активно конкурують із банками і завойовують свою нішу для швидких і зручних платежів. Проте, фінтех-гравці і вся царина в цілому мають свої відмінності в Україні та ЄС.

Сформоване регуляторне поле і численні споживачі: кому до кого ще далеко

Почнемо з того, що визначає рамку для розвитку сфери – із законодавства. Європа має більш суворе регуляторне поле: там фінтехи майже повністю прирівняні до банківських установ.

Хоча ще є люфт у простоті реєстрації і деяких обовʼязкових звітах. Україна поки лише адаптує своє законодавство до європейських стандартів. Але, певен, що дуже скоро вимоги до фінтехів в Україні і ЄС будуть подібні.

Щодо споживачів, то європейці більш відкриті до фінтеху, тоді як українці частково зберігають прихильність до традиційних банків: наприклад, кількість фінтех-користувачів у сегменті цифрових платежів в Німеччині складає майже 70% населення країни, а в Польщі – 71%.

Вже зараз британські фінтех-компанії відстають від банків лише на 6 млн користувачів. У першій половині 2024 року британські необанки додали близько 9,5 млн нових користувачів Android. Це на 81% більше, ніж у британських традиційних банків. Тоді як усі українські фінтех-користувачі – це поки що лише клієнти NovaPay, яких налічуємо майже 400 тисяч.

Ключова причина того полягає в тому, що конкуренція на європейському ринку вища, а в Україні фінтех – на стадії розвитку. Так, в ЄС нині близько 200 фінтех-компаній, тоді як у нас NovaPay стала першою небанківською фінансовою установою, яка отримала розширену ліцензію від НБУ та запустила власний мобільний застосунок. І поки так і є єдиною на цьому полі.

Багатофункціональність мобільних застосунків

Серце будь-якої фінансової установи нині – в її мобільному застосунку.

Перше, що людина робить, взаємодіючи із фінансовою установою – реєструється. І тут і в українських, і в європейських фінтехах панує онлайн верифікація, тобто відсутність потреби фізичної присутності людини при онбородингу (спойлер – в ЄС все ж таки часто простіше, ніж в Україні, але тут питання в вимогах різних держав і регуляторів до ID).

Всі операції – у застосунку, часто (або завжди) без необхідності будь-яких фізичних рухів, хіба що коли йде мова про операції з готівкою.

Наступна спільна риса – в повній діджиталізації і тяжінні до супераппів. Бо це розширює межі фінансових додатків, полегшує життя клієнта і підштовхує його проводити в застосунку більше часу.

Наприклад, у Revolut можна не тільки здійснити платежі і перекази, а й придбати дорогоцінні метали та криптовалюту. У Zen – отримати подовжену гарантію на електроніку, яку клієнт придбав за допомогою сервісу. Не можу сказати, що таким саме шляхом пішли ми в NovaPay, але в нашому додатку також можна вийти за межу традиційних фінансів: наприклад, придбати наші власні облігації та можливість оплатити за посилки з вигодою.

Такі фічі реалізували і деякі українські банки, додавши можливість покупки квитків та страховки у своїх застосунках, але то вже історія про наслідування класичними банками фінтех-практик.

Бо наша спільна мета тут – створити універсальну платформу, де користувачі зможуть зручно управляти своїми фінансами, інвестувати в різні активи та здійснювати щоденні платежі в одному місці. Це робить фінансові послуги доступнішими та зручнішими для всіх.

Чому кібербезпека – пріоритет №1, і до чого тут штучний інтелект

Забігаючи наперед – це, то є спільним трендом для України, ЄС і всього світу.

Глобальні інвестиції в кібербезпеку склали 1,4 мільярда доларів, згідно зі звітом KPMG у 2023 році. Ця сума відповідає кількарічним програмам від Світового банку на підтримку економік, що розвиваються.

І це значить, що фінтех-компанії не зволікають, захищаючи свої дані і кошти своїх клієнтів. Ми у NovaPay розуміємо, що безпека коштів наших клієнтів – це наша першочергова мета. Тому системи кіберзахисту – для нас також не побажання, а стандарт роботи. Ми інвестуємо в цей напрям третину нашого ІТ-бюджету, щоб наші клієнти знали, що їхні гроші та дані – під надійним захистом.

При цьому ШІ є головним пріоритетом для інвесторів у кібербезпеку і у фінтех в цілому – бо він грає важливу роль у кіберзахисті та стає новим фронтом в цифровій війні. Інвестори вкладають свої кошти у найрізноманітніші проекти – від платформ аналізу ризиків до антифрод-рішень.

В Україні багато фінустанов, і ми в тому числі ми, використовують в процесах онбордингу, верифікації, в системах підтримки.

Думаю, що і наступними роками ми побачимо фокус на всіх аспектах штучного інтелекту, включаючи створення моделей кібербезпеки, консолідацію зусиль в цій частині, увагу до безпеки коду та забезпечення безпеки API.

Незважаючи на те, що інвестиції в банкінг суттєво переважають над інвестиціями в фінтех, так само, як і ревеню банків у порівнянні з ревеню фінтех-індустрії – суттєво більше – 3 трлн дол. США проти 79,38 млрд у 2023 році – я продовжую бути палким вболівальником саме цієї сфери.

Бо її динаміка розвитку, прогресивність, технологічність мене надихають і близькі NovaPay. Так, фінтех в Європі і Україні розвиваються дещо інакше – бо орієнтуються на різні потреби клієнтів – але у нас точно спільне майбутнє.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
кібербезпека фінанси